67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.

В морях пермі із найпростіших були: форамініфери (фузулініди) і дуже багато брахіопод (спіріфериди, продуктиди), зявляються теребратури і хенетеси більшість із яких в кінці пермі зникає, кнідарії (табуляти та тетракорали), останні трилобіти, палеозойські моховатки, морські бутони тощо. Гоніатити досягають розквіту до кін. нижньої пермі, але до кінця верхньої – вони вимирають і повністю заміщуються цератитами. З іншим головоногих зявляються наутіліди; широкопоширені амоноідеї, які представлені агоніотитами. Багато пелеципод, гастропод, які представлені передньозябровими, остракод і конодонти. Риби представлені значно меншою кількістю акул. Із костистих риб менше дводишних і китичноперих. Наземна флора в пермі аналогічна карбону, дещо збідніла із присутністю хвойних рослин. Виникають деревовидні плавуневі і членистостеблові і починають панувати типовомезозойські цикатові, гінкгові і хвойні. Вони приходять на місце каламітам і кордаїтам. Із амфібій в пермі панують стегоцефати, а із рептилій зявляються першісправжні наземні тварини: котілозаври і тероморфи. Стратиграфія пермі базується на вивченні форамініфер, коралів, брахіопод, головоногих молюсків, чпоропилкових комплексів.

68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.

Органічний світ істотно змінився, так як з*явились нові групи і фауни і флори, але продовжують зустрічатись такі пермські релікти, як прямі наутілоідеї, спіріферіди, лабіринтодонти із амфібій і звіроподібні рептилії. В тріас пануюче положення серед безхребетних мають цератити. Протягом тріасу вони переживають декілька розквітів і спадів і в юру не переходть. Белемніти ще рідкі, але поступово розселяються. Зявляються 6-променеві корали. Дуже численними є двостулкові молюски, форамініфери, правильні морські їжаки, морські лілії, зірки. Пелециподи представлені різнозубими, розчіпленозубими (тригонія), нерівно мязовими, звязкозубими та ін. збільшилась кількість гастропод. Скорочується кількість хрящевих риб, стали рідкими китичнопері та дводишні риби. На зміну їм прийшли костисті риби. В морях зявились перші черепахи, крокодили, іхтіозавтри, плезіозаври. На суші в кінці тріасу середнього зявляються перші ящеротазові динозаври, відомі також рештки плануючих у повітрі ящірок.з верхнього тріасу достовірно відомі перші ссавці. Рухливі рептилії витісняють із суші лабіринтодонтів і домінують серед тварин. Великі площі суші покриваються хвойними, гінкговими і цикадовими лісами, проте в Т ще багато папоротей і плющів. У цілому до кін.Т у рослинному світі мали велика значення давні групи рослин.

69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.

Ще до поч. юри повністю вимирають останні палеозойські релікти, найважливішими групами організмів в юрі стають амоніти, які є дуже різноманітні. Значно численнішими стають белемніти. Більшого різноманіття набувають бівальвії, губки, лілії, їжаки, серед яких зявляються неправильні. Брахіоподи численні, але серед них переважають ринхонеліді і теребалеї. А в теплих гірських морях широко поширені 6-променеві корали – будівники численних рифів. Велике різноманіття із плазунів набули динозаври. На суші найбільшими були гігантські диплодоки, цератозаври, стегоцефали (травоїдні), а в морях панували найбільші плезіозаври і іхтіозаври. У повітрі літали птеродактилі. У верхній юрі зявляються перші птахи – археоптерикси. Ссавці, як і в тріасі не дуже чисельні і слабко організовані. Завдяки обширним трансгресіям клімат був відносно теплим, рівним та вологим, що сприяло великому поширенню лісів і формуванню покладів. Ліси населяли хвойні, гінкгові і цикадові, які прийшли на зміну вимерлим кордаїтам, каламітам і насіневим папоротям.