50. Четвертий етап розвитку геосинк.

Поділяється на пізньоорогенний і ранньоорогенний (відбувається перетворення геосинкліналей в складчасті гірські споруди. Розвиток гороутв. супров. частковою або повною ізоляцією частин морського басейну з утв. лагун в тих місцях де закладаються прогини. Цей процес супров.розвитком горизонт. переміщення). Осадонакопичення відбув. у передгірських прогинах які закладаються з обох боків гірських хребтів, в між гірських западинах і прогинах.

В морськ басейнах накопич.морські і лагунні осадові теригенні відклади(утвор. моласову формац.)Підводні виливи лав змінюються на наземні.Утв.крупні кислі інтрузії.Зростає швидкість форм.центр.підняття геосинклін.з високим рельєфом, супроводж. розколюв.і впровадж.інтрузій.Центральне підняття починає швидко руйнуватися,форм.конт.товщі складені верхньою меласовою формацією.Розколювання супров. наземним кислим вулкан.,форм.порфірова формація.В результ.розвитку геосинкл.,що форм на корі океан.типу,збільшуються потужність земн кори.І поступово геосинкл.перетвор.в жорстку малорухливу обл., де переважає пенепленізація і почин. платформ.етап.

51.Древні та молоді платформи.

Платформи зі склдчастим фундаментам докембрійського віку називають древніми, а з фундаментом більш молодим (раньо- чи пізньо палеозойським, чи навіть раньомезозойським) називають молодими. В своїй будові молоді платформи мають 2 структурні поверши: складчасту платформу і горизонтально залягаючий чохол, якщо він встиг сформуватись. В будові древніх платформ між вищезазначеними двома поверхами виділяють протоплатформний чохол. Молоді платформи розташовані по периферії древніх платформ чи між ними. Платформи межують або з молодими складчастими поясами, структури яких як правило насунуті на платформи або межують з океанами. Найбільш древні докембрійські платформи скаладають центральні частини сучасних материків і мають як правило ізометричні форми. Їх цоколь складений дуже дислокованими AR і PR породами. Відповідно можна зробити висновок, що на місці сучасних материків у докембрійський час існував геосинклін. й морський басейн, тобто платформи і океанічні басейни не займають постійної земнох кори, а у процесі геосинклін. розвитку міняються місцями. Між древніми і молод. платформами існують істотні відмінності: 1. древні платформи утворюють самостійні масиви земної кори континентального типу і вони являють собою ядра сучасних материків; молоді платформи приєднуються до них нарощуючи контури материків. 2. древні платформи мають ізометр. рисунок у плані, а у молод. переважає лінійний. 3. на молодих платформах амплітуда епейрогенічних рухів і їх контрастність значно більша ніж в древніх 4. на молодих платформах спостерігається більша залежність структур чохла від структур фундаменту, а на древніх платформах така залежність невелика.

52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.

1. Витягнутість їх контурів, великі потужності ( до 25 км накопичених відкладів), витриманість у складі і потужностей цих відкладів за простяганням складчастої системи і різкі зміни складу, потужностей упоперек.

2. Наявність своєрідних формацій – комплексів гірських порід, які утворилися разом на певних етапах тектон. розвитку геосинклін. ( аспідна, флішова. моласова формації).

3. Інтенсивний ефузивний та інтрузивний магматизм.

4. Висока ступінь метаморфізму, потужна складчастість і велика кількість розломів, особливо насувів, які вказують на стискання.

53.Поняття про формації.Типи формацій. Форм.-це природний комплекс гірс.порід,які характер. спільністю умов свого утворення (вони утв. на певних стадіях розвитку осн.структурних зон з.к. в тект.умовах і близьких фіз.-геогр. умовах). На відміну від фацій,вони характер. потужностями в сотні,тисячім,і поширені на тис км2.Виділяють: 1)геосинкл;2)ерогенні;3)платформні(ф-ції осад.чохла платформ). У залежності від умов утворення форм. і древні,і сучасні діляться на морські,конт, перехідні.Основна маса осадків формується в морях і океанах,і значно менше на суші.

43.Геосинклінальні формації: їх склад… Аспідна формація – являє морські відкладення на різній глибині. Утв. чергуванням граувакових пісковиків з сланцями чорного кольору з підлеглою кількістю кременистих порід. Формування формацій продовж. на фоні опускання дна прогину. Тут на дні прогину формується комплекс основних мас, які перестиляються кременистими породами і туфами. Весь комплекс порід після подальшого метаморфізму утв. спіліт-кератофірову формацію. Накопичення порід цих 2 формацій проходить одночасно але на різних ділянках дна. Триваюче опускання дна прогину охоплює крайовї ділянки платформи, де в морських умовах формуються теригенні осадки. На затоплених і болотистих краях прилягаючих платформ аспідна ф-я заміщується паралічною вуглевміщуючою формацією(торф’яники приморських низин), а на підняттях переходить у в органогенні вапняки. На стадії накопичення потужних ритмічних піщано – глинистих відкладах, утв. флішева ф-я і триває формування вапняків. Накопичення флішу в геосинкліналі відбув в умовах ослаблення вулканізму, відбув. вилив лав середнього складу, які утвор порфірову ф-ю, яка складена андезитами. Моласова ф-я – складена уламковими породами, які утв. за рахунок знищення молодих гірських хребтів. Інколи ці відклади червоного і бурого кольору. У склад молас можуть входити глинисті карбонатні породи, солі, гіпси. Фаціал. склад різноманітний: прибережно-морські, континентальні і лагунні відклади.

54.Будова та походж. океан.западин.Сучасні гіпотези поділ на 2 групи: 1)базується на первинності утвор.океан западин.2)ствердж.що океан западини мають вторинне походж.В концепціях вторин.базується на тому,що зап.Атлантич.,Індійського, Півн.Льодовит. океанів не мають видимого генетичного зв’язку із обрамляюч.їх узбережним континентом. Ці океани немов накладені на зовсім різні за віком і походж.структ.ел-ів материків.Вважають що материковий тип З.к.спочатку існув на всій земній кулі,а утворення океанів розпоч у ПР,коли розплавлен. Матер.в мантії по розломах почав проник.до поверхні впроваджув.в З.к.,застивав і виливався на поверхню,за рахунок основних і ультроосн.продуктів З.к.,метаморфіз.і під сумісною вагою відбувалися опускання частин материків у мантії і йшло формув. океанічн западин.-базифікація З.кори. Концепція первинності океанів допускає,що всі океани-западини З.кори ,що виникли на самому початку геол.стадії розвитку землі і що сучасні океани є реліктами первинного океану,який покривав поверхню планети.З. кора океан.типу виникла ще до утворення киснево-азотної атмосфери,покривала всю земну кулю і скл.з основн. магматичн.порід.Рельєф землі ще не був розчленив.на материк.виступи і западини.На поч.АR сформув товщі вулканічн.утворень основн.лав та туфів,які перетвор.в комплекси амфібол.,крист. Сланці надалі перетворення первинної геол. кори йшло через розвиток геосинкл.процесу,нарощ площі материків після протерозою проходило шляхом перетворення у ході геосинкл процесу,океан. земної к. в континент. Концепція не пояснює причини наявн. В океан.западинах крупних ділянок З.кори конт.типу;невідповідність структур на материках і океан.западинах;не пояснює причину розпаду Гондвани,утворення контин.на їх сучасн.місцях.