ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ, СОЦІОЛОГІЇ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

Методичні вказівки

щодо вивчення дисципліни

«Філософія»

галузь знань 0203 – «Гуманітарні науки»

0301 – «Соціально-політичні науки»

0101 – «Педагогічна освіта»

0305 – «Економіка та підприємництво»

0304 – «Право»

0306 – «Менеджмент і адміністрування»

Затверджено на засіданні кафедри

Протокол № 1 від 29.08.2013 р.

Дніпропетровськ

2013

Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «Філософія» / Д.В.Прошин – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2012. –7 c.

Укладач: Д.В. Прошин, к. і. н., доц.

Відповідальний за випуск: зав. кафедрою політології, соціології та гуманітарних наук В.А. Полторак, д-р філос. наук, проф.

ЗМІСТ

1. Програма дисципліни 3

2. Завдання до самостійної 4

3. Перелік питань для підсумкового контролю 6

4. Література 7

1. Зміст програми навчальної дисципліни за змістовними модулями та темами Змістовний модуль 1. Історія філософії

Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в сучасному суспільстві

Предмет філософії. Основні галузі філософського знання: онтологія, гносеологія, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна.

Філософія та світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Структура світогляду: пізнавальний, ціннісно-нормативний, емоційно-вольовий компоненти. Міфологія і релігія як первинні історичні типи світогляду. Філософія і наука.

Тема 2. Філософія античного світу

Принципи періодизації історії філософії. Антична філософія як перший етап західної філософської традиції. Характер і особливості давньогрецької філософії.

Досократівська натурфілософія. Проблеми гносеології в досократівську добу. Класична філософія. Антропологічний поворот в давньогрецькій філософії. Вчення Сократа. Філософські системи Платона та Аристотеля.

Філософія доби еллінізму. Вчення кініків, стоїків та Епікура. Особливості римського етапу античної філософії. Початок синтезу античної філософії та християнства.

Тема 3. Середньовічна філософія та філософія доби Відродження

Ідейні та хронологічні межі середньовічної філософії, її загальні риси. Патристика та схоластика – головні етапи розвитку середньовічної філософії. Співвідношення знання та віри в середньовічній філософській думці. Середньовічний емпіризм.

Соціально-культурна сутність Відродження (Ренесансу). Антропоцентричний характер світогляду та філософії доби Відродження. Зв'язок мікро- та макрокосму в ренесансній філософії. Натурфілософські пошуки доби Відродження.

Тема 4. Філософія Нового часу та німецька класична філософія

Становлення модерного західноєвропейського суспільства як фактор нового етапу розвитку філософії. Наукова революція XVII ст. Філософські пошуки нових методів пізнання істини. Емпіризм (сенсуалізм) та раціоналізм як головні вектори філософських пошуків Нового часу (Френсіс Бекон, Рене Декарт).

Поняття німецької класичної філософії. Місце й роль німецької класичної філософії в історії світової філософської думки. Теорія пізнання та етика Іммануїла Канта. Філософська система і метод Георга Гегеля.

Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Формування філософської думки в Україні. Джерела української філософської культури.

Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Становлення українського неоплатонізму в XIV-XVI ст. Філософія в Києво-Могилянській академії.

Григорій Сковорода – фундатор філософії українського кордоцентризму. Академічна філософія (Памфіл Юркевич). Філософська спадщина Дмитра Чижевського.

Розробка філософської проблематики в сучасній Україні.

Тема 6. Тенденції розвитку сучасної філософії

Відмінні риси та етапи становлення сучасної філософії.

Успіхи науки та пошуки нового змісту та функцій філософії (позитивізм; Огюст Конт, Герберт Спенсер).

Філософська система Карла Маркса.

Нігілізм Фрідріха Ніцше як філософський прояв кризових явищ в європейському суспільстві. Етичні та соціальні проблеми, пов’язані з ніцшеанством.

Філософія екзистенціалізму (Миколай Бердяєв, Лев Шестов, Мартін Гайдеггер, Карл Ясперс, Альбер Камю, Жан-Поль Сартр).