Оплата праці працівників підрядних колективів (по кінцевому результату).

Оплата праці в підрядних колективах здійснюється по акордно-преміальній системі або по нормативу від валового доходу.

Сутність акордно-преміальної системи в тому, що основна оплата праці здійснюється за двома показниками:

• обсяг виконаних робіт (відпрацьований час);

• кількість і якість виробленої продукції.

Перша її частина виступає у формі авансу, що може бути як відрядним – за обсяг виконаних робіт, так і погодинним – за відпрацьований час.

Друга частина оплати праці за кінцевий результат виробництва формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок на 25-50 відсотків при визначенні розцінок за продукцію (величина відсотка залежить від досягнутого рівня виробництва: чим вищий, тим більший і відсоток збільшення тарифу).

Розцінка оплати праці за продукцію розраховується за формулою:

Ро.п. = Т * Кт : В,

Ро.п. – розцінка оплати за одиницю продукції, грн.;

Т – тарифний фонд оплати праці на виробництві певної продукції, грн..;

Кт – коефіцієнт збільшення тарифу (1,25 – 1,50);

В – валова продукція, ц, шт., грн..

Розрахована таким чином розцінка оплати праці за продукцію є акордною оплатою, яка встановлюється після отримання продукції як добуток від множення кількості одиниць продукції на її розцінку. Різниця між виплаченим протягом року авансом і розрахованою сумою за продукцію і є тією різницею, що виплачується за другий показник пропорційно до отриманого авансу.

Розцінка оплати праці за одиницю продукції може бути розрахована за різними варіантами:

• за кожну культуру, яку вирощує внутрішньогосподарське формування;

• єдина розцінка за 1000грн. виробленої валової продукції;

• колективна акордна розцінка за одиницю продукції на виробництві, виконанні окремих комплексних видів робіт, заготівлі та внесенні добрив, збиранні врожаю та ін.

Організація оплати праці від валового, госпрозрахункового і чистого доходу.

Оплата праці від валового доходу. Джерелом формування фонду оплати праці є валовий дохід, який визначають як різницю між вартістю виробленої продукції і плановими прямими матеріальними витратами на виробництво цієї продукції. За нових умов господарювання формують єдиний фонд оплати праці який визначають за нормативом відрахувань від госпрозрахункового доходу.

Система оплати праці від валового доходу найбільш доцільна в умовах, коли відшкодування всіх витрат виробництва, у тому числі і на заробітну плату здійснюється за рахунок власних коштів. Джерелом формування фонду оплати праці є валовий дохід. При його розподілі насамперед виділяють кошти, необхідні для оплати праці працівників господарства.

Норматив відрахувань в єдиний фонд оплати праці від валового доходу чи (госпрозрахункового доходу або чистого) визначають діленням загальної суми фонду оплати праці на величину валового доходу, госпрозрахункового або чистого.

Н = Ф_оп : ВД * 100%;

Н = Ф_оп : ГД * 100%;

Н = Ф_оп : ЧД * 100%,

Н – норматив оплати праці, %;

Ф_{оп –} фонд оплати праці, грн.;

ВД – валовий доход, грн..;

ГД – госпрозрахунковий доход, грн..;

ЧД – чистий доход, грн..

Валовий доход підприємств є частиною вартості валової продукції, створеної живою працею, заново затраченою на виробництво продукції, без затрат уречевленої праці, тобто щоб обчислити валовий доход від вартості валової продукції віднімають вартість використаних засобів виробництва (насіння, кормів, амортизаційних відрахувань тощо).

Чистий доход - вартість додаткового продукту, виробле­ного додатковою працею працюючих. Це та частина валового доходу, яка залишається після виключення з нього витрат на оплату праці.

Чистий доход є одним з основних економічних показників сільського господарства як галузі матеріального виробництва. У практиці його визначають як різницю між вартістю і собівар­тістю валової продукції господарства, тобто він є тією частиною вартості валової продукції, що залишаєть­ся після заміщення використаних основних і оборотних засобів та оплати праці.

Госпрозрахунковий доход – це одержаний прибуток включаючи затрати на оплату праці.

В орендних колективах оплати праці здійснюється по залишковому принципу, суть якої полягає в тому, що від доходної частини колективу вираховують всі витрати і залишок розподілять за рішенням колективу.