95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.

Вмезозої відбув її розпад.зявилися впадини Атлантичного і Індійського океанів.

Тріас.Відокрем.океаном Тетісом .Ларазія була сушею.Формуються конт.відклади.Контин.Т предст.:конгломер.,пісковиками,алеврол.,пластами вугілля.Макс.потужн.в Австр.-до 2.5км.Впд Афр.-до 100м.Про цілісність гондвани свідчать відклади гонд.серії,на всіх платформах:зустрічают.однотип.рештки флори і фауни.Але в Т спостер.порушення Гондвани.

На зх Афр.грабеноподібні западини,що затоплені морем з пн Тетісу і утв.Мозамбійськ рував.В пн Афр.форм 2км товща глин і мергелів.На Браз.плат.конт.червонок.піски,пісковики,аргіліти,глини.В Патагонії-вулканізм.

Юра.Бразил.плат-суша і тільки на пд. Патагонії періодично-море,в якому формув морськи теригенні карбонат відклади,чергуються з ефузивами і туфами.В к юри відбув розломи і виверження базальтів,покрив 1.2 км.кв.,потужн 1800м в зап. Парана, Парнаїб, на сх. Амазан.зап. Виверження пов’язані з розколом Афр-Америк.блоку Гондвани.Африканська-заверш.форм.конт.серії Карру.В J1- J2 діє потужний траповий магматизм-накопичення до 4 км лав,туфів,брекчій(в зап.Калахарі,Окованого,Карру-кімберлітові трубки)Пн Афр.плат-море,тирегенно-карбонатні відклади,3км.

Крейда.В крейді Гондвана розпалась на окремі частини:Під.Америка-на Браз.пл.відбув опускання в Амаз зап.,Парнаїбськйї,де форм.озерні,лагунні,мілководні морс.осадки до2км.В К2вздовж сх. ужбережжя відбув.розломи і опускання,море покриває западини.сх узбер. Від гирла амазонки до пд. Патагонії-форм.запад.пд Атлантики,в цій морі-протоці форм.карбон.осадки з потужними трапами.Африка:на Афр пл.протягом К1-суша,форм.конт пісковики і глини нубійської серії.Зальбу почин.дуже потужні трансгресії з зх-з боку пд. Атлантики,із сх.-з боку Інд.океану,з пд.По западинам море проникало на 1000км всередину платформи,затоплені пн,зх,сз част.платф.,форм до4 км теригенно-карбон.і карб.осадків.Контин.відклади в западині Карру,Конго.

Індостан.До К1альбу-суша,з озерно-бол.і алювіальн відкл.Потім відбув.трансгресія з пн-зх(з Тенісу),але в центрі форм конт.відклади.У К2 потужна трапова діяльн.покриви лав до 3 км.

Австрал.платф. Зєднана з Антарктидою,В К1 обширна трансгресія з пн-форм 600м товща карбон.і вериг.відкладів,море покрив,майже всю центр.част. плат.В К2 море регресує з центр част платформ і форм.піщано-глин,озерно-болотні відклади з вел кіл-тю питних артез.вод.В Кордільєрах в К1-незначне заледеніння.

96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої

КембрійВідокремлювала СЄП і Сибір докемб пл. і була пн. част Урало-Монгол геосинкл поясі, який у ПЗ був покритий палеоазіатським океаном. В Є на Уралі існують 2 прогини,які були затоплені морем,а Є відклади залягають незгідно на доЄ і представлені: 1) Пн прогин(о-в Нова Земля, о.Вайгач) відклади Є представлені переважно уламк породами з фауною трилобітів, брахіоподи Є2-Є3,заг потужн 1 км 2) Пд прогин (район пд. Уралу і Мугоджари) в Є1 форм теригенні морс осадки і вапняки з основними та середн ефузивами і їх туфами. Є2 не встановл. Є3 виділений за фауною брахіоподи на зах схилі пд. Уралу. Ордовик В О ці 2 прогини з’єднуються і утв єдиний геосинкл прогин, на доЄ фундаменті і тільки на пн. і пд. на Є. В О 2 зони геосинкл ЗАХ: О1 теригенні відклади 0,1-2,5 км. О2+О3 карб осадки до 2 км. У приплатф зоні формуються лагунно конт відклади О2 і О3. Зах част уральської геосинкл типова міогеосинкліналь. СХ: протягом всього О тут форм уламкові і вулканогенні породи 500-1200м евгеосинкліналь.

Силур Відклади S тут накопич в успадкованому в О морс геосинкл басейні і S залягає згідно на О і займає ті ж самі площі,що і відклади О.На зах Уралі(міогеосинкл зона) відбув повільні опускання і форм 1,5 км товща вапнисто-териг порід усіх ярусів S і тільки в пд част тут зустр уламково-вулканог утворення. На сх. Уралі в евгеосинкл умовах і умовах диференційованих тект рухів проявляється потужний вулканізм і форм товща 300-1200м уламково-вулкан порід з внутр. перервами. І тільки на Новій Землі і о.Вайгач протягом S сформ 3 км товща карбон порід всіх ярусів.