97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої

Девон.Урал являє собою успадковану з S геосинкл з її 2 зонами. Західна зона – міогеосинкл,який форм в умовах відкритого моря піщано-глинисті осадки і вапняки(1-2км). Сх зона-евгеосинкл, D тут представлений майже 7 км товщею основних ефузивних туфогенних і уламкових порід, що формув в основному басейні з острівним вулканізмом.Більша частина майбутніх герцинід Зах Сиб западини в кінці S стала гірс системою і протягом D відбув руйнув каледонс хребтів з інгресією морс басейну.

Карбон. Протягом С на Уралі відбув ліквідація морс геосинкл режиму за рахунок утв складч гірс структур з сх. на зах. С1- успадковане з D море існує на всьому Уралі, відбув. опускання і осадко накопич.Судетська фаза в кінці С1 проявл в герцинс Тянь-Шані і герц Казахстані і тут залиш тільки фрагментарне море.Астурійська фаза(С2-С3) ліквідує останні морс прогини і утв гірс структури Сх Уралу.Уральська фаза перетворює весь центр і зах Урал в гірс структури,що приєднуються до гір сх. Уралу і весь Урал стає гірс системою,тобто геосинкл закрилась. На поч. Р море зберігається тільки в Передуральському крайовому прогині і на пд. ТяньШань.

Перм Якщо на поч. Р морс умови зберіг в районі зах Уралу – басейн типу передгірськ прогину і у ньому формув. нижня морс теригенна мол аса і фліш(потужн 4 км) за рахунок руйнування гірс герцинід Уралу,то в Передуралск прогині вздовж СЄП існували великі карб рифові масиви.

В кунгурському віці прогин перетворюється в серію лагун,в яких при висиханні утв евапорити. За цей час герциніди Уралу істотно нівелювались. На рубежі Р1-Р2 ранньотяньш під фаза перетворює повністю зах Урал на гірс сушу і в кінці Р весь Урал став гірс сушею і осушився Передуральський прогин.

98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої

Кембрій Протягом Є більшою частиною була сушею,яка денудувалася.Морс басейн покривав пд. і пд. зах частину пл.,де протягом Є утв 4 км товща в основному морс. карб порід.

Ордовик відклади О залягають трансгресивно на Є на всій території поширені і за її межами. Після Є трансгресії,нова О трансгр охопила майже всю територію платформи. Морс басейн пл. був відкритим і з’єднувався з сусідніми морями.Формувались карб глинисті відклади(800 м – 5 км) В кінці О пд. част Верхоянської зони охопили тимчасові підняття,так як на рубежі О – S ту спостеріг у розрізах ерозійний розмив.

Силур В S1,як і в Є та О зберіг тенденція до опускання і морс басейн поширюється все дальше на пн. і на сх.,і він покриє всю сучасну сушу. Формув. вапняки,доломіти, пісковики,сланці, а фауна дає повний розріз S.Потужність S до 2 км.

Девон В D1 являла собою морс острівний басейн,в якому формув 1,5-5 км товщі різнофаціальних морс осадків,але на відміну від S,в D більш активно проявились диференційовані тект рухи і вулканізм,які найпотужніше охопили Колимський,Омолонський масиви. На рубежі D2- D3 ці рухи зумовили часткове обміління моря і утв лагун. Карбон В С1 майже всю її покривало мілководне острівне море,в якому формув вапняки(100м). На рубежі С1-С2 Судетська фаза зумовлює тектогенез,магматизм,зминання. Із С2- нова трансгресія морс басейн покриває пл. до кінця С3. Відклади С2+3 представлені уламк морс і конт прибережними осадками на Колимськ,Омолонському масиві і Новосиб о-вах. Перм В Р на цій території розпочин новий етап розвитку(геосинкл).На поч. Р вся територія на сх. від Сиб пл. і до Чукотки включно покривався морем,яке зєдн з басейнами сх. Азіатс системи і Арктичної. Формуються морс конгломерати,піщано-глин відклади,морс вапняки,туфи потужн від 2 до 6 км. Час від час зявляються о-ви,діють наземні і підводні вулкани.

99.Історія геол.. розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої Тріас З усієї Євразії відклади Т найб поширені тут у басейнах річок Яна «Індігірка і Колима» а місцями далі на сх. З Р тут залиш морс басейн геосинкл типу величезних розмірів. Повний розріз Т представл теригенними відкладами вапняками+осн ефузивами і туфами(2-6км). На серединних масивах потужн Т кілька 10 м. Юра Протягом J геосинкл. В J3 на зах від Колимс масиву ліквідуються геосинкл умови і у волзькому віці тут в між гірських западинах форм 2 км товща вугленосної верхньої моласи,а на сх. від Колимск масиву до кінця J продовж геосинкл умови. Крейда В К тут існує 2 зони: 1) на зах від Колимс масиву – суша,де в окремих западинах сформув до 7,5 км конт вуглевміщуючих відкладів. 2) на сх від Колимс масиву і на пн.зх від Пемженського хребта з J і до альбу – море,в якому формув морс осадово-вулканог породи. З al інтенсивний орогенез і в К2 вже суша,на якій в западинах формув прісноводно-конт осадки і вулканіти. Палеоген,неоген знаходилась в конт умовах. Процеси денудації переважали над акумуляцією осадків.Конт відклади накопич в западинах,які утв в К.Малопотужний осад чохол формувався на півночі.Відклади конт пісковики,конгломерати,аргіліти з пластами кам і бурого вугілля.Ці породи заповнюють невеликі западини.Прогинання і осадко накопич проходило на пн. пл. На сх.,в Охотсько-Чукотс вулк поясі в кінці К на поч. палеогену пройшли виливи базальтових лав і виникли покрови до 500-600м.В неогені територія була захвачена епіплатформним орогенезом, розмах рухів досягав 3-4км.Ці підняття призвели до зєднання Азії і Півн Амер.Перешийок між Азією і пн. Амер існував і на поч. четвертинного періоду.про зєдн 2 континентів свідчить характер морс дна,общий розвиток фауни і флори.

100.Історія геол. розвитку Східно-Азіатської області у мезозоїТріас тут відомий тільки Т3 в окремих місцях і залягає він на PZ породах(на Корякському нагір’ї, Пемженському хребті,п-ві Тайганос)Представлений осад уламк породами,осн ефузивами і їх туфами.Заг потужн Т не відома,а окремі товщі мають потужн від 0,5 до 1,5км. Юра На Корякському нагір’ї в районі Пемженського хребта і на Сахаліні в J існує геосинкл море,де форм алеврити,аргіліти(1,5км)які перекриваються вуглевміщуючими осадками. В К3 зона опускання перемістилась на сх.,а в крайових частинах(Сіхоте-Алінь,Корякс нгіря) наступив орогенний етап.По краю Тих океану почали виникати острівні дуги і окраїнні моря (Охотське,Японське,Берингове)

101.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої Протягом КЗ проходили процеси інтенсивного прогинання з. к. і осадконакопич, особливо в неогені;характерно прояви вулканізму на великих площах.Осад породи палеог і неогену,а інколи четверт відчули складчастість.Підняттями були захвачені прибережні ділянки і геоактинал острівні дуги. Протягом палеог і неог сформув потужна товща морс і конт осадків. Серед морс відкладів на пн. поширені теригенні піщані і глинисті відклади потужн більше 10 км;ефузиви андезито-базалт складу 5км. Конт вугленосні відклади відомі на Камчатці, Сахаліні(3км), Японія,о.Тайвань. Породи палеогену і неогену зімятті в складки,розірвані насувами. Процеси складкоутв сильно проявились в пліоцені.