Необхідність і важливість економічних, комерційних і технологічних знань для спеціалістів сільського господарства.

Процес розбудови в Україні відкритої аграрної економіки ринкового типу набув незворотного характеру, що дозволяє наблизити с.-г. виробництво до рівня економічно розвинутих країн. Реформування аграрного сектору, стимулювання державою підприємницької діяльності, прийняття нового Земельного кодексу – все це вимагає значного підвищення рівня підготовки економічних кадрів. Адже нинішній аграрій повинен володіти не тільки досконало знаннями технологічних процесів вирощування с.-г. культур, а й добре розумітися на питаннях економічного і комерційного характеру.

При вивченні курсу "Організації с.-г. виробництва" студенти можуть отримати необхідні знання з організації і планування виробництва, зберігання і переробки с.-г. продукції, проявити діловитість та підприємливість у практичній роботі.

Сучасний стан аграрного сектору України та об’єктивні причини його реформування.

На даний час с.-г переживає велику економічну кризу про що свідчать ряд факторів:

- зменшилася частка сільського господарства у валовому доході країни (у 1990р. вона становила 25% у 2000 році - 12%);

- скорочення посівних площ с.-г. культур, майже на третину;

- недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення, високі ціни на енергоносії;

- різке скорочення внесення добрив, мінеральних у 7-8 разів, органічних – у 5-6 разів;

- інновація техніки становить близько 1 відсотка;

- неконтрольовані ціни на промислову продукцію і с.-г. сировину;

- високі банківські відсотки за кредити;

- відсутність ринків збуту на сільськогосподарську продукцію.

Всі ці фактори спонукали до рішучих дій, необхідно було прийняти термінові зміни, провести в аграрному секторі реструктуризацію, спрямовану на реконструкцію й оновлення виробництва, стабілізацію фінансово-економічного стану з метою досягнення ефективного функціонування с.-г. підприємств, та його конкурентоспроможності на ринку. Тому було прийняте рішення про реформування аграрного сектору.

Організаційно-правові форми сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі, завдання їх становлення і умови правильного поєднання.

Формування аграрного ринку передбачає функціонування різних організаційних форм сільськогосподарських підприємств.

Акціонерним товариством є підприємство створене на засадах угоди юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна та ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.

Акціонерне товариство може бути двох видів:

- відкрите, акції якого розповсюджуються без обмежень для придбання;

- закрите, акції якого розповсюджуються тільки між засновниками.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це підприємство створене на засадах угоди юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна та ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, яке має статутний фонд, поділений на частки в розмірах, визначених установчими документами. Товариство з обмеженою відповідальністю доцільно створювати за наявності відносно мало чисельної групи власників (близько 10-20 осіб) і йому характерна триступенева структура управління (загальні збори – голова товариства – виконавча дирекція, голосування відповідно до розмірів частки учасника в статутному фонді).

Товариство з додатковою відповідальністю - підприємство створене на засадах угоди юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна та ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, яке має статутний фонд, поділений на частки у визначених установчими документами розмірах. Характеристикою даного товариства є додаткова відповідальність його учасників, тобто останні відповідають за зобов’язаннями товариства своїми внесками до статутного фонду, а при їх нестачі – додатково власним майном в однаковому розмірі для всіх учасників.

Командитне товариство - підприємство створене на засадах угоди юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна та ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, яке включає одного або більше учасників з повною відповідальністю та одного або більше учасників з обмеженою відповідальністю (вкладників).

Повним товариством є підприємство створене на засадах угоди юридичними особами або громадянами шляхом об’єднання їх майна та ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) – це юридична особа, утворена об’єднанням фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’язкової участі в процесі виробництва.

Членом кооперативу може бути фізична чи юридична особа, яка зробила вступний внесок у передбачених статутом розмірах.

Майно сільськогосподарського виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на неподільний і пайовий фонди.

Неподільний фонд утворюються за рахунок вступних внесків членів кооперативу. Пайовий фонд кооперативу формується з пайових майнових внесків членів кооперативу та його асоційованих членів.

Приватне підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, що є юридичною особою, має самостійний баланс, власні основні й оборотні кошти, розрахунковий та інші рахунки в банках, укладає угоди бути засновником або членом асоціацій, інших об’єктів.

До земель приватного підприємства належать землі, придбані ним у приватну власність, одержані в постійне користування, а також взяті в оренду в колишніх членів КСП, інших юридичних та фізичних осіб.

Для здіснення всіх видів діяльності приватне підприємство може створювати статутний і резервний фонди, фонд соціального розвитку і фонд матеріального стимулювання працівників підприємства за кінцевими результати діяльності.