Зміст, порядок розробки і затвердження договору на оренду.

Договір оренди землі – це угода сторін про взаємні зобов’язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Договір укладається в письмовій формі. Невід’ємною частиною його є план (схема) земельної ділянки. Договір посвідчується нотаріально. Він набирає чинності після досягнення домовленості з усіх суттєвих питань, підписання його сторонами і державної реєстрації. Термін договору оренди земельної ділянки визначається за погодженням сторін, але не більш як на 50 років.

Цей договір повинен містити такі складові:

• предмет договору;

• строк його дії;

• умови на яких він укладається;

• порядок внесення у нього змін і доповнень;

• припинення його чинності.;

• розмір, види орендної плати;

• права, обов’язки і відповідальність сторін.

Договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення строку, на який було укладено договір.

Орендар одержує земельну ділянку у власність у порядку передбаченому Земельним кодексом України:

• примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності відбувається в порядку, встановленому законами України:

• у разі смерті громадянина-орендаря;

• засудження його до позбавлення волі;

• відмови осіб від виконання укладеного договору на оренду земельної ділянки;

• ліквідації орендаря, який є юридичною особою.

Розмір та форми орендної плати.

Рента – плата, яку отримує орендодавець від орендаря за оренду землі.

Форми орендної плати:

• грошова, коли орендна плата видається грошима;

• натуральна, за якої орендна плата видається різними видами с.-г. продукції, вирощеної в даному господарстві;

• відробіткова – надання різних видів послуг, серед яких – обробіток присадибної ділянки, транспортні послуги тощо;

• поєднання цих форм.

При визначенні орендної плати за землю основою для розрахунків є дані:

• державного земельного кадастру;

• грошової оцінки земель с.-г. підприємств, установ і організацій;

• паювання с.-г. угідь;

• внутрігосподарського землевпорядкування.

Оптимальним розміром вважається орендна плата в розмірі 0,5% від вартості земельної ділянки, що передається в оренду.

Ціновий механізм оренди. Формування і розподіл госпрозрахункового доходу орендного колективу.

Оренда – це майновий найм, коли одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) основні засоби на певний строк і за певну плату. Розрізняють вільну і цільову оренду.

Вільна – це оренда, за якої орендарі самі формують виробничу програму, реалізують продукцію за власним бажанням, орендодавцеві сплачують лише орендну плату, обумовлену в договорі.

Цільова – це такий вид орендних відносин, при яких орендарі виконують замовлення орендодавця по виробництву продукції і продає її орендодавцеві за наперед обумовленими цінами.

При орендних відносинах основні засоби виробництва і земля передаються їх власником в оренду підряднику, а оборотні засоби надаються за ринковим принципом купівлі-продажу. Ціни на оборотні засоби встановлюються: розрахункові (відображають витрати виробництва), договірні ( з надбавками за прибутковість) або ринкові ( за кон’юктурою попиту на певні види сировини і енергоресурсів).