8. Роль муніципального права в процесі становлення та розвитку місцевого самоврядування в Україні.

ТЕМА №3: Роль муніципального права в процесі становлення і розвитку м/с в Україні

1. м/с як категорія сучасного державознавства

2. Регіональні і муніципальна політика як складові державної політики

3. Основні напрямки реформування м/с в Україні

1.М/с як категорія сучасного державознавства.

САМОВРЯДУВАННЯ – відносно автономне функціонування певного колективу людей, яке забезпечується самостійним прийняттям його членами норм і рішень, що стосується життєдіяльності його колективу, а також відсутністю розриву між суб’єктом і об'єктом управління. Воно застосовується для будь-яких проявів соціальної самоорганізації, саморегуляції, а тому термін використовується для позначення соціального управління, різновидом якого є і державне управління.

М/С – багатогранне, комплексне, політико-правове явище, сутність якого розкривається лише у комплексі теоретичних конструкцій конституційно-правової моделі і базових юридичних понять і категорій.

Основні аспекти поняття м/с:

1. Один з принципів конституційного ладу України (забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Так визначається демократизм нашої країни, побудова публічної влади)

2. Форма народовладдя (ст. 5 КУ)

3. Особливий різновид публічної влади (закладається управлінська складова)

м/с і муніципальна влада не є тотожними поняттями. Виникнення, організація і функціонування муніципальної влади не можливі без м/с, але не будь яке м/с є проявом муніципальної влада. Муніципальна влада може розглядатися лише як одна з найважливіших характерних ознак м/с.

4. Є формою самоорганізації населення, яке виявляється у таких соціальних характеристиках як самоуправління, самодіяльність, саморегулювання і самоконтроль.

5. Трактується як право громадян на здійснення місцевого самоврядування

6. Є системною організацією з чіткою внутрішньо-організаційною побудовою суб'єктів

7. Різновид соціального управління

9. Міжнародно-правове регулювання та основні тенденції розвитку місцевого самоврядування.

1.Міжнародно-правове регулювання м/с групи документів:

1. Підписані і ратифіковані Україною

• Європейська хартія м/с, 15.10.1985 ратифіковано Україною 15.07.1997.

Основні положення:

• Хартія виходить з державницької концепції м/с;

• передбачає конституційний рівень запровадження м/с і законодавчий рівень регулювання функцій і повноважень

• гарантує непорушність, повноту і виключність повноважень м/с

• встановлює принцип субсидіарності, який передбачає, що муніципальні функції мають здійснюватися тими властями, які мають найтісніший контакт з громадянином, наділяючи певною функцією інший орган необхідно враховувати обсяг і характер завдання, а також вимогу досягнення ефективності і економія

• органи м/с повинні мати право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучено зі сфери їх компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу

• передбачає формування органами м/с власних адміністративних структур з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління

• гарантує достатній обсяг бюджетно-фінансового забезпечення м/с та захист у цьому відношенні органів м/с шляхом застосування процедур бюджетного вирівнювання

• визначає принципи взаємовідносин між державними органами і органами м/с: *спів розмірність контрольних заходів, важливості охоронюваних інтересів; *здійснення будь-якого адміністративного нагляду тільки за процедурами та з підстав передбачених конституцією та законами і з питань додержання законності; *обов’язковість проведення консультацій з органами м/с в процесі планування і прийняття рішень по всіх питаннях, які безпосередньо їх стосуються; *неможливість скасування або обмеження повноважень органів м/с, якщо це не передбачено законом;

• Європейська рамкова конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади, Мадрид, 1980, ратифіковано Україною 1993 рік

• Визнає за місцевими і регіональними владами право співпрацювати поза національними кордонами, але в межах їх внутрішньодержавних повноважень з питань створення спільних громадських служб, будівництва спільних об'єктів та охорони довкілля,

• містить моделі угод щодо регіонального транскордонного співробітництва, планування, економічного розвитку

• Декларація про принципи м/с в державах учасницях СНД (на сьогодні Україна ставить під сумнів виконання документу)

2. Не ратифіковані Україною

• Європейська хартія молоді у муніципальному і регіональному і житті

• Європейська конвенція про участь іноземців у громадському житті на місцевому рівні, 1992 рік (надання громадських і політичних прав на місцевому рівні іноземцям)

• Декларація щодо регіоналізму, 1996 рік (на міжнародному рівні чітко визначено поняття регіону).

РЕГІОН – територіальне утворення сформоване у законодавчому порядку на рівні, який є безпосередньо нижчим після загальнодержавному і наділене політичним самоврядуванням.

• Європейська хартія регіонального самоврядування

РЕГІОНАЛЬНЕ САМОВРЯДУВАННЯ – право і реальна здатність найбільших територіальних утворень в середині кожної держави, що мають виборні органи і знаходяться в адміністративному плані між центральним керівництвом і місцевими органами влади, право брати на себе під свою відповідальність і в інтересах свого населення суттєву частину суспільних справ у відповідності з принципом субсидіарності.

• Європейська Хартія урбанізму, 1993

• Європейська конвенція про ландшафти, 2000 (намагається знайти золоту середину між органами м/с і захистом НПС)

• Всесвітня декларація м/с, 26.03.1985 (це не міжнародно-правовий документ. Повторює положення європейської Хартії м/с, лише встановлює імперативи застосування тих чи інших принципів)