Оборотні засоби виробництва. Методика розрахунку потреби господарства в посівному матеріалі, добривах, пмм.

Оборотні засоби виробництва беруть участь у виробництві або в невиробничій сфері протягом одного року або навіть одного виробничого циклу і свою вартість вони переносять повністю на створений продукт, виконану роботу або надану послугу ( насіння, добрива, паливо, хімічні засоби, молодняк худоби).

Потребу в насінні планують, виходячи з посівних площ і норм його висіву шляхом множення першого на друге. В планах госпрозрахункових підрозділів, робочих планах з проведенням посіву застосовують індивідуальні норми висіву насіння. Ці норми враховують кількість зерен на 1 га, які забезпечують оптимальну густоту рослин, що залежить від сорту, строків і способу посіву, якості насіння, ґрунту, попередників, забезпеченості поживними речовинами тощо. Норми висіву зерен на 1 га визначають на підставі досвіду господарства за попередні роки й рекомендацій наукових закладів. У плані передбачають створення страхового фонду насіння розміром 10-15 % від загальної потреби в насінні ярих культур.

Потребу в основному паливі для тракторів і самохідних комбайнів обчислюють за діючими на підприємстві нормами в кілограмах на одиницю роботи. Для цього обсяг певного виду роботи, зазначений у технологічній карті, множать на норму витрати на одиницю для окремої марки трактора чи комбайна. Кількість палива. потрібного для холостих переїздів розраховують як добуток сумарної відстані переїздів і норми витрати палива на 1км.

Потребу в мастильних матеріалах для силових машин обчислюють за відсотковими нормами від кількості основного палива для кожної марки. Для укрупнених розрахунках потребу в паливі для машинно-тракторного парку визначають за нормами на один еталонний гектар для окремих марок тракторів і на один фізичний гектар збирання для самохідних комбайнів або на 1 годину роботи машин.

Потребу в добривах можна розрахувати декількома способами. Перший – застосовують розроблені науково-дослідними установами диференційовані за типами грунтів нормативи (норми внесення гною, азотних, фосфорних і калійних добрив на 1 га посівів для одержання врожаю в певних інтервалах). Другий - використання одного із варіантів балансового методу. Внесення органічних добрив під певні культури планують відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення ґрунту.

Планування захисту рослин. У плані захисту рослин зазначають обсяги робіт, календарні строки їх виконання, норми витрат препаратів на одиницю робіт (га, т), загальну потребу в цих препаратах (площу обробітку множать на норму витрат), спосіб виконання заходів власними засобами, їз залученням спеціалізованих організацій, а також вартість цих робіт.

Система матеріально-технічного постачання і виробничого обслуговування сільськогосподарських підприємств.

Система матеріально-технічного забезпечення сільського господарства в умовах ринкових перетворень повинна бути гнучкою і максимально зорієнтована безпосередньо на споживача.

Система матеріально-технічного забезпечення

Схема взаємовідносин	Принцип взаємовідносин	Умови реалізації
Завод – аграрний товаровиробник	Вільний вибір споживача і постачальника	Договірна дистанція
Завод – дилер – товаровиробник	Паритетність взаємовідносин; дотримання гарантій та умов взаємних угод	Узгодження цін та тарифів
Завод – агросервісні структури – товаровиробники	Збалансованість інтересів і відмова від пріоритету прибутку	Гарантія якості та довговічності
Завод – лізингові структури - товаровиробники	Створення умов для розширеного відтворення	Механізм взаємовідносин
За своїм впливом на виробничий процес у складі виробничої інфраструктури виділяється окрема ланка, яка безпосередньо обслуговує сільське господарство – агросервіс. Усі зазначені агросервісні структури (схема) здійснюють широку номенклатуру виробничих послуг для сільського господарства, МТЗ, ремонт і обслуговування машинно-тракторного парку, транспортні послуги, агрохімічні роботи.