
- •1. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти
- •Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.
- •За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
- •2.1. Природне середовище
- •2.2 Техносфера і ноосфера
- •2.3. Соціальне (соціально-політичне) середовище.
- •Закономірності виникнення і класифікація природних небезпек. Абіотичні і біотичні небезпеки.
- •Фактори небезпеки землетрусів:
- •2.2. Гідросферні
- •2.3. Атмосферні
- •3. Біотичні шкідливі фактори
- •3.1. Отруйні тварини
- •3.2. Отруйні рослини
- •1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
- •1.1Механічні небезпеки
- •1.2.Механічні коливаня
- •Ультразвук
- •Інфразвук
- •Вібрація
- •Іонізуюче випромінювання
- •Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Електробезпека
- •Хімічні фактори небезпеки.
- •2.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (пно)
- •Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Хімічно небезпечні об'єкти
- •1. Конфлікт
- •2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання
- •3. Політичні небезпеки та способи їх запобігання
- •3.2. Тероризм
- •Емоційні якості людини
- •Форми фрустрації:
- •Панічні прояви
- •Психоневрологічні розлади при нс
- •Періоди психогенних порушень.
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- •Кабінет Міністрів України забезпечує:
- •Міністерство соціальної політики України:
- •Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади
- •Управління передбачає:
- •Основні завдання та функції державної системи управління:
- •Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Економічні механізми управління ризиками
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій
- •Система національної безпеки України
- •Радіаційне забруднення місцевості та зараження повітря на абс
- •Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на аес
- •Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Осередки хімічного ураження, утворені швидкодіючими сдор, характеризуються:
- •Особливості осередку хімічного ураження, утвореного сдоРуповільненої дії:
- •Потім штаб цо передає приблизно такий текст звертання:
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Час перебування людей у захисному одязі залежно від температури повітря
- •Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
- •Первинна медична картка ураженого (хворого) у надзвичайних ситуаціях.
- •Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
- •Сили другого ешелону:
- •1. Поняття шкоди. Оцінка небезпек з точки зору завданої шкоди. Поняття ризику.
- •2. Характеристика ризиків. Матриця оцінки ризиків
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Визначення ризику
- •4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Поняття прийнятного ризику.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5. Управління ризиком
- •Події чинника стресу
- •Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі
- •Правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі.
- •Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі
- •Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
Хімічні фактори небезпеки.
Протягом свого життя людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров’я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. Особливу небезпекустановлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на:
промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);
отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур’янами та гризунами (гербіциди, пестициди);
лікарські препарати;
побутова хімія, яка використовується як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби;
хімічна зброя.
Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на:
Токсичні речовини – це речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему). Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо.
Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів, аміак)
Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації. Це – свинець, радіоактивні речовини тощо.
Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення – пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).
Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи).
Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид вуглецю, оксиди азоту).
Речовин, що впливають на репродуктивну функцію, можуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо.
Сенсибілізатори – це речовини, що діють як алергени. Це, наприклад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.
Дуже негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин на живі організми, повітря, грунт, воду тощо. Своєю дією ці речовини призводять до критичного стану навколишнього середовища, впливають на здоров’я та працездатність людей, на їх майбутнє покоління.
Отруйними називаються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин. Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок.
Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.
За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:
серцеві – кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кобальту, кадмію тощо;
нервові – порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки);
печінкові – хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, отруйні гриби;
ниркові – сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;
кров’яні – похідні аніліну, анілін, нітрити;
легеневі – оксиди азоту, озон, фосген.
За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи:
летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5% випадків) – термін дії до 10 діб;
тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легеньболю у грудях – термін дії від 2 до 5 діб; короткочасні – тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.
Вибухи і пожежі
Під вибухом розуміють процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі за короткий інтервалом часу. В результаті вибуху речовина перетворюється в дуже нагрітий газ із дуже високим тиском. Утворений газ із великою силою діє на навколишнє середовище, викликаючи його рух. Породжений хвилею тиск називається вибуховою хвилею. В міру віддалення від місця вибуху механічна дія вибухової хвилі слабшає.
Типовими прикладами вибухів є вибухи хімічних вибухових речовин.
Пожежа– це неконтрольоване горіння, яке супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей. Пожежа, погашена у самій початковій стадії розвитку, називається загорянням. Пожежі завдають великої матеріальної шкоди, наприклад, у США близько 11 млрд доларів на рік. Причини пожеж: необережне поводження з вогнем, недотримання правил експлуатації, самозаймання речовин та матеріалів, розряди статичної електрики, грозові розряди, підпали.
Залежно від місця виникнення розрізняють пожежі: на транспортних засобах, степові та польові, підземні у шахтах та рудниках, торф’яні та лісові, а також у будівлях і спорудах (зовнішні та закриті).
Простір, охоплений пожежею, умовно ділять на 3 зони: зона активного горіння (вогнище), теплова дія, задимлення.
Вибухи та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного походження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соляної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену тощо.
В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та обладнання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприємствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електропроводки та машин, які перебувають під напругою, опалювальних систем.
Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити дані офіційної статистики, які базуються на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:
несправність електрообладнання — 23%;
куріння в неналежному місці — 18%;
перегрів внаслідок тертя в несправних вузлах машин — 10%;
перегрів пальних матеріалів — 8%;
контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів — 7%;
контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки— 7%;
запалення від пальних часток (іскри) від установок та устаткування для спалювання — 5%;
самозапалювання пальних матеріалів — 4%,
запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу — 4%.
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюджет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.