Суть, значення і види кредитів. Види банків

Кредит – позичка у формі грошей або товару в тимчасове користування з умовою своєчасного повернення і виплати за це певної винагороди (відсотка).

Принципи кредитування:

• цільовий характер, він видається для реалізації добре зрозумілих службовцям банку прибуткових проектів;

• срочність, він повинен мати чітко визначений строк користування;

• поверненість і платність, він обов’язково повертається і не видається для відшкодування збитків, завданих господарською діяльністю, формування та збільшення статутного фонду чи придбання цінних паперів;

• забезпеченість кредиту, він має забезпечуватись ліквідним майном, вартість гарантованої реалізації якого на 20-30% перевищує вартість кредиту, разом з відсотками;

Форми сучасного кредиту:

Комерційний кредит – кредит, який надається одними підприємствами іншим у формі продажу товару з відстрочкою платежу і оформляється векселем; використовується з метою прискорення реалізації товарів, ціна яких зростає на суму відсотка.

Банківський кредит - кредит, який надається кредитно-фінансовими установами (насамперед банками) будь яким господарюючим суб’єктам (підприємствам , державі, підприємцям, власникам домашніх господарств) у формі грошових позичок.

Іпотечний кредит – кредит, який надається банками та спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами у формі довготермінових позичок під заставу нерухомості.

Державний кредит – кредит, який надається державі (в тому числі місцевим органам влади), фізичним та юридичним особам у формі державних позик.

Міжнародний кредит – кредит, який надається у формі валютних та товарних цінностей підприємствами (в тому числі банками, державою, а також міжнародними та регіональними фінансово-кредитними установами) однієї країни підприємствам та державам інших країн.

Види банківського кредитування:

1. короткострокові (до 1 року);

2. середньострокові (до 3 років);

3. довгострокові (понад 3 роки).

Короткострокові кредити в Україні, як правило, надаються для покриття витрат виробництва та обігу, не забезпечуваних надходженнями коштів за відповідний період, а довгострокові – для формування основних фондів.

Забезпечення кредиту – це захист виконання зобов’язання позичальником перед кредитором і можливість покриття боргів у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.

Види забезпечення:

• неустойка (штрафи, пеня);

• поручительство;

• гарантія.

Щодо забезпечення кредити поділяють на такі:

• забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), іпотечний кредит (земля), ломбардний (застава рухомого майна);

• гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

• з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

• незабезпечені (бланкові).

Банк – особливий фінансово-кредитний інститут, який акумулює грошові ресурси (цінні папери) та випускає їх, надає в кредит фінансові ресурси, контролює грошовий обіг та надає платіжно-розрахункові послуги.

Види банків:

Національний банк України – юридична особа, є центральним банком держави, провадить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організовує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці стосовно валют інших країн. Йому належить монопольне право на випуск грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків за рішенням Верховної Ради України.

Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян, виконуючи відповідні операції і надаючи їм послуги.

Інвестиційні банки здійснюють операції з випуску і розміщення акцій, облігацій. При цьому вони залучають капітал шляхом випуску і продажу власних акцій, або залучають для цього кредити комерційних банків.

Взаємоощадні банки, кредитні союзи та інші ощадні установи акумулюють заощадження населення і спрямовують їх здебільшого на фінансування будівництва.

Страхові компанії з метою залучення фінансових коштів продають страхові поліси, а потім вкладають їх у цінні папери компаній та держави.

Пенсійні фонди акумулюють кошти здебільшого із внесків у фонди соціального страхування.