ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................3

1. Структура сучасної банківської системи Швейцарії.....................................5

2. Регулювання банківської діяльності в Швейцарії.......................................12

3.Банківська таємниця та протидія відмиванню коштів у Швейцарії...........19

ВИСНОВОК.........................................................................................................25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….......28

ВСТУП

Швейцарія - один із основних фінансових і банківських центрів світу (четверте місце за запасами іноземної валюти), її банківська система значно перевищує об'єм, який необхідний для внутрішніх угод. Коли мова заходить про Швейцарію, перше, що спадає на думку, це швейцарські банки. Вони стали по праву візитною карткою країни. Протягом двох століть фахівці намагаються відповісти на питання, що виділяє Швейцарію на тлі інших світових фінансових центрів, чому саме Цюріх вважається раєм для багатомільйонних статків. До науковців, що займалися даною проблемою можна віднести П. Нобеля, Л. Красавіну, К. Біндемана, Юн С. Пака та інших.

Банківська справа у Швейцарії набула особливого розмаху у 50-60 роки минулого століття. Розташування в центрі Європи, статус постійного нейтралітету, політична й економічна стабільність, відносно стійкий курс національної валюти, ліберальне законодавство у валютно-фінансовій сфері, а також розгалужена мережа банківських філіалів і відділень, широкий асортимент банківських послуг і великі обсяги операцій сприяли становленню країни як міжнародного фінансового центру.

55% клієнтів швейцарських банків - іноземці, в тому числі приватні (25%) і корпоративні (30%) вкладники. Майже 31,2% приватного майна представників всього світу знаходиться в управлінні швейцарських банків, тобто за даним показником Швейцарія випереджає провідні фінансові центри (%): Карибські острови -15,6, Лондон – 11,4, Люксембург – 11,4, Нью-Йорк - 10, Сінгапур – 7,7.

Про роль Швейцарії як фінансового центру говорить високий ступінь залученості Швейцарії в міжнародні фінансові ринки і наявність значних капіталовкладень за кордоном. Угоди, що здійснюються за кордоном, включають операції як з клієнтами-нерезидентами, так і з банками. Таким чином, Швейцарії вдалося завоювати панівне становище як в сфері індивідуального банківського обслуговування, так і в у галузі міжнародних фінансів.

Одна з найбільш важливих і прибуткових сфер діяльності швейцарських банків - управління активами. На неї припадає 50% ВВП, створюваного у всьому банківському секторі, і така ж частка робочих місць. По частині податків цей сегмент дає всі 70% [5, С.44]. Згідно з рядом оцінок, більша частина активів, що належать приватним іноземним клієнтам і знаходяться на депозитах в Швейцарії, не охоплена контролем фіскальних органів в країні проживання інвесторів. Цим пояснюється той тиск, який чиниться на Швейцарію у відношенні прийнятого тут режиму банківської таємниці.

1. Структура сучасної банківської системи Швейцарії

Протягом тривалого часу банківський сектор є найважливішою складовою частиною економіки Швейцарії. У банках працюють понад 100 тис. осіб, а додана вартість, що створюється в цілому у фінансовому секторі, складає більше 10,5 % ВВП країни. Тут зосереджено приблизно 1,2 трлн дол. активів міжнародних клієнтів, що складає одну третину глобальних транснаціональних активів.

Швейцарське банківське співтовариство, одне з найбільших у світі. Швейцарську банківську систему очолює Національний банк, який має статус акціонерного товариства з капіталом 25 млн. швейцарських франків. 55% капіталу цього банку належить кантональним банкам та іншим структурам публічного права, а решта - фізичним та юридичним особам. Федеральний уряд не володіє акціями Національного банку.

Керівними органами Національного банку Швейцарії є Банківська рада та Рада керуючих. До складу Банківської ради входять 11 осіб, з яких 6, у тому числі президент і віце-президент, призначаються Федеральною радою, а 5 - зборами акціонерів. Функцією Банківської ради є контроль за діяльністю банків.

Рада керуючих складається з 3 членів та їх заступників, що призначаються Федеральною радою за поданням Банківської ради терміном на 6 років. Рада керуючих є виконавчим органом Національного банку Швейцарії, яка відповідає за грошову політику.

Донедавна в Швейцарії діяли 342 банки, з яких 148 - відділення великих іноземних банків. Усі швейцарські банки традиційно поділяють на три основні групи. До першої належать чотири найбільших акціонерних банки - "Credit Suisse", "Credit Suisse First Boston", "United bank of Switzerland" та "Union Bank of Switzerland". На сьогодні частка цих банківських установ в активах банківської системи країни становить майже 63 відсотки. Ці гігантські банківські установи мають широку міжнародну мережу. Завдяки їх універсальності ці банки виконують широкий спектр банківських операцій та фінансових послуг, включаючи приймання депозитів, видачу кредитів, роботу з іноземними валютами, паперами та цінними металами, управління портфелем інвестицій, операції з цінними паперами, трастову діяльність.

В таблиці 1 наведено капітал найбільших банків Швейцарії на 2012 рік.

Таблиця 1.

Найбільші банки у Швейцарії

Банк	Централне відділення	Всьго активи (Млрд. швейцар-ських франків )	Управля-ємих активів (Млрд. швейцар-ських франків )	Власний капітал (Млрд. швейцар-ських франків )	Чистий прибуток (Млн. швейцар-ських франків )	Персо-нал
UBS	Цюрих і Базель	2015.098	2174	40,802	-20887	77783
Credit Suisse	Цюрих	1170.350	1106	32,302	-8218	46800
Райффайзен Швейцарії	Санкт-Галлен	131,575	125	7,979	564	9133
Zürcher Kantonalbank	Цюрих	113,131	122	7,436	503	4685
HSBC Private Bank (Suisse) SA	Женева	73,670	146	3,684	672	2669
PostFinance	Берн	67,156	49	0,616	235	2889
BNP Paribas (Suisse) SA	Женева	52,332	37	3,766	510	1756
Julius Baer	Цюрих	46,240	338	6,573	852	4335

Друга група банків - це кантональні, регіональні та ощадні банки, які в основному працюють з місцевими вкладниками у своїх регіонах, спеціалізуються на кредитуванні (зокрема, під заставу нерухомості) та здійснюють розрахунково-касові операції.

У країні діє 24 кантональних банків (так звані "домашні банки" кантонів), які працюють насамперед у кантоні. Ці банки є державними: держава відповідає за їх зобов'язаннями, а управління здійснюється за участю місцевих органів управління. Їх мета, відповідно до кантонального законодавства, є сприяння економіки кантону. Сфера діяльності: участь у всіх банківських підприємствах; акцент на кредитування та депозити бізнесу.

Кантональні банки за видами здійснюваних операцій належать до універсальних банків.

Частина регіональних банків та ощадних кас Швейцарії є державними. Деякі з них функціонують у формі акціонерних товариств, однак, незалежно від форм власності їх діяльність має локальний характер. Ці банки добровільно обмежують свою діяльність в одному регіоні. Перевага: близькість до клієнта - вони знайомі з місцевими умовами і регіональними циклами ділової активності. Менш універсальні банки з упором на кредитування та депозити бізнесу.

До третьої групи належать спеціалізовані банківські установи. До цих установ належать: інвестиційні банки, іноземні банки та приватні банкіри.

Інвестиційні банки спеціалізуються на операціях з цінними паперами. Іноземні банки не займаються залученням депозитів, а спеціалізуються на кредитуванні великих підприємств, управлінні майном клієнтів та фондових операціях. Приватні банкіри спеціалізуються на депозитах, довірчих та фондових операціях. Вони являють собою установи, засновники яких несуть особисту відповідальність за всі борги. Вони не є акціонерними товариствами і від них не вимагається формування резервів.

Швейцарські банки надають величезну кількість різноманітних послуг крупним корпораціям, компаніям, фірмам, населенню. Поряд з традиційними послугами вони допомагають малому бізнесу: здійснюють переведення (трансфер) платежу в межах Швейцарії і на міжнародному фінансовому ринку, займаються купівлею і продажем банкнот різних країн, організовують переговори про угоди на фондових біржах Швейцарії та в інших країнах.

Комерційні банки надають широкий спектр кредитів. Однак надання кредиту залежить від репутації фірми - іноземний клієнт, щоб отримати кредит, повинен мати бездоганну репутацію. Клієнтам з юридичною адресою в Швейцарії надаються, зокрема, такі послуги: короткостроковий кредит (забезпечений або незабезпечений), за конкретним рахунком або у формі фіксованого авансу, у швейцарських франках або у валюті інших країн; позики під нерухомість; лізинг і факторинг; рефінансування лізингових операцій; відкриття акредитивів тощо.

Європейська інтеграція викликала зміни в банківській діяльності Швейцарії. За ініціативи банків для прискорення переказу платежів був створений швейцарський кліринговий банк за операціями в євро, через котрий держава пов'язана з TARGET (єдина європейська автоматизована платіжна система оптових розрахунків у євро, що функціонує в режимі реального часу у складі платіжних систем 15 країн Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського центрального банку (ЄЦБ)). Істотно зріс обсяг операцій і послуг незалежних управляючих активами, фондів хеджування, венчурного інвестування, при цьому філії іноземних банків використовуються переважно для проведення інвестиційних банківських операцій , а "дочки" - для управління крупним приватним капіталом (по оцінкам експертів, сьогодні на швейцарські банки припадає третина всіх транскордонних операцій з управління приватним капіталом).

У зв'язку зі зниженням ролі депозитів у ресурсній базі через низькі відсотки, до того ж оподатковувані за ставкою 35 %, посилюється тенденція до збільшення фондових операцій банків і формування внебіржевого фондового ринку. При цьому все активніше здійснюється сек’юритизація - заміщення наданого кредиту випуском банком власних цінних паперів, забезпечених зобов'язаннями клієнтів за отриманими кредитами.

Спостерігається тенденція до подальшої спеціалізації великих швейцарських банків не на масових , а на дорогих продуктах і послугах найвищого рівня для збереження свого пріоритету у сфері управління майном клієнтів з різних країн. З метою вдосконалення індивідуального підходу до клієнтів розширюється консультаційна діяльність банків, у тому числі з питань управління активами клієнтів, їхніх інвестицій і зобов'язань, оподаткування, спадщини, пенсійного планування, будівництва та нерухомості; розширюються віртуальні послуги. Активно надаються іпотечні кредити в швейцарських франках - до 80 % вартості об'єкту нерухомості за фіксованою ставкою 4-5% річних (тобто дешевше, ніж в доларах і євро), практикуються синдиковані кредити. Стрімко розвивається інвестування капіталів у твори мистецтва. У перелік надаваних послуг входять професійна допомога в підборі творів мистецтва, здійснення угоди купівлі-продажу, оцінка, супровід угоди, послуги зі зберігання. Поява на ринку капіталів клієнтів з мусульманських держав, зростаючий інтерес ісламських інвесторів до географічної диверсифікації своїх портфелів викликало значне зростання обсягу послуг, пов'язаних з консультуванням щодо використання ісламських фінансових інструментів.

Оцінити ефективність усіх новацій і ступінь їх впливу на конкурентоспроможність швейцарських банків можна зараз.

Більшість швейцарських банків мають стовідсоткову або близьку до цього ліквідність - показник недосяжний для банків інших країн. Крім того, кожний банк Швейцарії дотримується такого правила: чиста вартість його капіталу, за винятком фінансових зобов'язань, становить 7-9% вартості цих зобов'язань; за світовими стандартами цей відсоток досить високий.

Швейцарські банки регулярно проходять ретельні аудиторські перевірки. При цьому аудиторські фірми виступають більш суворими ревізорами, ніж уряди тих країн, які контролюють діяльність своїх банків. Для забезпечення чистоти банківських операцій, протидії отримання незаконних доходів у країні діє спеціальна конвенція, яка зобов'язує банки повідомляти органи влади про сумнівні фінансові операції, вести боротьбу з відмиванням брудних грошей. Найбільші швейцарські банки мають свої представництва у всіх світових фінансових центрах і за вмілого ведення справ забезпечують вихід клієнтам на міжнародну арену бізнесу.

Окрім власне банків до банківської системи Швейцарії органічно входить велика кількість небанківських фінансових посередників - інвестиційних фондів, страхових компаній, акцептних домів, товариств кредитних карток тощо, за допомогою яких відкриваються широкі можливості застосування капіталу в цій країні. Вони поділяються на компанії, які публічно рекламують себе для приймання депозитів і відповідно зобов'язані відповідати всім вимогам федерального банківського законодавства, і компанії, що не приймають депозити, але виконують інші банківські операції. Останні компанії підпадають під регулювання тільки деяких статей зазначеного банківського законодавства.

Відмітною рисою швейцарської банківської системи є надзвичайно високий ступінь контролю за діяльністю банків та інвестиційних компаній. На цьому ґрунтується загальноприйняте у світовій практиці ставлення до швейцарських банків як еталона надійності. Контроль за банками має триступеневу структуру і здійснюється Федеральною Банківською комісією, Національним банком і Швейцарською банківською асоціацією.

Діяльність банків, їх регулювання і контроль за ними регламентуються Федеральним банківським законом про банки і ощадні каси від 8 листопада 1934 р. Для функціонування швейцарської банківської системи важливу роль виконує Федеральна Банківська комісія (або Федеральна комісія банківської діяльності), яка складається із 11 осіб, з яких 6 призначається Федеральною Радою, а 5 - зборами акціонерів. Це незалежний орган, який не підпорядковується ні уряду, ані Національному банку. Банківська комісія контролює дотримання банками Закону про банківську діяльність, зведених правил і встановлених нормативів. Важливим завданням Банківської комісії є захист інтересів акціонерів і клієнтів. У своїй діяльності комісія спирається на незалежні аудиторські служби, які перебувають поза банком. Банківській комісії надано право в разі призначення на керівні посади висловлювати свою думку, а рішення її обов'язкові для виконання.

Федеральна комісія банківської діяльності несе відповідальність за здійснення нагляду за банківською діяльністю у Швейцарії.

Нагляд за діяльністю найбільших банківських груп має на меті: зниження системних ризиків, отримання більш актуальної та точної інформації про ефективний розвиток найбільших банківських груп, підвищення надійності швейцарських систем нагляду та взаємодію з компетентними органами інших країн, індивідуальний нагляд за діяльністю банківських груп, що діють в інших країнах тощо [15, с. 572].

Швейцарський банківський Омбудсмен виступає в якості координаційного центру для клієнтів з банком в ситуації, коли виник спір, але не переходить в суді проти них. Він є нейтральною установою, яка заснована як незалежний фонд, в якості посередника між сторонами, але не має повноважень арбітражних. Таким чином, він може рекомендувати приватне рішення, але не наказує. Тим не менш, присутні результати його успішної роботи в багатьох випадках.