- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
 - •2.Документи історичної геології
 - •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
 - •4.Стратиграфічна незгідність
 - •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
 - •6.Поняття про структурний поверх
 - •7.Конденсовані верстви
 - •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
 - •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
 - •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
 - •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
 - •23.Самарій неодимовий метод.
 - •24.Реній осмієвий метод.
 - •25.Лютецій-гафнієвий метод
 - •26.Колагеновий метод
 - •27.Метод рацемізації амінокислот.
 - •28.Трековий метод.
 - •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
 - •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
 - •31.Загальна страт.Шкала
 - •32.Регіональна страт.Шкала
 - •35. Літостратеграфічні підрозділи
 - •36. Біостратиграфічні підрозділи.
 - •37.Поняття про фації
 - •38.Характеристика типу морських фацій
 - •39. Характеристика типу континентальних фацій
 - •40. Характеристика типу перехідних фацій.
 - •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
 - •42.Трансгресивні і регресивні серії.
 - •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
 - •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
 - •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
 - •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
 - •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
 - •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
 - •51.Древні та молоді платформи.
 - •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
 - •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
 - •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
 - •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
 - •58.Тектоніка літосф плит.
 - •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
 - •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
 - •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
 - •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
 - •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
 - •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
 - •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
 - •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
 - •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
 - •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
 - •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
 - •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
 - •79. Основні етапи розвитку безхребетних
 - •80. Основні етапи розвитку хребетних
 - •81. Основні етапи розвитку флори
 - •82.Історія геолог. Розвитку сєп у ранньому палеозої
 - •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
 - •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
 - •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
 - •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
 - •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
 - •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
 - •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
 - •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
 - •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
 - •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
 - •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
 - •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
 - •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
 - •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
 - •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
 - •110. Докембрійські масиви світу
 - •111.Каледоніди світу
 - •112.Герциніди світу
 - •113.Тихоокеаніди світу
 - •114.Альпіди світу
 - •115.Негативні структури світу
 - •116.Каледоніди Євразії
 - •117.Герциніди Євразії
 - •118.Тихоокеаніди Євразії
 - •119.Альпіди Євразії
 - •120.Геологічне район. Європи.
 - •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
 - •130.Результати герцин.Тектогенезу.
 - •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
 - •132.Результати альпійського тектоген.
 - •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
 - •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
 
32.Регіональна страт.Шкала
Страт.послідовність страт.підрозділів даного геол.регіону чи певного геострукт.утворення.Вихідний стратон - регіоярус і для території Укр шкали затвердж. Національним страт.геол.комітетом України.
33.Місцева страт.шкала Стратигр.послідовність стратонів різних категорій,їх ранг, і таксономічна підлеглість у даному структ. фаціал.районі.,або у відокремл. ділянці територій.Вихідний стратон шкали - світа.Місцеві шкали затвердж. Нац.стр.коміт.Укр.
34. Хроностратиграфічні підрозділи.
Відділ(епоха) - хроностратіграфіческое підрозділ рангом вище ярусу і нижче системи. Геохронологічної еквівалент - епоха.
Назви більшості загальноприйнятих відділів утворені від їх положення в системі: нижній, середній, верхній. Епоха, відповідна відділу, має ту ж назву, що і відділ, за винятком того, що назви нижній, середній і верхній, застосовувані до відділу, змінюються на рання, середня та пізня, коли вони відносяться до епохи.
В англомовній літературі терміну відділ відповідає "Series", що й не перетинається з російськомовним стратиграфическим терміном "серія"!
Система(період) - це підрозділ високого рангу в загальноприйнятій хроностратіграфічної ієрархії, що відповідає значному етапу в розвитку органічного світу. Геохронологічної еквівалентом системи є період. Тимчасової обсяг загальноприйнятих систем фанерозою становить від 30 до 80 млн років, а обсяг четвертинної системи - тільки близько 1,64 млн років.
Назви загальноприйнятих систем мають різне походження і успадковані від попередніх класифікацій: деякі, вказують на становище в хронологічній послідовності (четвертинна), інші характеризують найбільш поширені літологічні різниці (кам'яновугільна, крейдяна), треті походять від назв давніх племен (ордовикская, силурійські) і деякі мають географічні назви (девонська, Пермська, юрська). Період несе ту ж назву, що і відповідна система.
Ератема(ера) складається з групи систем, відповідає певному етапу розвитку Землі;
35. Літостратеграфічні підрозділи
Літостратеграфічні підрозділи - категорія стратиграфічних підрозділів. Літостратеграфічних підрозділи виділяються і обгрунтовуються по літологічним ознакам, в першу чергу за складом гірських порід. Враховуються також і стратиграфічні співвідношення. Літостратеграфічні підрозділи можуть складатися з порід різного походження - осадових, вулканічних, метаморфічних, а іноді і інтрузивних.
Виділяють кілька типів літостратиграфічних підрозділів, що утворюють наступну ієрархію:
Група - підрозділ, що об'єднує кілька формацій. Групи можуть об'єднуватися в надгруппи або ділитися на підгрупи.
Формація - основне літостратеграфічних підрозділ. Формації можуть об'єднуватися в групи. У складі формацій можуть виділятися пачки і шари.
Пачка - відокремлена частина формації.
Пласт або шар - найменший підрозділ у складі формації або пачки, складений осадовими породами.
Потік - найменше підрозділ, складене вулканічними породами.
Усередині формацій і пачок можуть виділятися лінзи - лінзоподібні тіла, що відрізняються за літологічними характеристиками від вміщає породи. Частина літостратеграфічних підрозділи, виступаюча за його межі.
Виділяються також комплекси - підрозділи, складені гірськими породами різних типів (осадовими, вулканічними, метаморфічними) і характеризується нерівномірно змішаними літологічними ознаками або дуже складними структурними взаємовідносинами.
До категорії місцевих основних підрозділів також віднесені серії і світи, які нерідко розглядають як літостратеграфічний підрозділ.
