
- •1. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти
- •Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.
- •За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
- •2.1. Природне середовище
- •2.2 Техносфера і ноосфера
- •2.3. Соціальне (соціально-політичне) середовище.
- •Закономірності виникнення і класифікація природних небезпек. Абіотичні і біотичні небезпеки.
- •Фактори небезпеки землетрусів:
- •2.2. Гідросферні
- •2.3. Атмосферні
- •3. Біотичні шкідливі фактори
- •3.1. Отруйні тварини
- •3.2. Отруйні рослини
- •1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
- •1.1Механічні небезпеки
- •1.2.Механічні коливаня
- •Ультразвук
- •Інфразвук
- •Вібрація
- •Іонізуюче випромінювання
- •Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Електробезпека
- •Хімічні фактори небезпеки.
- •2.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (пно)
- •Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Хімічно небезпечні об'єкти
- •1. Конфлікт
- •2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання
- •3. Політичні небезпеки та способи їх запобігання
- •3.2. Тероризм
- •Емоційні якості людини
- •Форми фрустрації:
- •Панічні прояви
- •Психоневрологічні розлади при нс
- •Періоди психогенних порушень.
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- •Кабінет Міністрів України забезпечує:
- •Міністерство соціальної політики України:
- •Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади
- •Управління передбачає:
- •Основні завдання та функції державної системи управління:
- •Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Економічні механізми управління ризиками
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій
- •Система національної безпеки України
- •Радіаційне забруднення місцевості та зараження повітря на абс
- •Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на аес
- •Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Осередки хімічного ураження, утворені швидкодіючими сдор, характеризуються:
- •Особливості осередку хімічного ураження, утвореного сдоРуповільненої дії:
- •Потім штаб цо передає приблизно такий текст звертання:
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Час перебування людей у захисному одязі залежно від температури повітря
- •Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
- •Первинна медична картка ураженого (хворого) у надзвичайних ситуаціях.
- •Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
- •Сили другого ешелону:
- •1. Поняття шкоди. Оцінка небезпек з точки зору завданої шкоди. Поняття ризику.
- •2. Характеристика ризиків. Матриця оцінки ризиків
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Визначення ризику
- •4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Поняття прийнятного ризику.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5. Управління ризиком
- •Події чинника стресу
- •Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі
- •Правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі.
- •Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі
- •Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
Матриця оцінки ризику
Частота, з якою відбувається подія |
Категорія небезпеки |
|||
|
1 Катастрофічна |
IIКритична |
/// Гранична |
IVНезначна |
(А) Часто |
1А |
2А |
ЗА |
4А |
(В) Вірогідно |
1В |
2В |
зв |
4В |
(С) Час від часу |
1C |
2С |
зс |
4С |
(D) Віддалено |
ID |
2D |
3D |
4D |
(Е) Неймовірно |
IE |
2Е |
ЗЕ |
4Е |
Індекс ризику небезпеки |
||||
Класифікація ризику 1А,1В,1С,2А,2В,ЗА 1D,2C,2D,3B,3C 1E,2E,3D,3E,4A,4B 4C,4D,4E |
Критерії ризику Неприпустимий (надмірний) Небажаний (гранична допустимий) Припустимий з перевіркою (прийнятний) Припустимий без перевірки (знехтуваний) |
|
3. Визначення ризику
ризик – це усвідомлена можливість небезпеки, або ж ймовірність небезпеки, яка визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу.
Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних за 2011 р. в Україні загинуло у побутовій сфері 41 217 осіб. Наразитись на смертельну небезпеку в побуті практично міг кожен із загальної кількості громадян, що проживали в Україні за цей період, тобто N = 45 560 272 особи. Відтак числове значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері 2011 року становитиме:
R = 41 217 / 45 560 272 = 9,04 . 10-4
З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули у 2011 p. 904 особи. В охороні праці для характеристики рівня травматизму використовується коефіцієнт частоти, який показує кількість травмованих чи загиблих на 1000 працюючих. Якщо його використати для наведеного прикладу, то можна сказати, що рівень смертельного побутового травматизму в Україні 2011 p. становить 0,9.
4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
Вид ризику визначається за низкою ознак природного, соціального, фінансового, ділового та іншого характеру. До сфери БЖД відносять:
1. За масштабами розповсюдження розрізняють індивідуальний і колективний ризик.
Індивідуальний ризик – це ризик, пов’язаний з реалізацією небезпеки певного виду діяльності для конкретної особи.
Колективний ризик – це травмування або загибель 2-х або більше людей від впливу небезпечних та шкідливих факторів.
2. За доцільністю:
Обґрунтований (мотивований) – пов’язаний з доцільністю людини наражати себе на небезпеку (допомога людям, робота в зоні НС).
Немотивований – виникнення якого не викликалось відповідною ситуацією або було спровоковано волею людини, яка знехтувала загально прийнятими нормами безпеки або свідомо порушила їх (тероризм, грубе порушення ТБ, нехтування засобами захисту).
3. За волевиявленням – добровільний і вимушений.
4. За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний
Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.
Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
Граничнодопустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.
Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.
На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику.
Прийнятний (допустимий) ризик – це прямування до такого рівня безпеки, який суспільство може прийняти (дозволити) у даний період часу, і котрий може бути економічно виправданим.