Раціональний режим праці і відпочинку, його значення, види і розміри.

Режим праці і відпочинку це раціональне співвідношення затрат на працю і відпочинок.

Розрізняють внутрішньозмінний, добовий, тижневий, місячний і річний режим праці.

Внутрішньозмінний режим роботи та відпочинку – це порядок чергування їх протягом зміни або робочого дня.

Добовий – характеризується чергуванням періодів виробничого і особистого часу протягом доби;

Тижневий – визначається кількістю робочих днів на тиждень;

Місячний і річний режими – це кількість робочих тижнів, днів чергової відпустки.

Науковими установами рекомендовані правила чергування роботи та відпочинку протягом зміни: на роботах, не пов’язаних з особливим нервовим напруженням – 5хв. Відпочинку через кожні 1-1,5 год. Роботи; при нормальній напруженості – перерва 10-15хв. Через 2 год.; на важких або одноманітних роботах – перерви частіші й триваліші.

Відпочинок буває планова відпустка, вихідні і святкові, після змінний відпочинок, відпочинок протягом зміни.

Режим роботи та відпочинку встановлюють на кожному підприємстві для певної галузі з урахуванням її особливостей і оформляють як розпорядок робочого дня.

Організація проведення оранки.

При організації основних виробничих процесів, а також для складання робочих планів у рільництві використовують технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур. В організації виробництва зерна основними є два періоди: підготовка ґрунту і сівба; збирання врожаю.

Оранка – основний процес обробітку ґрунту, від якого значною мірою залежить урожайність. Оранка може бути полиневою і безполицевою. Її слід виконувати з дотриманням таких вимог: оптимальні строки і глибина; добре прилягання стикових гребенів та подрібнення скиби; прямолінійність борозен; повне загортання гною й післяжнивних рослинних решток; мінімальна кількість розгінних борозен та звальних гребенів; розорювання кінців гонів і повторних смуг. Оранку здійснюють загінним способом. Тому спочатку поле потрібно розбите на загінки, які можна зорати за 2-3 дні. Ширину загінки визначають за формулою:

Ш = 2√Д 8 * а + 16р²,

Ш – ширина загінки, м;

Д – довжина поля, м;

а – ширина захвату агрегату, м;

р – радіус повороту агрегату.

Орють поле усклад та врозгін. По краях його треба залишити поворотні смуги на чотири ширини захвату агрегату, які розорюють останніми. На оранці використовують п’яти- і чотирикорпусні начіпні плуги з тракторами ДТ-75, Т-150, восьми- та дев’яти-корпусні плуги з енергонасиченими тракторами (Т-150, К-700А, К-701), а також трикорпусні начіпні з тракторами МТЗ. Для безполицевого обробітку використовують плоскорізи глибокорозпушувачі КПГ-2-150, КПГ-250.

Атестація і раціоналізація робочих місць.

Атестація робочих місць це відповідність робочого місця нормативним типовим операційним технологіям та вимогам наукової організації праці за такими факторами:

• Відповідність кваліфікації виконавця функціям, які він виконує;

• Забезпечення нормативно-технічною документацією, обладнанням, приладами, інструментами;

• Належний облік і аналіз роботи виконавців;

• Відповідність вимогам організації та охорони праці;

• Оцінка якості роботи.

Робоче місце вважається атестованим, коли середній коефіцієнт оцінки становить не менш як 0,75, умовно атестованим – при значені коефіцієнта від 0,5 до 0,75, не атестованим – при його значенні менше 0,5 або в разі неатестованості робочого місця за фактором «відповідність вимогам охорони праці».

Атестацію робочих місць здійснює атестаційна комісія. Вона складає акт атестації, де зазначається кількість не атестованих або умовно атестованих робочих місць. На підставі цього акту у десятиденний термін розробляють організаційні й агрозоотехнічні заходи щодо приведення робочих місць у належний стан.