Поняття, види виробничих бригад і принципи їх формування. Фактори, що впливають на склад і розмір трудового колективу.

Традиційною формою організації праці є бригада.

Постійна бригада – великий колектив працівників професійного складу, за яким на тривалий час закріплено землю або тварин і необхідні засоби виробництва для своєчасного виконання всіх видів робіт на основі заінтересованості в кінцевих результатах виробництва на умовах госпрозрахунку, колективного підряду чи оренди, колективної чи приватної власності.

Принципи організації бригад:

• постійний склад працівників;

• закріпленість за колективом засобів виробництва і землі;

• матеріальна зацікавленість і матеріальна відповідальність за кінцеві результати роботи на умовах госпрозрахунку, колективного підряду чи оренди, колективної чи приватної власності.

Класифікація бригад.

За складом галузей –комплексні, галузеві, спеціалізовані.

Комплексні бригади виконують роботи по виробництву продукції декількох галузей сільськогосподарського виробництва.

Галузеві бригади обслуговують, як правило, одну галузь (бригади по кормо виробництву, овочівницькі і ін.)

Спеціалізовані бригади виконують роботи по виробництву одного виду продукції (рисівнича, виноградарська та ін.)

За рівнем механізації – комплексні, механізовані, ручної праці.

Формою внутрішньо бригадної організації є ланка. Ланки створюють на рік, сезон або невеликий проміжок часу для виконання певної роботи. Залежно від способу виконання виробничих процесів розрізняють ланки ручної праці, механізовані та комплексної механізації. Ланкову систему широко застосовують при вирощуванні всіх культур, особливо технічних і просапних.

Фактори, які впливають на склад і розмір колективу:

• виробничий напрямок господарства чи галузі;

• наявність відділків і виробничих підрозділів;

• трудомісткість вирощування культур

• закріплена земельна площа

Умови праці : психолого-фізіологічні, санітарно-гігієнічні, естетичні. Способи поліпшення умов праці.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища, які в процесі праці впливають на працездатність і здоров’я людини.

Умови праці класифікуються на три групи: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні.

Санітарно-гігієнічні – температура, запиленість різноманітними домішками і бактеріями та загазованість повітря, освітленість робочих місць, рівень виробничого шуму і вібрації.

Психофізіологічні умови праці повинні підтримувати відповідність між фізичним і психічним станом працівника і сприяти підвищенню продуктивності його праці.

Естетичні умови відіграють важливу роль як фактор оздоровлення людини та зростання продуктивності праці.

Виробнича естетика –це створення комфорту на кожному робочому місці, раціональне розміщення засобів і предметів праці з метою зручності їх застосування, дотримання чистоти і порядку на робочому місці, вибір приємного пофарбування приміщення, озеленення і впорядкування території тощо.

На умови праці впливає раціональний режим праці і відпочинку.

Режим праці і відпочинку це раціональне співвідношення затрат на працю і відпочинок.

Розрізняють внутрішньо змінний, добовий, тижневий, місячний і річний режим праці.

Відпочинок буває планова відпустка, вихідні і святкові, після змінний відпочинок, відпочинок протягом зміни.

Способи поліпшення умов праці:

• відповідність норм фізичного навантаження та дотримання режиму праці;

• дотримання правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних умов;

• раціональний режим робочого дня в цілому і дотримання мікро пауз в процесі роботи;

• впровадження нової техніки і передових технологій вирощування с.-г. культур;

• сприятливі відносини у колективі.