65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону

З фауни розвивались групи організмів, які пристосувалися до нових умов зумовлених значними регресіями і трансгресіями внаслідок каледонських піднять. У девоні (вік риб) риби освоїли морські, оприснені та прісноводні басейни, особливо поширені безщелепні (телодонти, різнощіткові, кістковопанцирні). А справжні щелепнороті риби представлені пластинчастошкірими, акантодами, хрящовими і кістковими рибами у складі дводишних (дітерус) та китичкноперих (холофіхіус). Від китичноперих риб у пізньому девоні походять перші наземні четвероногі амфібії – стегоцефали. У морях скорочується кількість чистоідей, вимирають граптоліти, скорочуються у видовому та кількісному відношенні трилобіти – у кінці девону більшість їх вимирає. Пануючі наутілоідеї поступаються аммоноідеям, що з*явились (представлені гоніатитами, агоніатитами, кліменіями), а самі поступово скорочуються до пізнього палеозою. Дуже широко поширені панцерні риби. Розквіту досягли різноманітні брахіоподи (спіриферіди, атрипіди, продуктіди), остракоди, із кишковопорожнинних рифобудуючі корали хететс і строматопорами та рогози, розвивались форамініфери, зявилися перші вапнисті форми губок. Ті рослини, що вперше зявились на суші в кін. S, в девоні завоювали материки. Вони представлені рініофітами та їх нащадками – плавуневими, хвощими, папоротеподібними та голонасінними. Протягом періоду утвоився ґрунтовий покрив, різноманітнішими стають кущові форми рініофітів. У середньому девоні зявились перш деревні примітивні папороті, плавуневі, і можливо членестостеблові. В пізньому девоні зникають рініофіти, а решта рослин посилено розвиваються та утворюють лісові масиви, які широко поширені, а їх рештки сприяли формуванню торфу та вугілля. Сушу продовжують заселяти численні членистоногі, у лісах зявились перші комахи, павуки, кліщі. Найбільше значення для стратиграфії девону мають брахіоподи, гоніатити, корали, форамініфери та спорові комплекси.

66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону

У карбоні відбулось значне оновлення органічного світу. У морях вимирли граптоліти, серед членистоногих різко скоротилась численність трилобітів, серед кишковопорожнинних – строматопод та коралів (табулят). Із хребетних до початку карбону вимирають щіткові безхребетні та панцирні риби. Розвиваються хрящеві (акулоподібні риби). Багато 4-променевих коралів – рогоз, розквіту досягли хететіди, які разом утворюють числені рифи. Із форамініфер широко поширюються фузулініди, що в пізньому карбоні утворюють товщі вапняків. Дуже багато брахіопод, особливо продуктид і спіриферид. Численними були конодонти, морські їжаки, рифоутворювальні моховатки, гатроподи. Із головоногих молюсків поширені наутіліди і досягають розквіту гоніатиди. Багато різноманітних ракоподібних, особливо астрокод. Із голкошкірих на морському дні розвивались зарості морських лілій, рештки яких не рідко утворюють кріноїді вапняки. Бурхливо розвивається наземна лісова рослинність. Вищі рослини представлені не тільки низькорослими формами, що мали вигляд трав, а також чагарниками та деревами, що сприяло інтенсивному утворенню вугілля. Ліси складались із плавунів, членистостеблових, папоротеподібних. Найбільш розвинені кордаїти, які досягли 30 м висоти. Вологі ліси та болота заселяються земноводними, серед яких переважають наземні хребетні – стегоцефали, від яких у кін. С походять перші плазуни (китилозаври). Характерним було швидке опанування прісноводних басейнів суші двостулковими та черевоногими молюсками і ракоподібними (філоподами). Бурхливий розвиток наземних членистоногих: скорпіонів, павуків, тарганів, бабок. Стратиграфія відкладів С базується на вивч. брахіопод, коралів, форамініфер і головоногих молюсків.