- •1. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти
- •Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.
- •За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
- •2.1. Природне середовище
- •2.2 Техносфера і ноосфера
- •2.3. Соціальне (соціально-політичне) середовище.
- •Закономірності виникнення і класифікація природних небезпек. Абіотичні і біотичні небезпеки.
- •Фактори небезпеки землетрусів:
- •2.2. Гідросферні
- •2.3. Атмосферні
- •3. Біотичні шкідливі фактори
- •3.1. Отруйні тварини
- •3.2. Отруйні рослини
- •1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
- •1.1Механічні небезпеки
- •1.2.Механічні коливаня
- •Ультразвук
- •Інфразвук
- •Вібрація
- •Іонізуюче випромінювання
- •Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Електробезпека
- •Хімічні фактори небезпеки.
- •2.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (пно)
- •Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Хімічно небезпечні об'єкти
- •1. Конфлікт
- •2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання
- •3. Політичні небезпеки та способи їх запобігання
- •3.2. Тероризм
- •Емоційні якості людини
- •Форми фрустрації:
- •Панічні прояви
- •Психоневрологічні розлади при нс
- •Періоди психогенних порушень.
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- •Кабінет Міністрів України забезпечує:
- •Міністерство соціальної політики України:
- •Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади
- •Управління передбачає:
- •Основні завдання та функції державної системи управління:
- •Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Економічні механізми управління ризиками
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій
- •Система національної безпеки України
- •Радіаційне забруднення місцевості та зараження повітря на абс
- •Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на аес
- •Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Осередки хімічного ураження, утворені швидкодіючими сдор, характеризуються:
- •Особливості осередку хімічного ураження, утвореного сдоРуповільненої дії:
- •Потім штаб цо передає приблизно такий текст звертання:
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Час перебування людей у захисному одязі залежно від температури повітря
- •Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
- •Первинна медична картка ураженого (хворого) у надзвичайних ситуаціях.
- •Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
- •Сили другого ешелону:
- •1. Поняття шкоди. Оцінка небезпек з точки зору завданої шкоди. Поняття ризику.
- •2. Характеристика ризиків. Матриця оцінки ризиків
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Визначення ризику
- •4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Поняття прийнятного ризику.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5. Управління ризиком
- •Події чинника стресу
- •Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі
- •Правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі.
- •Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі
- •Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
В організації медичного забезпечення постраждалому населенню при надзвичайних ситуаціях велику роль відіграють служби, що надають допомогу. До них належать:
І. Сили першого ешелону:
Медичні фахівці пожежно-рятувальних загонів швидкого реагування (підготовлені фельдшери та лікарі, які входять до складу загонів).
Медичні фахівці об'єктних аварійно-рятувальних ланок (підготовлені студенти медичних навчальних закладів, медичні працівники здоровпунктів фабрик та заводів, ФАПів
Бригади швидкої медичної допомоги постійної готовності першої черги (фахівці лікарень швидкої медичної допомоги, станцій, підстанцій швидкої медичної допомоги, швидка медична допомога РТМО).
Сили другого ешелону:
Медичні підрозділи і заклади МНС (мобільні медичні пункти пожежно- рятувальних загонів).
Медичні пункти пунктів життєзабезпечення постраждалого населення (заклади, що збереглися після аварій, катастроф).
Мобільний госпіталь МНС кожної області.
Формування та лікувальні заклади ДСМК, які працюють у постійній взаємодії із закладами МНС: вони створені сумісним наказом Міністра охорони здоров'я та Міністра надзвичайних ситуацій.
Медичні бригади постійної готовності другої черги (створені у районних, міських, обласних лікувальних закладах).
Профільний ліжковий фонд ДСМК (ліжкова мережа, створена за наказом МОЗ у певних лікарнях з відповідною кількістю).
Санітарно-епідеміологічна служба (створює бригади, загони для роботи при надзвичайних ситуаціях).
Лікувальні заклади МОЗ (при надзвичайних ситуаціях стають профільними, приймають постраждалих для лікування) є закладами другого етапу евакуації.
Сили третього ешелону: заклади, що проводять реабілітацію потерпілих, санаторно-курортне лікування (санаторій МНС України «Одеський», санаторії Криму, реабілітація опікових хворих у санаторії «Немирів»).
При надзвичайній ситуації техногенного, природного, екологічного характеру першими в осередок прибувають рятувальники пожежно- рятувальних або аварійно-рятувальних загонів (ланок) на спеціальних автомобілях, механізми яких здатні проводити гасіння пожеж, звільняти постраждалих з-під завалів та ін. До місця катастрофи прибувають медичні бригади швидкої медичної допомоги. Після гасіння пожежі пожежниками чи звільнення постраждалих рятівниками медичні працівники надають допомогу за своїм алгоритмом.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
Тема: ”Застосування ризик орієнтовного підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС”