Тема: суб’єкт злочину

1. Поняття суб’єкта злочину і його ознаки

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Ознаки суб’єкта злочину:

1) фізична особа;

2) вік кримінальної відповідальності;

3) осудність.

Суб’єктом злочину може бути тільки фізична особа. Відповідальність юридичної особи (підприємства, установи, організації) виключається, оскільки це суперечить одному із важливих принципів кримінального права – принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання.

Суб’єкт злочину – це особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності. Цей вік визначається саме на час вчинення злочину. Скоєння суспільно небезпечного діяння особою, яка не досягла на час вчинення злочину визначеного законом віку, свідчить про відсутність суб'єкта злочину, а, отже, про відсутність складу злочину, внаслідок чого виключається і кримінальна відповідальність.

Оскільки вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність, має правове значення, органи досудового розслідування і суди повинні вживати заходів щодо встановлення віку особи – дати її народження. У разі притягнення особи до кримінальної відповідальності її вік встановлюють відповідно до документів про народження (число, місяць, рік народження). Особа вважається такою, що досягла певного віку, не в день народження, а починаючи з 0 годин наступної доби. При цьому враховуються місце народження особи і місце вчинення злочину, якщо вони знаходяться в різних часових поясах. За відсутності документів про народження вік особи встановлюється на підставі висновку судово-медичної експертизи. Днем народження особи у таких випадках буде останній день (тобто 31 грудня) названого експертом року, а при визначенні віку мінімальною і максимальною кількістю років слід виходити із пропонованого експертами мінімального віку цієї особи.

При розслідуванні і розгляді кримінальної справи необхідно встановити точний вік особи (число, місяць, рік народження). У тому ж разі, коли відсутні документи, що підтверджують вік, необхідне проведення судово-медичної експертизи, яка встановить мінімальну і максимальну межу віку особи.

Згідно КК України (ст. 22 КК) існують два віки кримінальної відповідальності:

1) загальний ( 16 років);

2) знижений (14 років)

Ч. 2 ст. 22 КК України встановлює перелік злочинів, за які кримінальна відповідальність настає з 14 років. Даний перелік злочинів є вичерпним і розширенню не підлягає. Всі злочини, за які кримінальна відповідальність настає з 14 років можна поділити на дві групи:

1) насильницькі злочини;

2) майнові злочини.

В основу зниження віку кримінальної відповідальності за ці злочини покладені такі критерії:

1) рівень розумового розвитку, свідомості особи, який свідчить про можливість уже в чотирнадцять років усвідомити суспільну небезпечність і протиправність злочинів, перерахованих у ч. 2 ст. 21 КК;

2) значну поширеність більшості з цих злочинів серед підлітків;

3) значну суспільну небезпечність (тяжкість) більшості з цих злочинів.

Особа у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років не відповідає за злочини, за які встановлюється відповідальність з шістнадцяти років, навіть якщо вона брала в них участь як співучасник.

У ряді випадків кримінальна відповідальність можлива лише за злочини, вчинені повнолітніми особами, тобто особами, які досягай вісімнадцятирічного віку, бо за характером цих злочинів їх фактично не можуть вчинити неповнолітні. До таких злочинів слід віднести, наприклад, ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304).

Суб’єктом злочину може бути тільки осудна особа. Осудною вважається особа, яка під час вчинення злочину усвідомлювала свої дії (бездіяльність) і керувала ними.