
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8. Поняття про відносний вік гірських порід.
- •9.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •17.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •18.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •23.Самарій неодимовий метод.
- •24.Реній осмієвий метод.
- •25.Лютецій-гафнієвий метод
- •26.Колагеновий метод
- •27.Метод рацемізації амінокислот.
- •28.Трековий метод.
- •29. Стратиграфічна шкала та геохронологічна шкала. Стратони шкал, їх співвідношення,визначення стратонів, індекси, кольори.
- •30.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •31.Загальна страт.Шкала
- •32.Регіональна страт.Шкала
- •35. Літостратеграфічні підрозділи
- •36. Біостратиграфічні підрозділи.
- •37.Поняття про фації
- •38.Характеристика типу морських фацій
- •39. Характеристика типу континентальних фацій
- •40. Характеристика типу перехідних фацій.
- •41.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •42.Трансгресивні і регресивні серії.
- •43.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •44.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •50. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •51.Древні та молоді платформи.
- •52. Характеристика ділянок земної кори, які пережили геосинклін.Етап розвитку.
- •55.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •56. Основні структурні елементи платформ і плит.
- •57. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •58.Тектоніка літосф плит.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світ докембрію.
- •61.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •62.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •65. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •66. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •67. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •68. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •69. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •70. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •71. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •72. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •78. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •79. Основні етапи розвитку безхребетних
- •80. Основні етапи розвитку хребетних
- •81. Основні етапи розвитку флори
- •82.Історія геолог. Розвитку сєп у ранньому палеозої
- •83.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •84.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •86.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •87.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •89.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •90.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •93.Історія геол.Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •94.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •95.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •97.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •98.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •102.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •103.Історія геол.Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •104. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •110. Докембрійські масиви світу
- •111.Каледоніди світу
- •112.Герциніди світу
- •113.Тихоокеаніди світу
- •114.Альпіди світу
- •115.Негативні структури світу
- •116.Каледоніди Євразії
- •117.Герциніди Євразії
- •118.Тихоокеаніди Євразії
- •119.Альпіди Євразії
- •120.Геологічне район. Європи.
- •129.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •130.Результати герцин.Тектогенезу.
- •131.Результати тихоокеан.Тектогенезу.
- •132.Результати альпійського тектоген.
- •133. Тунгуська серія. Вік серії, склад відкладів, поширення.
- •135. Флора. Визначення назв родів викопних решток та їх систематичної приналежності; характерні ознаки цих представників та час їх існування. Геологічне та породоутворююче значення
47.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
Геосинклінальна область може закладатися між платформами, на окраїні платформ в результаті розколювання древніх материків.В умовах утв.прогин. На початку цієї стадії геосинк.обл. являє собою структуру, яка скл. з прогинів що затоплюються морем,і розділяючи ці прогини з антиклінальних пінять у вигляді ланцюжків островів, що служать джерелом зносу уламкового матеріалу. У прогинах в морських умовах відбувається накопичення піщано – глинистих відкладів, що в майб. після метаморфізму утв. чорні глинисті сланці (аспідна ф-я), та паралельно накопичення вапнякової формації.
Формув. цих форм. відбув. на фоні продовжуючого опускання дна прогину.На прогині утв. розломи,що досягають мантії і по розломах іде впровадж. магм основного складу і вилив їх на дно прогину.Весь комплекс порід після подальшого метаморф. утворить спіліт-кератофірову формацію(відбув. формув. кременистих порід і яшм). Накопич. порід аспідної і спіліт-кератоф.формац.проходить одночасно але на різних діл.дна. Більша част.геосинкл. в цей час являє собою морськ.басейн з значними глибинами.
48.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
В результаті різних швидкостей опускання блоків області дна утв. ділянки відносних пінять (інтрагеоантикліналь) і області відносних опускань (інтрагеосинкліналь). Утворенню інтрагеоантикліналь сприяють перші рухи зворотного порядку. Це явище наз. частковою інверсією і воно викликано первинними складчастими рухами. В результаті утв. внутрішніх пінять в межі геосинкліналі морс.басейн міліє і затоплює прилягаючі ділянки платформи. Раніше існуюча єдина область осадко накопичення розбивається піднімаючими островами дуг (Кордильєри) на окремі райони морського басейну да відбувається різне за складом осадко накопичення – це піщано глинисті відклади, які утв. флішеву формацію, та формуються вапняки.Накопич флішу в геосинкл.відбув в умовах значного ослаблення вулканізму,на цій стадії відбув виливання лав середнього складу,які утв.порфірову формацію. Ця стадія закінчується новоутворенням внутрішніх піднять, розчленуванням геосинклінальних систем, складчастістю і впровадженням перших інтрузій. Виникають архіпелаги островів – острівні дуги які розділені глибокими протоками. Морський басейн міліє а частково витіснена маса води трансгресує на крайові частини прилягаючих платформ.
49.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
Хар. загальною інверсією (підняттям) інтрагеосинкліналі зникають, а інтрагеоантикліналі з’єднуються в єдине центральне підняття. В зв’язку із утв. крупних, але ще острівних ділянок суші, що належать до формуючого центрального підняття, опадонакопичення стає теригенне. Проходить головна фаза складчастості, причому супроводжується одночасним впровадженням крупних кислих інтрузій. Складчастість супроводжується стисканням геосинклінального прогину, тому спостерігаються розривні порушення, насув, породи піддаються метаморфізму –на місці інтрагеосинкліналі утв. антиклінарії. Геосинк. закривається і перетворюється в складчасту гірську систему. Геосинклін. етап розвитку геосинкліналі закінчився.