
- •1. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти
- •Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.
- •За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
- •2.1. Природне середовище
- •2.2 Техносфера і ноосфера
- •2.3. Соціальне (соціально-політичне) середовище.
- •Закономірності виникнення і класифікація природних небезпек. Абіотичні і біотичні небезпеки.
- •Фактори небезпеки землетрусів:
- •2.2. Гідросферні
- •2.3. Атмосферні
- •3. Біотичні шкідливі фактори
- •3.1. Отруйні тварини
- •3.2. Отруйні рослини
- •1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
- •1.1Механічні небезпеки
- •1.2.Механічні коливаня
- •Ультразвук
- •Інфразвук
- •Вібрація
- •Іонізуюче випромінювання
- •Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Електробезпека
- •Хімічні фактори небезпеки.
- •2.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (пно)
- •Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Хімічно небезпечні об'єкти
- •1. Конфлікт
- •2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання
- •3. Політичні небезпеки та способи їх запобігання
- •3.2. Тероризм
- •Емоційні якості людини
- •Форми фрустрації:
- •Панічні прояви
- •Психоневрологічні розлади при нс
- •Періоди психогенних порушень.
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- •Кабінет Міністрів України забезпечує:
- •Міністерство соціальної політики України:
- •Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади
- •Управління передбачає:
- •Основні завдання та функції державної системи управління:
- •Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Економічні механізми управління ризиками
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій
- •Система національної безпеки України
- •Радіаційне забруднення місцевості та зараження повітря на абс
- •Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на аес
- •Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Осередки хімічного ураження, утворені швидкодіючими сдор, характеризуються:
- •Особливості осередку хімічного ураження, утвореного сдоРуповільненої дії:
- •Потім штаб цо передає приблизно такий текст звертання:
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Час перебування людей у захисному одязі залежно від температури повітря
- •Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
- •Первинна медична картка ураженого (хворого) у надзвичайних ситуаціях.
- •Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
- •Сили другого ешелону:
- •1. Поняття шкоди. Оцінка небезпек з точки зору завданої шкоди. Поняття ризику.
- •2. Характеристика ризиків. Матриця оцінки ризиків
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Визначення ризику
- •4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Поняття прийнятного ризику.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5. Управління ризиком
- •Події чинника стресу
- •Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі
- •Правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі.
- •Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі
- •Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
1.1Механічні небезпеки
Під механічними небезпеками розуміють такі небажані впливи на людину, походження яких обумовлене силами гравітації або кінетичною енергією тіл.
Механічні небезпеки створюються об’єктами природного та штучного походження, що падають, рухаються та обертаються. Наприклад, механічними небезпеками природної властивості є обвали та каменепади в горах, снігові лавини, селі, град та ін. Носіями механічних небезпек штучного походження є машини та механізми, різне обладнання, транспорт, будівлі та споруди та багато інших об’єктів, що діють в силу різних обставин на людину своєю масою, кінетичною енергією або іншими властивостями.
Об’єкти, що являють механічну небезпеку, можна поділити за наявністю енергії на два класи: енергетичні та потенційні. Енергетичні об’єкти діють на людину, тому що мають той чи інший енергетичний потенціал. Потенційні механічні небезпеки позбавлені енергії. Травмування у цьому випадку може статися за рахунок енергії самої людини. Наприклад, колючі, ріжучі предмети (цвяхи, що стирчат, задирки, леза тощо) являють собою небезпеку при випадковому контакті людини з ними.
Механічні небезпеки поширені у всіх видах діяльності людей усіх вікових груп: серед дітей, школярів, домогосподарок, людей старшого віку в спортивних іграх, побутовій та виробничій діяльності.
Захист від механічних небезпек здійснюється різними способами, характер яких залежить від конкретних умов діяльності. Добре розроблені також способи надання до лікарняної допомоги та лікування наслідків механічних небезпек.
1.2.Механічні коливаня
До механічних коливань відносяться вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
Фізичні характеристики шуму.Шум це механічні коливання, що поширюються у твердому, рідкому та газоподібному середовищі. Частки середовища при цьому коливаються відносно положення рівноваги. Звук поширюється у повітрі зі швидкістю 344 м/с.
Шум. Будь-який небажаний звук називають шумом. Шум шкідливий для здоров’я, зменшує працездатність, підвищує рівень небезпеки. Тому необхідно передбачати заходи захисту від шуму. А для цього потрібно володіти відповідними знаннями.
Шум — це сукупність звуків різноманітної частоти та інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).
Основними фізичними характеристиками шуму є його спектр (частота), інтенсивність і гучність.
Людина здатна відчувати звукові коливання в межах від 20 до 20 000 Гц. Діапазон частот вище ніж 20 000Гц належить до ультразвукових, нижченіж 20 Гц – до інфразвукових.
Спектр звукових частот коливається у межах від 45 до 11 200 Гц. Такий широкий діапазон зумовлює необхідність під час гігієнічного нормування поділу спектра на окремі проміжки, або октави.
Залежно від частот, які відчуваються, розрізняють звуки:
низькочастотні (16-350 Гц);
середньочастотні (350-800 ГЦ);
високочастотні (більше ніж 800 Гц).
Іншою вважливою фізичною характеристикою шуму є його сила або інтенсивність, яка залежить від величини амплітуди звукової хвилі.
Розрізняють такі види шуму:
ударний (штампування, кування);
механічний (тертя, биття);
аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях руху повітря).