2.5 Проектування основних деталей верху взуття.

Проектування основних деталей верху взуття виконується у відповідності з затвердженою моделлю і вимогами виробництва на основі розрахунку основних її параметрів.

При описуванні основних етапів проектування деталей верху взуття, необхідно вказати спосіб переносу рисунка моделі колодки на креслення і зробити корегування контурів деталей з урахуванням контрольних точок, ліній, товщини деталей та їх деформації. Також необхідно пояснити призначення допоміжних та контрольних ліній; дати розрахунок характерних точок та основних розмірів деталей, припусків під строчки, затяжку, обробку країв деталей.

Крім того, необхідно вказати фактори, які враховуються під час проектування конкретного конструктивного вузла з урахуванням аналітичної будови та фізіології стопи, технології, економії матеріальних та трудових витрат.

Процент деформації рекомендується вибирати на основі аналізу діючих в конкретному цеху моделей з урахуванням обладнання, методів формування, матеріалів виробу, конструкції верху взуття.

Основною для побудови деталей підкладки та міжпідкладки виробу служить контур деталей верху без припусків на обробку. При описуванні способу проектування деталей прокладки та міжпідкладки, необхідно обґрунтувати доцільність їх використання, призначення, зручність в експлуатації та гігієнічні властивості, формостійкість, обґрунтувати їх розміри.

Також необхідно описати спосіб проектування проміжних деталей: жорсткого задника та жорсткого носка, їх призначення та необхідність.

2.6 Проектування деталей низу взуття.

Дати характеристику зовнішнім, внутрішнім, проміжним деталям низу взуття.

Необхідно обґрунтувати вибір конструкції устілки, геленка. Виконати необхідні розрахунки контуру плоских підошов, обґрунтувати припуски на обробку та коефіцієнт спресування на виступаючий край.

Контур плоскої підошви для взуття на низькому каблуці будують по контуру устілки шляхом додавання сумарного припуску П_д , який визначається за формулою:

П_д = П_в +Р+Ф,

,де П_в – сумарний припуск на товщину деталей верху, мм: П_в = Т_і * К_у ,

Т_і – товщина пакету деталей верху у відповідному перерізі, мм;

К_у – коефіцієнт спресування деталей під час формування;

Р – припуск на видимий край підошви, мм;

Ф – припуск на обробку зрізу підошви, мм: Ф = Ф_м + Ф_д ,

Ф_м – мінімальний припуск на фрезерування;

Ф_д – додатковий припуск (неточність накладання підошов при приклеюванні).

Коефіцієнт спресування К_у дорівнює: в носковій частині 0,6; в п’ятковій – 0,7; в геленково-пучковій – 0,5.

При проектуванні формованих підошов, а також внутрішнього контуру підошов для методу гарячої вулканізації і способу рідкого формування, виконуються розрахунки згідно з прийнятою методикою при умові відсутності припуску на обробку зрізу підошов.

При проектуванні простилки, геленка, набійки та інших деталей низу взуття, необхідно обґрунтувати параметри їх проектування.

2.7 Розрахунок відсотку середньо виваженої укладуваності комплекту деталей верху взуття.

Вибрати оптимальний варіант суміщення шаблонів з урахуванням матеріалів, які використовуються; виконати розрахунок взаємоукладуваності комплекта (Ук) деталей верху взуття.

Результати розрахунків занести у таблицю:

Таблиця 2. Результати вимірів площ та визначення укладуваності.

Найменування деталей верху	К – сть деталей комплекту	Площа, дм2				Укла- дуваність деталей, %
		Деталі	Комплекту деталей	Паралело- грама, включа- ючого дві деталі	Парале- лограма, включа- ючого всі деталі комплекту
1	2	3	4	5	6	7

Розрахунок матеріаломісткості моделі взуття

Норма витрат матеріалу верху на 1 пару взуття розраховується за формулою:

Sk

Nбр. = ------------- х 100 %

Р

Nбр – норма витрат матеріалу на 1 пару взуття (норма брутто);

Sk – площа комплекту деталей;

Р – відсоток корисного використання матеріалу.

Одиниця виміру норми витрат матеріалу (Nбр) – дм².

Відсоток використання матеріалів приймається відповідно з галузевими нормами використання матеріалів.