
- •Передмова
- •1. Класифікація систем документального електрозв’язку
- •1.1. Служби дез
- •2. Системи передавання дискретної інформації
- •3. Двійкове кодування
- •4. Дискретні сигнали
- •5. Стики
- •6. Обмін інформацією між азкд. Стик с1
- •7. Імпульсні двійкові сигнали
- •8. Передавання двійкових сигналів через канали тональної частоти
- •9. Види модуляції
- •10. Поділ каналів передавання при дуплексному зв’язку
- •11. Протоколи модуляції
- •12. Кодування інформації
- •13. Взаємодія код і азкд
- •14. Передавальний телеграфний пристрій
- •15. Приймальний телеграфний пристрій
- •16. Передавання дискретної інформації
- •17. Способи реєстрації посилань
- •18. Пристрої фазування
- •18.1. Фазування за посиланнями при синхронному способі передавання даних
- •18.2. Пристрої фазування за циклами
- •19. Підвищення достовірності передавання дискретної інформації
- •20. Мікропроцесори в системах документального електрозв’язку
- •21. Системи факсимільного зв’язку
- •22. Мережі документального зв’язку
- •23. Комутація пакетів
- •24. Еталонна модель взаємодії відкритих систем
- •25. Канальний рівень
- •26. Протокол х.25
- •27. Стек протоколів tcp/ip
- •28. Електронний цифровий підпис у системах документального електрозв’язку
- •Висновок
- •Список літератури
- •Системи документального зв’язку
- •5 8012, Чернівці, вул.. Коцюбинського, 2.
15. Приймальний телеграфний пристрій
Приймальний телеграфний пристрій призначений для перетворення прийнятого сигналу в кодову комбінацію й відповідний до неї символ. З цією метою в приймальному пристрої відбувається детектування сигналу з лінії зв'язку, виділення із сигналу переданої кодової комбінації, розшифрування кодової комбінації в символ і його відображення.
Структурна схема приймального пристрою має вхідний пристрій узгодження, подільник (П), пристрій керування (ПК) пристрій набору, дешифратор (ДШ) і пристрій відображення (рис. 63).
Рис. 63. Приймальний телеграфний пристрій
У вхідному узгоджуючому пристрої сигнал перетвориться до вигляду, зручного для подальшої його обробки. Перетворений сигнал поступає на подільник і пристрій керування. Пристрій керування виділяє перше імпульсне посилання, яке сигналізує про початок передавання кодової комбінації, і запускає роботу подільника. Після приймання всіх розрядів кодової комбінації пристрій керування отримує сигнал "стоп" і зупиняє роботу подільника. У результаті на виході подільника по черзі з'являються розряди прийнятої кодової комбінації. Для правильної роботи дешифратора необхідно надати код у паралельному вигляді, тому всі прийняті розряди під управлінням імпульсів пристрою керування заносяться до пам'яті пристрою набору. За імпульсом "стоп" на виході пристрою набору встановлюється прийнята кодова комбінація. Дешифратор перетворює кодову комбінацію в символ первинного алфавіту, який відображується, наприклад, друкуючим пристроєм. У разі використання автоматизованих систем зберігання прийнятої інформації (перфострічки, магнітні носії, ЕОМ) дешифрування не виконується, а зберігається безпосередньо у вигляді коду.
Рис. 64. Дешифратор
Як дешифратори можуть використовуватися різні комбінації логічних схем. На рис. 64 наведена схема дешифратора дворозрядного коду, побудованого на базі логічних елементів. Якщо дешифратор має кількість входів n, що дорівнює кількості розрядів коду, то кількість виходів складає 2n. Кількість виходів може бути й меншою, якщо частина кодових комбінацій не використовується.
Для відображення інформації використовуються друкуючі пристрої й дисплеї. У друкуючому пристрої (принтері) зображення символу синтезується на паперовому носієві й може зберігатися протягом тривалого часу, у дисплеї синтез відбувається на екрані, а зберігання символу можливе тільки протягом часу відображення, який обмежений розмірами екрана.
У телеграфних приймальних пристроях використовуються літерні й синтезуючі принтери. Обидва типи принтерів повинні задовольняти вимоги швидкості друку, якість друку (контрастне та яскраве зображення), а також не створювати рівень шуму вище за деяке значення. У літерних принтерах друк символу відбувається за його готовим відштампованим зразком, як у друкуючих машинках. Усі літери можуть збиратися на один носій: барабан або "ромашку". Вибір потрібної літери відбувається поворотом барабана у відповідну позицію. Серед синтезуючих принтерів виділяють точкові, струменеві й штрихові. У точкових принтерах зображення символів відбувається відбитком комбінації голок, розташованих лінійно або в матриці. Комбінація голок вибирається відповідно до друкованого символу. У струменевих принтерах зображення синтезується шляхом розприскування чорнила на папір через форсунки, управління якими відбувається в цілому як і в разі точкового принтера. Штрихові принтери аналогічні у своїй роботі, але зображення синтезується не точками, а штрихами.
Контрольні запитання та завдання до розділу 15
Призначення приймального телеграфного пристрою.
Структурна схема приймального телеграфного пристрою.
Приклад схеми дешифратора дворозрядного коду.
Пристрої для відображення інформації.