
- •1. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти
- •Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.
- •За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
- •2.1. Природне середовище
- •2.2 Техносфера і ноосфера
- •2.3. Соціальне (соціально-політичне) середовище.
- •Закономірності виникнення і класифікація природних небезпек. Абіотичні і біотичні небезпеки.
- •Фактори небезпеки землетрусів:
- •2.2. Гідросферні
- •2.3. Атмосферні
- •3. Біотичні шкідливі фактори
- •3.1. Отруйні тварини
- •3.2. Отруйні рослини
- •1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
- •1.1Механічні небезпеки
- •1.2.Механічні коливаня
- •Ультразвук
- •Інфразвук
- •Вібрація
- •Іонізуюче випромінювання
- •Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Електробезпека
- •Хімічні фактори небезпеки.
- •2.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (пно)
- •Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Хімічно небезпечні об'єкти
- •1. Конфлікт
- •2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання
- •3. Політичні небезпеки та способи їх запобігання
- •3.2. Тероризм
- •Емоційні якості людини
- •Форми фрустрації:
- •Панічні прояви
- •Психоневрологічні розлади при нс
- •Періоди психогенних порушень.
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- •Кабінет Міністрів України забезпечує:
- •Міністерство соціальної політики України:
- •Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади
- •Управління передбачає:
- •Основні завдання та функції державної системи управління:
- •Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Економічні механізми управління ризиками
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій
- •Система національної безпеки України
- •Радіаційне забруднення місцевості та зараження повітря на абс
- •Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на аес
- •Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Осередки хімічного ураження, утворені швидкодіючими сдор, характеризуються:
- •Особливості осередку хімічного ураження, утвореного сдоРуповільненої дії:
- •Потім штаб цо передає приблизно такий текст звертання:
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Час перебування людей у захисному одязі залежно від температури повітря
- •Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
- •Первинна медична картка ураженого (хворого) у надзвичайних ситуаціях.
- •Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
- •Сили другого ешелону:
- •1. Поняття шкоди. Оцінка небезпек з точки зору завданої шкоди. Поняття ризику.
- •2. Характеристика ризиків. Матриця оцінки ризиків
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Визначення ризику
- •4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Поняття прийнятного ризику.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5. Управління ризиком
- •Події чинника стресу
- •Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі
- •Правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі.
- •Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі
- •Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
— порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони;
— порядку евакуації людей та матеріальних цінностей;
— правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики;
— порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо.
В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) мають вказуватися:
— категорія приміщення (для виробничих і складських приміщень, лабораторій тощо) з вибухопожежної та пожежної небезпеки;
— вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;
— місця для куріння та вимоги до них;
— правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування легкозаймистих і горючих речовин, пожежо- і вибухонебезпечних матеріалів і матеріалів, засоби
— порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, а також промасленого шмаття;
— утримання та зберігання спецодягу;
— місця, порядок та норми одночасного зберігання у приміщенні сировини, напівфабрикатів і готової продукції;
— умови проведення зварювальних та інших вогненебезпечних робіт;
— порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення у пожежо-безпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;
— заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;
— граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть спричинити пожежу або вибух;
— обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежної охорони, зупинення технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння, послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.
Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розробляти з урахуванням викладених вимог.
Інструкції мають затверджуватися керівником підприємства або особою, яка виконує його обов'язки.
Особливості організації спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки. Важливе місце у процесі забезпечення протипожежної профілактики посідають спеціальне навчання, інструктажі та перевірка знань з питань пожежної безпеки.
Так, працівники під час прийняття на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до діючого порядку.
Особи, яких беруть на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім постійно, один раз на рік, проходити перевірку знань. Особи, які суміщують професії (роботи), навчаються або інструктуються як за основною, так і за суміжною професією (роботою).
Організація своєчасного і якісного проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цех, дільниця, лабораторія, майстерня тощо) — на керівника відповідного підрозділу. Порядок проходження працівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається керівником підприємства (наказом або відповідним положенням, що розробляється на підприємстві і затверджується керівником).
Допуск до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів або перевірки знань, суворо забороняється.
Протипожежний інструктаж. За призначенням та часом проведення протипожежний інструктаж поділяють на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), а також з особами, що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі. Такий інструктаж проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом по підприємству покладені ці обов'язки, і може поєднуватися зі вступним інструктажем з охорони праці.
Програма для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджується керівником (заступником, головним інженером) підприємства.
Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника. Його повинні проходити:
— усі новоприйняті на постійну або тимчасову роботу;
— працівники, переведені з інших структурних підрозділів та виробничих дільниць підприємства;
— особи, що прибули на підприємство у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;
— будівельники сторонніх організацій, які виконують на діючому підприємстві будівельно-монтажні, ремонтні та інші види робіт;
— учні (студенти) під час виробничої практики (навчання), а також перед проведенням з ними практичних занять у навчальних майстернях, лабораторіях тощо.
Програма для проведення первинного протипожежного інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу (начальником цеху, відділу тощо), відповідальним за протипожежний стан, або керівником підприємства (його заступником). Програми для проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів погоджуються з начальником об'єктової пожежної охорони або добровільної пожежної дружини (за наявності такого формування).
Повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менш як один раз на рік за переліком питань, з яким необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів.
Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально відведеному для цього приміщенні:
— у разі введення в дію нових або доопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);
— у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни і модернізації наявного пожежонебезпечного устаткування;
— на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобам пожежогасіння.
Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажу визначаються у кожному випадку окремо залежно від причин, що викликали необхідність його проведення.
Цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт, при ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха тощо.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводять безпосередньо керівники робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці тощо), які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Інструктаж завершують перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила інструктаж.
Проведення протипожежного інструктажу може здійснюватися разом відповідними інструктажами з охорони праці.
Про проведення усіх видів протипожежного інструктажу, крім цільового у спеціальних журналах робляться записи (окремо від інструктажу з питань охорони праці) з підписами осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив. Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).
Спеціальне навчання (пожежно - технічнии мінімум) та перевірка знані працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою. Попереднє спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) проходять особи, яких беруть на роботу з підвищеною пожежною небезпекою, а саме:
— електрогазозварники;
— особи, що мають брати безпосередню участь у виробничому процесі і приміщеннях з високою вибухопожежною небезпекою;
— особи, які мають виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря та один з одним;
— працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;
— електрики, що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах;
— інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та засвоєння навичок на випадок виникнення пожежі.
Метою проведення пожежно-технічного мінімуму є підвищення загальних пожежно-технічних знань працівників, їх навчання правилам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливостей виробництва, більш глибоке ознайомлення з протипожежними заходами та діями в разі виникнення пожежі, а також напрацювання навичок використання наявних засобів пожежогасіння.
Порядок, форма та місце проведення пожежно-технічного мінімуму встановлюються наказом керівника підприємства з урахуванням специфіки виробництва, характеру та виду робіт, вимог відповідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів.
Спеціальне навчання проводиться за програмами, які розробляються на підприємствах, затверджуються їх керівниками та погоджуються з місцевими органами державного пожежного нагляду. Заняття, як правило, здійснюються по групах, з урахуванням фаху працівників. Для їх проведення адміністрація може запрошувати (на договірній основі) фахівців з інших підприємств, організацій, установ, які мають відповідні знання з питань, що вивчаються.
Працівники підприємств, на яких немає можливості проведення занять з пожежно-технічного мінімуму, можуть проходити їх на інших споріднених за технологією підприємства, де є необхідні для цього умови та фахівці.
Спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму за відповідними програмами може також проводитися у навчальних закладах, які мають необхідну матеріальну базу та фахівців. Після закінчення спеціального навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму приймаються заліки. Результати заліків оформляються протоколом.
Для прийняття заліків наказом керівника підприємства утворюється комісія, яку очолює заступник керівника (головний інженер). Працівники підприємства, які проходили спеціальне навчання на інших підприємствах (у навчальних закладах), складають заліки за місцем навчання. Особам, які успішно склали заліки, видається посвідчення відповідної форми.
Звільнення від проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму може надаватися особам, які за попереднім місцем роботи вже пройшли його відповідно до спеціальності або виду роботи, на яку їх беруть, і мають відповідне посвідчення. При цьому термін останньої перевірки їх знань не повинен перевищувати один рік.
Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчання (пожежно - технічний мінімум) на підприємстві, можуть бути звільнені від вступного та первинного протипожежних інструктажів. Особи, яких для проходження навчання направляють до інших підприємств або навчальних закладів, від таких інструктажів не звільняються.
Перевірка знань з пожежної безпеки. Щорічно працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні проходити перевірку знань з пожежної безпеки.
Для проведення перевірки наказом керівника підприємства призначається комісія, яку очолює один з його заступників (головний інженер). На підприємстві, що має самостійні структурні підрозділи, можуть створюватися декілька комісій, які очолюють заступники керівників відповідних структурних пірозділів. Перелік питань для перевірки знань з пожежної безпеки розроблюється комісією та затверджується керівником підприємства.
Результати перевірки оформляються протоколом. У разі незадовільного результату працівники повинні пройти повторне навчання з пожежно-технічного мінімуму зі складанням заліків протягом одного місяця.
Відмітки про перевірку вносяться до посвідчення про проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму.