
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •58.Тектоніка літосф плит.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
81. Основні етапи розвитку флори
На початку архею існували сине елені водорості(ціанофіти), діяльнсть яких згодом привела до перебудови атмосфери і гіросфери. Початок сер рифею один з найважл моментів в іст-ї роз-ку орг. світу(поява перших примітивних багатоклітинних тваринного і рослинного світів. Вендська флора була представлена стрічковидними водоростями і різноманітими одноклітинними водоростями.В морях і океанах панували водорості, які швидше всього заселяли бенталь і пелагіаль в межах освітленої зони. Суша протягом всього раннього PZ була безжиттєвою і тільки вкінці силуру зявляються перші вищі наземні рослинни( рініофіти). Ранній палеозой- час широкого поширення і розвитку нижчих рослин(водоростів: синезелені, червоні, бурі, зелені. Пізній палеозой – час розквіту ослинності. В кінці силуру, як відмітилось раніше, зявилися вищі рослини, які пристосувалися до наземного способу життя. В ранн і сер. девоні на суші переважали рініофіти, які проростали в болотних місцевостях. Вони вимерли до початку пізн. девону. Деякий час на поруч з ренітофітами існувалипохідні від них спорові рослини: плауновидні, членистостеблові і папоротеподібні. До кіня періоду зявилися перші голонасінні рослини.в пізньму девоні особливо ироко були поширеними різноспорові папоротеподібні – археоптерикси. На поч. девону поширені вищі рослини були не повсюдними (розселялись лише по берегах водойм і болотистих низинах). З сер. девону флора завоювала більш широкі простори суші. Домінантними камяновугільної флори являлись деревовидні плавунові. Членистстостеюові, папоротеподібні і кордаїнові. В самому кінці карбонузявились перші гікгові та хвойні. В сер карбону визначились три флористичні обл: тропічна та дві помірні. В другі половині пермського періоду клімат став більш засушливим, що привело до зміни кліматичної диференціації і появі нових груп рслин. Вперше зявились цикадові , продовжували розвиватись гінкгові. В мезозої рослинний світ морів представлений різноманітними водоростями, сред яких варто відмітити діатомові і золотисті (коколітофориди). Перші зявилсь ще в юрі і, починаючи з K стають породоутворюючими. Другі відомі в викопному стані з крейди. Мезозойські континенти були покриті на обшарних просторах лісами, в яких росли головним чином папоротеподібні і в невеликій кількості плавунові, членистостебельні, а також, можливо, мохи і гриби. Переважали голонасінні рослини. Справжні папоротники зустрічались рідко. В пізній крейді переважали покритонасінні рослини. Мезозойські кардіати і насіневі папороті – остані представники палеохойських груп. Гінкгові, хвойні і, можливо, цикадові зявились в кінці палеозою. Тільки бенеттітові і кейтонієві являються часто мезозойськими групами рослин. В умовах загальної аридизації клімату в пермі і початку мезозою скорочуються ареали голонасінних (за винятком хвойних) і поступово зменшилась їх різноманітність. Але в умовах, де зберігся вологий клімат голонасінні успішно пережили період засухи і на початку юри широко розселились по всіх континентах. В середині крейди зявились покритонасінні. А вже в кінці широко розселились по всій землі. В кайнозойських морях були поширені із рослин коколітофориди. Похолодання в кінці неогену продовжувалось в антропогені. Воно привело до виникнення материкових льодовиків і зміну клімату, фауни і флори. На континентах кайнозою розвивалась пишна рослинність. Великі простори Пн і Пд півкуль були покриті лісами, які складались переважно із покритонасінних а також із голонасінних рослин. Розподіл і склад рослинності були обумовленні кліматичною зональністю на Землі. На початку палеогенового періоду намітились три фітогеографічні провінції: тропічна і дві помірні. Якщо в середині палеогену потепління і помякшення клімату послужили причиною розширення ареалу теплолюбних рослин як до півночі, так і до Пд, то в кінці палеогену в звязку з похолоданням стали розширятись області з помірним і холодним кліматом і широке поширення отримала ластопадна флора. Цей процес продовжувався і в неогеновому періоді, до кінця якого облік флори на землі наблизився до сучасного: в Пн районах формувалась тундрова рослинність, хвойна тайга покривала обшорні простори сибіру, виокремились області з тропіною і сцбтропічною рослинністю і області з листопадною флорою. Значні зміни в складі рослинності і її розподілу відбулись в четвертинному періоді. Льодовики, які насувались з одного боку спустошували все на своєму шляху, а з іншого – пригнічували рослинність прилеглих районів: поблизу льодовкиі проростали мохи, карликові берези, полярні іви. Південніше простягались тундрові степи, в яких поєднувались елементи тундрової і степової флори. Ще південніше знаходились різноманітні лісні масиви, що скаладались переважно із хвойних, і на кінець степи і напівпустелі.