2.3. Атмосферні

Урагани – це вітри, швидкість котрих перевищує 32 м/с. Вони вини­кають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосферного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з величезною швидкістю, яка сягає 150 і більше кілометрів на годину, ураган спричиняє спустошення: ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди.

Вражаючий фактор – динамічний вплив потоків повітряних мас. Осно­вний параметр – швидкісний напір. Силу ураганів прийнято оцінювати в за­лежності від швидкості вітру по 12-бальній шкалі. Вітер силою 12 балів (вище 32 м/с) руйнує і спустошує все на своєму шляху. По руйнівній силі ураган не поступається землетрусу. Виникає при проходженні циклонів.

На морі ураган створює хвилі, котрі перешкоджають судноводінню, а іноді призводить до загибелі суден. Штормові і ураганні вітри спричиняють: руйнування будинків і споруд, загибель людей під їх завалами; виведення з ладу комунікацій, аварії та пожежі; порушення роботи транспорту; утворення завалів перекинутими конструкціями і вирваними з корінням деревами; зни­щення посівних площ і матеріальних цінностей; травми різної важкості.

Смерч – атмосферний вихор, що виникає під час грози (частина грозової хмари) і має швидке обертання навколо осі, перпендикулярно до поверхні. Поширюється у вигляді темного хмарного рукава чи хобота діаметром у де­сятки і сотні метрів.

Смерч – це вихор, вирва якого обертається інколи зі швидкістю звуку. Розміри вирви залежать від розмірів і форми смерчу. Ширина її, як правило,буває від декількох метрів до декілька десятків метрів, інколи до 1-1,5 км і більше. Характерними особливостями внутрішньої порожнини вирви є розрі­дженість в ній повітря і різко понижений барометричний тиск. Вона являється немов би пустою. При цьому коли порожнина вирви стикається з яким-небудь замкнутим предметом наповненим повітрям, то цей предмет «вибухає».

Смерчі виникають на всіх континентах, на морях і океанах. В Європі їх називають «тромби», в Америці – «торнадо».

Нерідко відмічається, що землетруси і смерчі виникають одночасно. Під­раховано, що зменшення атмосферного тиску на 50 мм ртутного стовпчика знижує навантаження на кожну квадратну милю на 2 млн. тонн. Ураганна хвиля висотою 10 футів (близько 3 метрів) збільшує навантаження на квадратну милю (2,59 км) на 9 млн. тонн. Ці величезні зміни тиску на земну кору дійсно можуть спровокувати землетрус, особливо в сейсмічно нестійких ре­гіонах.

Існують смерчі недовго (від хвилини до декількох годин) рухаючись ра­зом з хмарою. Довжина шляху – від сотень метрів до десятків кілометрів. Роз­ріджене повітря, яке виникло всередині смерчу, настільки потужне, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, звалювати дерев’яні будинки, а іноді повністю їх руйнувати.

Стикаючись з поверхнею землі, смерчі руйнують виробничі та житлові будинки, порушують лінії електропередач і зв’язку, обривають водо- і енерго­постачання тощо. Смерчі здатні підіймати людей і тварин у повітря і перено­сити на сотні метрів. В таких випадках рятуватися краще в підвалах, канавах, траншеях.

Шквал – короткочасне місцеве посилення вітру до значень, більших за величину градієнтного вітру в певному районі. Виникнення шквалів пов’язано з утворенням відносно стійких вихорів з горизонтальною віссю обертання з захопленням приземного шару повітря. Водночас проходження такого ж ви­хору з вертикальною віссю обертання сприймається спостерігачем як смерч. Отже, між смерчем та шквалом є багато спільного. Фронтальні шквали часті­ше пов’язані з холодними фронтами та холодними фронтами оклюзії. Якщо відносно тепла повітряна маса є вологою і нестійкою, то на відстані 50-100 км перед лінією холодного фронту утворюється лінія нестійкості довжиною 100-500 км, упродовж якої спостерігаються грози, шквали, але частіше грози і шквали пов’язані безпосередньо з проходженням лінії холодного фронту. Шквали, як правило, виникають поблизу центра циклону, особливо біля вер­шини теплого сектора новоутвореного вторинного циклону.

Бурі, або так звані «чорні» бурі в Україні виникають при посушливій по­годі й сильних вітрах, внаслідок розвіювання сухого шару ґрунту. Найчастіше пилові бурі спостерігаються у степовій зоні. Тривалість пилових бур колива­ється від чверті години до кількох діб. Вони завдають шкоди посівам навесні та влітку.

Зараз ще не знайдено ефективних засобів, які б могли зменшити швид­кість повітряних мас при урагані, смерчі, бурі обмежити їх руйнівну силу або просторовий розмах. Сучасні засоби дозволяють лише зафіксувати ви­никнення урагану, бурі, вказати можливий напрямок їх поширення, можливу потужність та час підходу до певних районів.