
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •58.Тектоніка літосф плит.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
116.Каледоніди Євразії
Європа:- пн.зах каледоніди: зах частина Шпіцбергену,Скандинавські гори,Британські каледоніди;- англо-брабанська смуга:-Брабанський масив,Арден і Рейн.сланц.гори; -польськогерманс.: -Свєнтокшинські гори;-Равва-Руська Коханівська зона дна Львів.мульди; Азія: пн..зах.Казахстан, пн. Тяньшань,Гірський Алтай,Гірск Шорія, Кузнецький Алатау,зах Саян,гори зах Туви,Яблуновий хребет,Монгол Алтай, Алтинтаг, Няньшань,пн.зах.Циньліня,Катазія.
117.Герциніди Євразії
Європа:пд.зх.Ірландії,пд.Уельсу,п-в Корнуел,пд.Англії,Армориканські гори, Гарц, Тюрингенський ліс,Рудні гори,Судети,пн.Добруджа,Скіфська плита, Донбас,центр. част. Старої Планини, зона Бріансонне,г.Севени,Каталонські гори,Ібберійські, Кантамбрійські.Азія:г.Берранга,о.Нова Земля, о.Вайгач,Пай-Хой,Урал, Мугоджари,Туранська плита,пд.Тяньшань,центр.Тяньшань,сх.Казахстан, Рудний Алтай,Салаїрський кряж,Коливань-Томська дуга,хребет Черського, Борщовочний, Нерченський,Тукурингра-Джаргди,Буреїнський, Ататолійське нагір’я, Іранське, Хангай, Хентей, гори Сухе-Баторської системи,вел і мал. Хінган,система Гобі,Кунь-Лунь,Цинь-Лінь,Катазія.
118.Тихоокеаніди Євразії
Європа:субгерц.зонаАльп,Пємонська зона Альп,г.Динариди центр,пд.Карпати,стара Планина, Кримські гори.Азія:центр.Кавказ,Верх.хребет,хр.Сетте-Дабан,Янська скл.зона,хр.Джугджур,хр. Сіхоте-Алінь,Трансгімалаї,Юнань,Хайнань,пн.Вєтнамські гори,Кардамон,Малакський п-в, г.Бірми, внутр.дуги Індонезії.
119.Альпіди Євразії
Європа:Андалузькі гори,Сьєра-Морена,Піренеї,Альпи,Аппеніни,берегові Динариди,хр.Пінд,зах і сх. Карпати,стара Планина,о.Кріт,о.Сицилія,Балеарські о-ви.Азія:Понтичні гори,Тавр,передкавказзя, Закавказзя,Загрос,г.Оману,Сулейманові гори,Ельбурс,Копендаг,Гіндукуш,Каракорум,Памір,Гімалаї, хр.Радхайн,Андаманс о-ви,Нікобарс о-ви,Зондські,Філіпінські,о.Тайвань,о-ви Рокю,Японські,о.Сахалін,Курільські,п-в Камчатка,Корякське нагір’я,Пемженський хр.
120.Геологічне район. Європи.
1.СЄП:
Позит.стр.:Балтійськ.щит,Українськ.щит,Волго-Уральс.антикліза,Воронезька,Білоруська.
Негативні структ:Моск синекл,Передуралс прогин,Прикасп синекл,Пачелмський прогин,Причорном зап, Передкарп прогин,Лівівська мульда,Балт синекл,Припятський прогин,Крестцовський прогин, ДДЗ.
2.Баренцево-Печорська пл.
Позит.стр.:масив Свальбард,Земля Франца-Йосифа,о.Комсомол.і Жовтнева револ..Тіманський кряж,о.Колгуєв,Канін,Кильдин,Рибачій,Варангер.
Відємні стр.:Печорська синекл.
Докемб.масиви: Свальбальд,Гебридський,Мідленд,Північно-Армориканський,Іспанська-Месета, Сардинійський,Корсіканський,Центральний(французький),Ввогези,Шварцвальд,Богемський, Македонський,Родопський,Мізійський.
129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
В к.S-на поч..D завершилась Каледон.тектогенез найб інтенсивно вона прояв.в Каледін геосин.обл.,що закрилась(зближ.СЄП і Канад.пл.)., і перетворилась в гірську сушу каледонід,об’єдналась в Лавренцію.Рештки Каледін.стр.після розкриття западини Пн-Атлантики,відомі в зах.частині Шпіцбергену,Скандин.гори,горах Шотландії, Ірландії.Утворення каледонід див.в 116!Калед. Азії приєднал.до Сиб.пл утворюючи Ангариду.Великі окраїни докемб.пл.у ран йому палеозої зазнали опускань-це зумовило морські трансгресії та формув епіконт.мор.басейнів де накопич.морькі теригенно-карбон.породи(мілководні та лагунні утв.до 1 км)
Макс.трансгрес спостер в кінці Є1-Є2,в серед О і S.У S і D1 опускання змінил. підняттями,розміри обл. скоротилися особл.в S3.Підняття в геосинкл.знайшли резонансні прояви і на прилягаюсих плпаф.,що чітко прояв у вигляді страт.незгідн. серед її відкладів.Регресії проходили в Є3,кінО,S2 і на межі S- D.В О в наслідок закривання Япетусу утвор. острівні та окраїнні моря.У наслідок рифтогенезу та спредінгу виник. великі океан.басейни:Палеотетіс і Уральський. Калед.складчастей супров.активними тектоно-магмат.процесами,утворення гірміких каледонід та підняттями платформ див.в 116!,а її наслідком була регресія епіконт морів з осушення прилягаючих шельфів,які прояв.в S2- D1.З регресією повяз зміна клімату із гумідного в азидний. D1 має чітко виражений геократичний характер(платформи оточені високими хребтами-вони руйнуються-форм.потужні териг.континент.відклади)На платф сформ.морські басейни та лагуни,де під час висихання накопич.товщі строкатих евапоритів.Епіконт.морів на пн півкулі не було.І кількість морів після калед орогенезу зменшилась.