82.Історія геолог. Розвитку сєп у ранньому палеозої

Ця платф. в ран.палеозої була сушею,до якої періодично до півдня від Балтійського щита проникало море.Води морів довго покривали тільки найбільш опущені центр. і зах. ділянки пл., і її пд.-сх.частину.

Кембрій. В зв’язку із опусканням в калед. або грампіанській геосинк.обл. які зачепили півн.зах. край прилягаючої СЄП,всі ранньопалеоз. трансгресії на півн.зах. край платформи з боку калед. геосинкл.,що покрилась морем(океан Япетус). €1,D1 відклади були у прямій залежності від трансгресії моря з боку океану Япетус. € відклади на цій платф. Поширені в Балт.синекл., частково в Московській. На схід від цих синекліз територія пл.. являє собою з € по D1 сушу. Найбільш повний розріз € відкладів відомий на Сканд. п-ві западина Осло,де він є безперервним. Протягом € на СЄП було 3 транс. і регрес. етапи.€1-макс. Трансгресія,море з півн.зах. затоплює Балт. синеклізу(Прибалтика,півн.част.Білорусії, Росії) і обгинаючи з півдня Кольський п-в і морс.протока зєдналась з Білим морем. В кінці €1 море регресувало.€2-на поч. море відновлюється в Прибалтиці і зах.част. Моск.синеклізи,а в кінці епохи море зникає.€3-невелика морс. Затока доходить до лінії Новгород-Санкт.Пет.,в кінці €3 море зникає. Заг.потужність до 450м і представл. морс. глауконіт-кварц. пісковиками, алевролітами, глинами і фауною трилобітів ,брахіоподи ,водоростей,гастропод. На денну поверхню ці відклади зараз відслонюються: берегові обриви Білого та Балтійського морів.

Ордовік. В О розпоч.нова трансгресія з пн..зах. з боку калед.геосинк. Відклади скрізь,крім западини Осло залягають незгідно на підстилаючи породах,і представлені пісковиками, вапняками,мергелями.Потужність 10-350м. Крім трансгресії з пд..зах. зявилась нова з пд. боку з Тетіса. Макс.трансгресії О1,а закінч. у прилеглій част. Моск. синеклізи в О3.

Силур. Відклади S поширені в 3 районах пл. : 1) на пн.сх.(п-в Канін,пн. Тіманського кряжу) 2) пн.зах. (Балт. і Моск. синекліза) 3)пд.зах. (окраїна Придністровя)На поч.. S поч.. трансгресія моря з боку Калед.геосинк. і макс. Трансгресії на пд.. зах .платформи(Придністровя). В S1 трансгресія досягає макс.,а протягом S2 морс. басейн міліє і зникає. Регресія S моря завершила 1 етап розвитку СЄП(раньопалеоз) коли пл. переживала нахил на захід і з боку пн..зах. приходили морс. трансгресії,які покривали пн.. зах. і частково пд.зх пл. Ці морс.трансгресії пов’язані з утв ,розвитком і закриттям Калед.геосинк. Відклади S у Прибалтиці – вапняки, мергелі,граптолітові сланці,а по периферії- мілководні теригенні і лагунні осадки. У Придністрові S1 складений карб.породами. Відклади S2 виключно териг.карб. і териг. утворення(вапняки, доломіти,пісковики). Потужність від 10-ків м до 900м (Прибалтика).

83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої

Пізньопалеозойська історія СЄП істотно відрізняється від ранньопалеоз. ускладненням структури платф. в цілому.

Девон.На СЄП пл. у D виділяють 2 етапи розвитку: 1) D1 – панує конт. режим,пл. денудується,а конт. відклади відомі у Приураллі, Придністровї. 2)в D2 форм. ДДЗ,Припятський прогин,Крест цовський, і поч.. прогинатись Моск. синекл. З D2 і до кінця палеозою СЄП вступила в 2 етап свого розвитку,коли всі трансгресії приходять зі сходу – з боку Урало-ТяньШ, море в D2 покриває(Волино-Поділля) пд.зах.част. До кінця D2 море покриває головне D поле і міліє. У Припятск.прогині і ДДЗ залиш. великі лагуни,що висихають і утв поклади солей. На поч. D3 макс трансгресія і вся СЄП покрив морем крім Укр. і Балт щитів. У морі формуються органогенні вапняки,мергелі. На поч. D3 в ДДЗ відбув. потужні розломи і іде потужний підв вулканізм. Починаючи з фамену відбув заг. підняття,море регресує і норм море зберіг на сх. від р.Волга і Печорській синекл. В Моск. синекл і Припятс прогині залиш великі морс лагуни, море залиш і покриває Печорську синеклізу. Потужність 10м – 2,5 км.

Карбон. На СЄП протягом С відбув ряд тривалих опускань(трансгресія) і короткочасних піднять(регресій) і відклади С поширені майже скрізь,предст вапняками. В туренейському віці море зі сходу(Урал геосинк) покриває пл. до лінії Архангельськ-Київ крім Тімянс кряжу і Моск антк,крізь карб відклади,а теригенні вздовж узбереж і піднять. В 1 пол візейського віку море скорочується і майже звільняє Моск синк, і тут на заболоченій рівнині накопич озерно- річкові, лімнічні вуглевміщуючі відклади потужністю до 150 м, а на сх. форм теригенно карб. відклади.

У 2 пол візейського віку нова трансгресія і величезне мілководне море покриває як і в турнейському всю платформу,форм вапняки і глини,потуж С1 зростає в бік Уралу на сх. 300-400 м у Підмосковї, до 1 км у Приураллі. До кінця С1 море скорочується і зберіг на Донбасі, в Нижньому Поволжжі і Приураллі. В С2+С3 часті коливальні рухи зумовили регресії, трансгресії морів.При транс формув морс вапняки,доломіти,глини; при регресії-лагунні доломіти,гіпси,ангідрити. Донбас в С переживає геосинкл режим і тут форм паралічна вуглевміщуюча товща. С1 скрізь предс карбонатами,як і на решті СЄП,а С2 і С3 предст товщею паралічного вугілля потужн 18 км. Ритм осадконакопич: нижня част розрізу піски, вище – озерноболотні відклади і прибережно глинисті осадки з прошарками вугілля, завершують розріз морс. вапняки і мергелі. Всього відомо на Донбасі до 300 пластів і прошарків вугілля з яких експлуатується 60.

Перм. в Р1 морс умови зберіг на сх. пл. і на пд. включаючи ДДЗ. Протягом Р1 море міліє і на поч. кунгуру утв засолені лагуни,які до кінця Р1 висихають. Розріз Р1 предст(знизу вгору) морс доломіти,вапняки,лагун гіпсами,ангідрити,галіт,сильвін у Передуралс. прогині . Потужність Р1 збільш на сх. від 10 м – 2,5 км у Передурал. На поч. Р2(уфимський) сх. част пл. являє собою низовину із рідкими рештками висихаючи лагун,де форм строкаті червоні теригенні конт відклади з озерними мергелями до 300м. В казанському віці вздовж Уралу утв довге море-протока (Казанське море), яка з’єднує півн море з морями Тетісу. Фауна одноманітна, рахітичного вигляду,що свідчить про аномально-ненорм солоність протоки. Форм. 300м товща вапняків, гіпсів,солей. СЄП являє собою гігантську піщану пустелю (татарський вік).