
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •58.Тектоніка літосф плит.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
З фауни розвивались групи організмів, які пристосувалися до нових умов зумовлених значними регресіями і трансгресіями внаслідок каледонських піднять. У девоні (вік риб) риби освоїли морські, оприснені та прісноводні басейни, особливо поширені безщелепні (телодонти, різнощіткові, кістковопанцирні). А справжні щелепнороті риби представлені пластинчастошкірими, акантодами, хрящовими і кістковими рибами у складі дводишних (дітерус) та китичкноперих (холофіхіус). Від китичноперих риб у пізньому девоні походять перші наземні четвероногі амфібії – стегоцефали. У морях скорочується кількість чистоідей, вимирають граптоліти, скорочуються у видовому та кількісному відношенні трилобіти – у кінці девону більшість їх вимирає. Пануючі наутілоідеї поступаються аммоноідеям, що з*явились (представлені гоніатитами, агоніатитами, кліменіями), а самі поступово скорочуються до пізнього палеозою. Дуже широко поширені панцерні риби. Розквіту досягли різноманітні брахіоподи (спіриферіди, атрипіди, продуктіди), остракоди, із кишковопорожнинних рифобудуючі корали хететс і строматопорами та рогози, розвивались форамініфери, зявилися перші вапнисті форми губок. Ті рослини, що вперше зявились на суші в кін. S, в девоні завоювали материки. Вони представлені рініофітами та їх нащадками – плавуневими, хвощими, папоротеподібними та голонасінними. Протягом періоду утвоився ґрунтовий покрив, різноманітнішими стають кущові форми рініофітів. У середньому девоні зявились перш деревні примітивні папороті, плавуневі, і можливо членестостеблові. В пізньому девоні зникають рініофіти, а решта рослин посилено розвиваються та утворюють лісові масиви, які широко поширені, а їх рештки сприяли формуванню торфу та вугілля. Сушу продовжують заселяти численні членистоногі, у лісах зявились перші комахи, павуки, кліщі. Найбільше значення для стратиграфії девону мають брахіоподи, гоніатити, корали, форамініфери та спорові комплекси.
66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
У карбоні відбулось значне оновлення органічного світу. У морях вимирли граптоліти, серед членистоногих різко скоротилась численність трилобітів, серед кишковопорожнинних – строматопод та коралів (табулят). Із хребетних до початку карбону вимирають щіткові безхребетні та панцирні риби. Розвиваються хрящеві (акулоподібні риби). Багато 4-променевих коралів – рогоз, розквіту досягли хететіди, які разом утворюють числені рифи. Із форамініфер широко поширюються фузулініди, що в пізньому карбоні утворюють товщі вапняків. Дуже багато брахіопод, особливо продуктид і спіриферид. Численними були конодонти, морські їжаки, рифоутворювальні моховатки, гатроподи. Із головоногих молюсків поширені наутіліди і досягають розквіту гоніатиди. Багато різноманітних ракоподібних, особливо астрокод. Із голкошкірих на морському дні розвивались зарості морських лілій, рештки яких не рідко утворюють кріноїді вапняки. Бурхливо розвивається наземна лісова рослинність. Вищі рослини представлені не тільки низькорослими формами, що мали вигляд трав, а також чагарниками та деревами, що сприяло інтенсивному утворенню вугілля. Ліси складались із плавунів, членистостеблових, папоротеподібних. Найбільш розвинені кордаїти, які досягли 30 м висоти. Вологі ліси та болота заселяються земноводними, серед яких переважають наземні хребетні – стегоцефали, від яких у кін. С походять перші плазуни (китилозаври). Характерним було швидке опанування прісноводних басейнів суші двостулковими та черевоногими молюсками і ракоподібними (філоподами). Бурхливий розвиток наземних членистоногих: скорпіонів, павуків, тарганів, бабок. Стратиграфія відкладів С базується на вивч. брахіопод, коралів, форамініфер і головоногих молюсків.