Матриця оцінки ризику

Частота, з якою відбувається подія	Категорія небезпеки
	1 Катастрофічна	IIКритична	/// Гранична	IVНезначна
(А) Часто	1А	2А	ЗА	4А
(В) Вірогідно	1В	2В	зв	4В
(С) Час від часу	1C	2С	зс	4С
(D) Віддалено	ID	2D	3D	4D
(Е) Неймовірно	IE	2Е	ЗЕ	4Е
Індекс ризику небезпеки
Класифікація ризику 1А,1В,1С,2А,2В,ЗА 1D,2C,2D,3B,3C 1E,2E,3D,3E,4A,4B 4C,4D,4E	Критерії ризику Неприпустимий (надмірний) Небажаний (гранична допустимий) Припустимий з перевіркою (прийнятний) Припустимий без перевірки (знехтуваний)

3. Визначення ризику

ризик – це усвідомлена можливість небезпеки, або ж ймовірність небез­пеки, яка визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідка­ми до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу.

Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматизму зі смертельними наслідками. Відповідно до статистичних даних за 2011 р. в Україні загинуло у побутовій сфері 41 217 осіб. Наразитись на смертельну небезпеку в побуті практично міг кожен із загальної кількості громадян, що проживали в Україні за цей період, тобто N = 45 560 272 особи. Відтак число­ве значення загального ризику смертельних випадків у побутовій сфері 2011 року становитиме:

R = 41 217 / 45 560 272 = 9,04 . 10-4

З розглянутого прикладу випливає, що з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні, в побутовій сфері загинули у 2011 p. 904 особи. В охоро­ні праці для характеристики рівня травматизму використовується коефіцієнт частоти, який показує кількість травмованих чи загиблих на 1000 працюючих. Якщо його використати для наведеного прикладу, то можна сказати, що рі­вень смертельного побутового травматизму в Україні 2011 p. становить 0,9.

4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику

Вид ризику визначається за низкою ознак природного, соціального, фі­нансового, ділового та іншого характеру. До сфери БЖД відносять:

1. За масштабами розповсюдження розрізняють індивідуальний і ко­лективний ризик.

Індивідуальний ризик – це ризик, пов’язаний з реалізацією небезпеки певного виду діяльності для конкретної особи.

Колективний ризик – це травмування або загибель 2-х або більше лю­дей від впливу небезпечних та шкідливих факторів.

2. За доцільністю:

Обґрунтований (мотивований) – пов’язаний з доцільністю людини на­ражати себе на небезпеку (допомога людям, робота в зоні НС).

Немотивований – виникнення якого не викликалось відповідною ситуа­цією або було спровоковано волею людини, яка знехтувала загально прийня­тими нормами безпеки або свідомо порушила їх (тероризм, грубе порушення ТБ, нехтування засобами захисту).

3. За волевиявленням – добровільний і вимушений.

4. За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний

Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можли­вості на даному етапі свого розвитку.

Граничнодопустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат.

Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гу­манністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у те­перішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життє­діяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику.

Прийнятний (допустимий) ризик – це прямування до такого рівня безпеки, який суспільство може прийняти (дозволити) у даний період часу, і котрий може бути економічно виправданим.