МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, Молоді та спорту УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

О. О. Жовтанецька

Системний аналіз і прийняття інноваційних рішень

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів спеціальності

8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю»

Затверджено на засіданні кафедри

менеджменту і міжнародного підприємництва

Протокол №20 від 03.07.2012 р.

Львів - 2012

Жовтанецька О. О. Системний аналіз і прийняття інноваційних рішень: конспект лекцій для студентів спеціальності 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю». – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2012 – с.

Викладено основні поняття системного аналізу, властивості та принципи системної методології, особливості побудови інноваційної моделі, застосування процесів аналізу теорії дослідження операцій, теорії черг, теорії ігор і методів експертних оцінок, властивості складних систем та задач системного аналізу, прийняття рішень в управлінні інноваційними процесами, етапи прийняття управлінських рішень, логічні і кількісні підходи до вивчення інноваційних проблем та критерії вибору інноваційних рішень.

Відповідальний за випуск: Шпак Н.О., докт. екон. наук, доц.

Рецензенти: Мізюк , докт. екон. наук, проф.

Босак А.О., канд. екон. наук, доц.

Розділ 1. Системний аналіз

Тема 1. Поняття системи та системного аналізу як сукупності методологічних засобів для підготовки та обґрунтування інноваційних рішень

План

1.1. Системне мислення – вагомий фактор досягнення успіху в різних сферах практичної діяльності

1.2. Основні поняття системного аналізу

1.3. Властивості та принципи системної методології

1.4. Поняття системи. Види систем

1.1. Системне мислення – вагомий фактор досягнення успіху в різних сферах практичної діяльності

Аналіз розвитку науки в цілому свідчить про те, що результативність кожної наукової дисципліни визначають такі групи факторів:

• актуальність, наукова і практична значимість проблематики;

• науковий рівень і практичні можливості теоретичного і методологічного інструментарію дослідження;

• здатність дослідника освоїти відповідну теорію і методологію, уміння раціонально застосовувати та вдосконалювати засоби, що використовуються.

У процесі становлення і розвитку науки перелічені групи факторів безупинно змінюються, уточнюються, вдосконалюються на основі взаємного стимулювання і раціонального узгодження потреб практики і можливостей науки. Розвиток відбувається у формі своєрідного тандема: нові задачі практики стимулюють розвиток науки, а нові досягнення науки створюють можливість для розв'язання нових практичних проблем, розширення сфери досліджень, розробки виробів і технологій.

Отже, теоретичну значимість і практичну корисність наукової дисципліни визначає як рівень можливостей кожної групи факторів, так і рівень взаємного узгодження їхніх можливостей. Досвід свідчить, що реалізація нових ідей і технічних рішень залежить від можливості науки і здатності дослідника формалізувати і розв'язати відповідні задачі проектування, а також від можливостей промислових технологій реалізувати проект і створити виріб із необхідними показниками якості.

Слід підкреслити особливу значимість процедури формалізації задач, зокрема, під час реалізації інноваційних ідей і технічних рішень, проектування новітніх зразків техніки, що не мають ані аналогів, ані прототипів. Такі задачі характеризуються концептуальною невизначеністю, яку розуміють як єдину систему невідомості, що включає: неоднозначність і суперечливість вимог до виробу; суперечливість цілей і неоднозначність умов застосування виробу; невизначеність і непередбачуваність можливих дій конкурентів; необмеженість і неможливість прогнозування багатьох ситуацій ризику на різних стадіях життєвого циклу виробу.

Розкриття концептуальної невизначеності є системною задачею, оскільки розкриття усіх видів невизначеності слід виконувати на базі єдиних принципів, критеріїв і цілей. Складність задач і труднощі їхнього розв'язання зумовлені невизначеністю багатьох альтернатив і критеріїв вибору. Тому результати цілком залежать від здібностей і вміння дослідника вирішити цю проблему.

Слід також зазначити, що системне мислення стає найважливішим фактором досягнення успіху в різних сферах практичної діяльності.

Зародження системного аналізу пов'язують з 2-ю Світовою війною та діяльністю «Ренд Корпорейшн» в області планування розвитку озброєнь. На початку системний аналіз (СА) визначали як деяку методологію розв'язання значних організаційних та управлінських задач, яка є всеохоплюючою, головною і охоплює всі формальні і не­формальні шляхи розв'язання складних проблем управління.

Початково в СА найповніше використовувались методи та математичні засоби теорії дослідження операцій, але в подальшому почали широко застосовуватися еврістичні методи (Дельфі, ПАТТЕРН та інші).