- •1. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти
- •Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.
- •За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
- •2.1. Природне середовище
- •2.2 Техносфера і ноосфера
- •2.3. Соціальне (соціально-політичне) середовище.
- •Закономірності виникнення і класифікація природних небезпек. Абіотичні і біотичні небезпеки.
- •Фактори небезпеки землетрусів:
- •2.2. Гідросферні
- •2.3. Атмосферні
- •3. Біотичні шкідливі фактори
- •3.1. Отруйні тварини
- •3.2. Отруйні рослини
- •1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
- •1.1Механічні небезпеки
- •1.2.Механічні коливаня
- •Ультразвук
- •Інфразвук
- •Вібрація
- •Іонізуюче випромінювання
- •Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Електробезпека
- •Хімічні фактори небезпеки.
- •2.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (пно)
- •Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Хімічно небезпечні об'єкти
- •1. Конфлікт
- •2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання
- •3. Політичні небезпеки та способи їх запобігання
- •3.2. Тероризм
- •Емоційні якості людини
- •Форми фрустрації:
- •Панічні прояви
- •Психоневрологічні розлади при нс
- •Періоди психогенних порушень.
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- •Кабінет Міністрів України забезпечує:
- •Міністерство соціальної політики України:
- •Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади
- •Управління передбачає:
- •Основні завдання та функції державної системи управління:
- •Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Економічні механізми управління ризиками
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій
- •Система національної безпеки України
- •Радіаційне забруднення місцевості та зараження повітря на абс
- •Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на аес
- •Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Осередки хімічного ураження, утворені швидкодіючими сдор, характеризуються:
- •Особливості осередку хімічного ураження, утвореного сдоРуповільненої дії:
- •Потім штаб цо передає приблизно такий текст звертання:
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Час перебування людей у захисному одязі залежно від температури повітря
- •Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
- •Первинна медична картка ураженого (хворого) у надзвичайних ситуаціях.
- •Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
- •Сили другого ешелону:
- •1. Поняття шкоди. Оцінка небезпек з точки зору завданої шкоди. Поняття ризику.
- •2. Характеристика ризиків. Матриця оцінки ризиків
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Визначення ризику
- •4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Поняття прийнятного ризику.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5. Управління ризиком
- •Події чинника стресу
- •Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі
- •Правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі.
- •Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі
- •Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
При надзвичайних ситуаціях після медичної розвідки, пошуку потерпілих у районі катастрофи або стихійного лиха має бути організоване медичне забезпечення. Воно включає не тільки допомогу, а й захист потерпілих, медичне постачання, проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.
При виникненні масових санітарних втрат надати допомогу одночасно всім неможливо. Для таких випадків М.І. Пирогов більше 140 років тому запропонував медичне сортування. Він писав, що спочатку вирізняють й безнадійні випадки і водночас переходять до поранених, які подають надію на виліковування, і на них зосереджують увагу. Принципом медичного сортування він вважав із двох зол менше.
Медичне сортування — це метод розподілу потерпілих на групи (категорії) за ознаками, які потребують однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних заходів залежно від конкретної обстановки. Основною метою медичного сортування є забезпечення своєчасного надання медичної допомоги потерпілим з подальшою їх евакуацією. Медичне сортування починається в осередку катастрофи чи аварії і продовжується на наступних етапах евакуації, а також при поступленні в лікувальний заклад. На основі загального огляду, опитування, ознайомлення з медичною документацією проводиться сортування. Залежно від завдань, що ставляться при сортуванні, розрізняють два види медичного сортування:
внутрішньопунктове;
евакуаційно-транспортне.
Внутрішньопунктове сортування проводиться в осередку надзвичайної ситуації з метою розподілу потерпілих на однорідні групи залежно від характеру ушкодження, ступеня тяжкості для прийняття адекватного рішення щодо надання медичної допомоги.
Евакуаційно-транспортне сортування проводиться з метою розподілу по- страждалих на однорідні групи за черговістю евакуації, видом транспорту (автомобільний, залізничний та ін.), положенням тіла у транспорті (сидячи, лежачи), видом евакуації (до профільної чи іншої лікарні) з урахуванням локалізації, характеру і тяжкості ушкодження. Ці питання вирішуються на основі діагнозу і прогнозу.
Медичне сортування постраждалих в осередку надзвичайних ситуацій проводиться рятувальниками або бригадами швидкої медичної допомоги чи спеціалізованими бригадами постійної готовності першої черги. Під час сортування виділяють такі групи потерпілих:
Потребують надання першої медичної допомоги в першу чергу.
Потребують надання першої медичної допомоги у другу чергу.
Потребують виносу або вивозу в першу чергу.
Потребують виносу або вивозу в другу чергу.
Ходячі потерпілі (можуть виходити самостійно або за допомогою сторонньої людини).
Спочатку проводять вибіркове сортування, під час якого виявляють потерпілих, які загрожують здоров'ю інших людей (хворі на інфекційні захворювання, уражені радіаційними та отруйними речовинами (СДОР), потерпілі з психоемоційними розладами). Решту поділяють на ходячих і «носилкових». Серед потерпілих виділяють тих, які перебувають у критичному стані й потребують невідкладної допомоги за життєвими показаннями. Пріоритет віддають дітям і вагітним.
Бригади швидкої медичної допомоги, якщо потерпілих мало, заповнюють первинну документацію. Якщо потерпілих багато (більше 10—15 осіб) — проводять сортування.
Якщо першими до осередку надзвичайної ситуації прибули пожежники або рятувальники, тоді вони за життєвими показаннями надають першу медичну допомогу та викликають бригади швидкої медичної допомоги.
Згідно з Наказом МОЗ України «Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги» № 175 від 19 червня 1996 р. створені бригади:
загальнопрофільні (бригади інтенсивної терапії);
спеціалізовані;
фельдшерсько-перевізні.
Спеціалізовані бригади поділяють на кардіореанімаційні, неврологічні, психіатричні, інтенсивної терапії та реанімації, педіатричні.
При виникненні великих надзвичайних ситуацій крім бригади постійної готовності першої черги на підмогу викликають бригади постійної готовності другої черги, задіюють Державну службу медицини катастроф (ДСМК).
Після сортування потерпілих евакуюють за черговістю до лікувального закладу. В Україні існує двохетапна система лікувально-евакуаційного забезпечення.
Етап медичної евакуації — це сили і засоби медичної служби екстреної медичної допомоги, що розгорнуті для приймання потерпілих і хворих, надання їм медичної допомоги, лікування і підготовки до подальшої евакуації. Кожен етап має конкретні вид і обсяг медичної допомоги, укомплектовується лікарями відповідної кваліфікації, майном, оснащенням.
На першому етапі медичної евакуації здійснюється надання першої медичної, лікарської фельдшерської допомоги потерпілим. Усе залежить від ситуації, що склалася, тому надання допомоги може проводитись у скороченому варіанті за життєвими показаннями, і потерпілі будуть відправлятись на наступний етап евакуації. Медична евакуація в основному проводиться за принципом «на себе», тобто машинами швидкої медичної допомоги або транспортом лікувально-профілактичних закладів. При одиничних випадках (пожежі) рятувальники, лікарі швидкої допомоги можуть доставляти потерпілих спеціальним транспортом у лікувальні заклади.
У першу чергу евакуюють потерпілих із загрозливим станом для життя: шок, гостра дихальна недостатність, значна кровотеча, кома. Евакуація такимпотерпілих здійснюється санітарним транспортом у супроводі медпрацівника, який продовжує проводити протишокові заходи.
По прибутті на місце катастрофи аварійно-рятувальні підрозділи викликають бригади швидкої медичної допомоги, звільняють постраждалих з-під завалів, пошкодженого транспорту з подальшою евакуацією до профільного лікувального закладу.
У другу чергу евакуюють потерпілих із середнім ступенем тяжкості, які намомент евакуації не мають виражених розладів життєво важливих функційорганізму; їх евакуація проводиться також санітарним транспортом для профілактики порушень життєвих функцій організму. Потерпілих у задовільному стані відправляють попутним транспортом до лікувального закладу.
На другому етапі медичної евакуації розгортаються лікувальні заклади, в яких надається кваліфікована (спеціалізована) медична допомога з подальшим лікуванням до одужання. Тут проводять прийом та медичне сортування потерпілих. Серед евакуйованих виділяють уражених радіоактивними та отруйними речовинами. їх відправляють у відділення спеціальної обробки.
На першому етапі медичної евакуації застосовується така медична документація: