6.Основні етапи та показники оцінки фінансового стану підприємства.

Етапи

1. Аналіз фінансового стану підприємства (аналіз активів, пасивів,

платоспроможності, потоків коштів, фінансової стійкості, прогноз фінансового стану);

2. Аналіз формування, розподілу прибутку і соціального розвитку підприємства (фактори формування балансового прибутку, аналіз резервів зростання прибутку, рентабельності продукції, аналіз розподілу прибутку, аналіз формування чистого прибутку, аналіз соціального розвитку і соціальної захищеності колективу підприємства);

3. Аналіз обсягів виробництва і реалізації продукції (аналіз формування виробничої програми, ритмічності і якості випуску, аналіз резервів росту обсягів виробництва і реалізації);

4. Аналіз собівартості продукції (аналіз структури і динаміки собівартості, прямих і непрямих витрат, собівартості за видами продукції);

5. Аналіз трудових ресурсів (аналіз використання робочого часу, аналіз трудомісткості, продуктивності праці, виявлення резервів росту продуктивності);

6. Аналіз основних засобів (аналіз забезпеченості основними засобами, ефективності їх використання, відновлення основних засобів);

7. Аналіз матеріальних ресурсів підприємства (аналіз забезпеченості, ефективності використання, виявлення резервів зниження норми витрати матеріалів).

Існує досить велика кількість показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. Виділяють такі групи показників:

• оцінювання майнового стану підприємства;

• прибутковості;

• ліквідності та платоспроможності;

• фінансової стійкості та стабільності підприємства;

• рентабельності підприємства;

• ділової активності;

• акціонерного капіталу.

7.Особливості експертної оцінки підприємства під час банкрутства підприємства. Оцінка ліквідаційної вартості підприємства проводиться в таких випадках, коли:— компанія знаходиться в стані банкрутства чи є вагомі сумніви відносно її спроможності залишатися діючим підприємством;— вартість підприємства під час ліквідації може бути більшою, ніж при продовженні діяльності. Підприємство — це майновий комплекс, що включає окремі під­розділи, об'єднані в деякий технологічний ланцюжок. У структурі підприємства, звичай­но, є об'єкти нерухомості, які не беруть участі у виробничому про­цесі, а перебувають у стані незавершеного будівництва декілька років або взагалі зруйновані, але в той же час є на балансі. Таке положення ускладнює визначення найбільш доцільного варіанта продажу.Майновий комплекс підприємства був носієм певного бізнесу. Саме з погляду потреб нового потенційного бізнесу, що може бути організований на основі ліквідованого майнового комплексу, варто визначати склад лотів. При цьому варто керуватися такими принци­пами щодо формування лота:— економічною доцільністю;— максимальною вартістю; — функціональною замкнутістю;— юридичною обґрунтованістю;— раціональним розміщенням. 8.Розкрийте сутність та види коефіцієнтів коригування Коефіцієнт коригування - відношення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності. Після вибору од.порівняння викон.коригування цін продажу: кориг.на передані майнові права,коригув.на фін.умови,коригув.на умови продажу,коригув.на дату продажу,на місто положення,на фіз.характеристики,на економічні характеристики,на викор.нерухомості. При проведені коригувань слід дотримуватись правила : корегується ціна продажу тільки порівняльного об’єкта на основі принципу внеску, якщо за деякими ціноутворюючим фактором порівняльний об’єкт перевищує об’єкт оцінки, то ціна його продажу повинна бути зменшена на величину внеску цього фактора та навпаки. Оцінюваний об’єкт ніколи не піддається корегуванню. Види: 1)грошові коригування – грошові суми які додаються або віднімаються із ціни продажу кожного порівнюваного об. 2)відсоткові коригув. – викор. тоді, коли складно визначити точні грошові суми,але ринкові дані свідчать про існування % відмінностей.