- •1. Система «людина – життєве середовище» та її компоненти
- •Техногенне середовище поділяють на побутове та виробниче.
- •За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути:
- •2.1. Природне середовище
- •2.2 Техносфера і ноосфера
- •2.3. Соціальне (соціально-політичне) середовище.
- •Закономірності виникнення і класифікація природних небезпек. Абіотичні і біотичні небезпеки.
- •Фактори небезпеки землетрусів:
- •2.2. Гідросферні
- •2.3. Атмосферні
- •3. Біотичні шкідливі фактори
- •3.1. Отруйні тварини
- •3.2. Отруйні рослини
- •1.Техногенні небезпеки та їх наслідки.
- •1.1Механічні небезпеки
- •1.2.Механічні коливаня
- •Ультразвук
- •Інфразвук
- •Вібрація
- •Іонізуюче випромінювання
- •Електромагнітні поля (емп) і випромінювання
- •Електробезпека
- •Хімічні фактори небезпеки.
- •2.Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах (пно)
- •Радіаційно небезпечні об'єкти
- •Хімічно небезпечні об'єкти
- •1. Конфлікт
- •2. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем і незадовільним матеріальним станом та умовами проживання
- •3. Політичні небезпеки та способи їх запобігання
- •3.2. Тероризм
- •Емоційні якості людини
- •Форми фрустрації:
- •Панічні прояви
- •Психоневрологічні розлади при нс
- •Періоди психогенних порушень.
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
- •Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
- •Кабінет Міністрів України забезпечує:
- •Міністерство соціальної політики України:
- •Міністерства та центральні органи державної виконавчої влади
- •Управління передбачає:
- •Основні завдання та функції державної системи управління:
- •Сиситема правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Економічні механізми управління ризиками
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій
- •Система національної безпеки України
- •Радіаційне забруднення місцевості та зараження повітря на абс
- •Тимчасові режими захисту населення у випадку ускладнення обстановки на аес
- •Види і характеристика осередків ураження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Осередки хімічного ураження, утворені швидкодіючими сдор, характеризуються:
- •Особливості осередку хімічного ураження, утвореного сдоРуповільненої дії:
- •Потім штаб цо передає приблизно такий текст звертання:
- •1) У режимі повсякденної діяльності:
- •У режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Час перебування людей у захисному одязі залежно від температури повітря
- •Медичне сортування та медична евакуація при надзвичайних ситуаціях.
- •Первинна медична картка ураженого (хворого) у надзвичайних ситуаціях.
- •Розрізняють хірургічну і терапевтичну спеціалізовану медичну допомогу. Основні принципи надання допомоги постраждалому населенню в осередку надзвичайної ситуації.
- •Сили другого ешелону:
- •1. Поняття шкоди. Оцінка небезпек з точки зору завданої шкоди. Поняття ризику.
- •2. Характеристика ризиків. Матриця оцінки ризиків
- •Категорії серйозності небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •3. Визначення ризику
- •4. Види ризиків. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •Поняття прийнятного ризику.
- •Соціальні та психологічні чинники ризику.
- •5. Управління ризиком
- •Події чинника стресу
- •Пожежна безпека як складова охорони праці в медичній галузі
- •Правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі.
- •Обов'язки чергового персоналу і вартових у разі виникнення пожежі
- •Обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
3.2. Отруйні рослини
Отруйними є рослини, які виробляють та накопичують отруйні речовини, викликаючи отруєння людини чи тварини. Відомо близько 10000 видів отруйних рослин, поширених практично повсюдно.
Різні види отруйних рослин можуть виробляти одне чи декілька отруйних з’єднань: алкалоїди, глюкозиди, сапоніни та ін. При цьому отруйні речовини містяться у всій рослині у цілому чи лише в окремих її частинах. Наприклад, хінін є у корі хінного дерева, але відсутній у його листі, у маку отруйне листя, стебло, сім’яні коробочки, але насіння не отруйне.
Ступінь отруйності рослини змінюється в залежності від умов зростання, віку, фази вегетації.
Токсичні властивості отруйних рослин (аконіт, рицина, гіркий мигдаль) не втрачаються при висушуванні чи термічній обробці. Інші рослини при висушуванні ці властивості втрачають. Так, весною трапляються іноді випадки отруєння худоби на лісових пасовищах, де росте копитень, вороняче око, сон-трава, жовтець тощо. Сіно з наявністю цих трав для худоби небезпечне.
Найчастіші випадки отруєння людей отруйними рослинами, зовні схожими на їстівні неотруйні види. Наприклад, листя болиголова, котрий росте по всій європейській частині СНД, у Середній Азії, Західному Сибіру, зовні схоже на петрушку і може бути використане як приправа. Однією з найотрутніших рослин флори СНД є віха отруйна чи цикута.
Важке отруєння викликають ягоди беладони, схожі на вишню, та насіння білени, схоже на мак. Симптоми отруєння ягодами беладони та насінням білени подібні. З’являється сухість у роті, почуття спраги, розширюються зіниці, червоніє шкіра обличчя. Виникає сильне збудження з маренням. Можлива смерть від ядухи внаслідок паралічу дихального центру та судинної недостатності. Аналогічні явища виникають при отруєнні дурманом звичайним.
Нерідкі випадки отруєння дітей ягодами воронячого ока, віддалено схожими на ягоди буяхи та чорниці.
У лісах європейської частини СНД, Південного Сибіру, Далекого Сходу росте вовче око – чагарник з соковитими яскраво-червоними чи оранжево-чер-воними ягодами, схожими на обліпиху. Отруйні усі частини, особливо ягоди.
Часто фіксуються і випадки отруєння блідими поганками чи погано приготовленими зморшками чи строчками.
Отруєння настає також при споживанні рослин, які вважаються неотруйними. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні та інших кісточкових рослин мають синильну кислоту. Відомі випадки отруєння спиртовими настоянками ягід цих рослин, приготовленими без видалення кісточок.
Особливо небезпечний гіркий мигдаль.
У позеленілих бульбах картоплі є велика кількість глюкоалкалоїду солонину, який викликає у людини пронос, прискорене серцебиття, задишку, заціпеніння. Тому позеленілі бульби не можна споживати. Аналогічні симптоми виникають при отруєнні ягодами солодко-гіркого пасльону.
При зіткненні з отруйними рослинами чи при потраплянні на шкіру їх соку можуть розвиватися гострі запалення, екземи, дерматити. Дерматити, викликані луговими рослинами (осика, пастернак, тисячолисник), спостерігаються у людей, які лежали на траві після купання. Уражаються відкриті частини тіла, при цьому виникають характерні смугові висипки. Важкі дерматити викликає також борщовик Сосновського, із товстого стебла якого діти вирізають сопілки.
Непоодинокі випадки отруєння леткими речовинами деяких рослин (черемхи, лика, лілеї тощо), коли букети їх тримають у зачиненому приміщенні. Виникає головний біль, запаморочення.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
Лекція
Тема: ”Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”