- •Об’єкт та предмет культурології. Структура культурологічного знання.
- •Методологія культурологічного пізнання. Функції культурології.
- •Місце культурології в сучасній системі економічної освіти.
- •Поняття «культура» етимологія слова та понятійні альтернативи.
- •Походження людини і генезис культури проблеми, концепції, методологічні підходи.
- •Первісна культура та її визначальні риси.
- •Типологія культури, як наукова проблема.
- •Формаційний і класовий типи культур.
- •Історико – етнографічна типологія культур.
- •Історичні типи культур як змінюючи одна одну епохи в розвитку суспільства.
- •Національна культура і націоналізм.
- •12. Поняття мови культури. Мова як елемент соціалізації та аккультурації. Функції мови.
- •13. Типологія знакових систем природні, функціональні, конвенціональні, вербальні (природні) та знакові системи запису.
- •14. Елементи семіотики культури семантика, син тактика та прагматика.
- •15. Культура, як текст. Проблема символу в культурі
- •16. Структуралізм як методологія.
- •17.Генезис терміна і поняття «цивілізація». Співвідношення понять «культура» і «цивілізація» в історії соціально – гуманітарної думки.
- •18.Різноманітність підходів до визначення сутності цивілізації (соціологічний, етнопсихологічний, географічний, культурологічний) та багатоваріантність інтерпретації поняття «цивілізація».
- •19.Цивілізація як одиниця історичного процесу та розвитку культури.
- •20. Соціокультурна динаміка поняття, сутність та основні моделі.
- •21. Основні теорії та ідеї розвитку культури та сталих соціокультурних систем.
- •22.Сутність та основні поняття української культури.
- •23.Історико – культурне становлення. Зв'язок минулого і сучасного української культури.
- •24.Цінності і ціннісні орієнтації українців, їх діяльнісна (праксеологічна) свідомість.
- •25.Відродження та перспективи розвитку української культури доби будівництва української держави.
- •26.Сучасна соціокультурна ситуація, майбутнє культури, комізм, антропокосмізм, гуманізм, екологічний гуманізм. Творчість як основа самореалізації особистості.
- •27.Людина як об’єкт і суб’єкт культури.
- •28.Культуротворча сутність людини та її статус в Східній та Західній соціокультурній традиції.
- •29.Духовність особистості та суспільства.
- •30.Перспективи особистості в культурі та фактори її формування в українському суспільстві.
- •31.Походження та зміст поняття «естетика».
- •32.Становлення естетики як феномену культури та філософської дисципліни.
- •33.Предмет, основні категорії та проблеми естетики.
- •34.Місце естетики в системі гуманітарних наук та філософського знання.
- •35. Структура естетики та її функції.
- •36. Художня культура сутність та механізми її функціонування.
- •37. Історія розвитку Світової художньої культури. Загальна характеристика.
- •38. Мистецтво як феномен культури. Види, функції мистецтва.
- •39. Художній твір як форма буття мистецтва.
- •40. Проблеми художньої культури ххi ст.
- •41. Масове та елітарне мистецтво.
- •42. Психологічний підхід до проблеми культури.
- •43. Структуралістичний підхід до культури.
- •44. Ігрова концепція культури й. Хайзінга.
- •45. Природа спілкування і комунікації.
- •46.Тлумачення символів.
- •47.Компоненти (вербальні і невербальні) спілкування.
- •48.Феномен культур Сходу.
- •49.Людина в античній культурі.
- •50.Культура середньовіччя та доби Ренесансу.
- •51.Умови розвитку української культури.
- •52.Головні проблеми модернізації українського суспільства та розвитку культури в умовах глобалізації.
- •53.Охорона культурної спадщини в Україні основні завдання, напрямки, форми та механізми.
- •54.Зміст поняття «соціалізація» особистості.
- •55.Сутність соціалізації особистості.
- •57. Діалектичний зв'язок потворного та прекрасного.
- •58. Піднесене та низьке.
- •59. Художня культура, як складова духовної культури.
- •60. Структура художньої діяльності.
- •61. Художня творчість, як джерело розвитку культури.
- •62. Зв'язок етики з іншими гуманітарними науками.
- •63. Соціальні функції моралі.
- •64. Історія етичної думки в Україні.
- •65. Поняття моральності в сучасному світі.
- •66. Основні глобальні проблеми людства і шляхи їх розв’язання.
- •67. Мораль, як основний аспект відносин сучасного суспільства
19.Цивілізація як одиниця історичного процесу та розвитку культури.
Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі, спільні духовні цінності та ідеали, ментальність.
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Для цивілізації як стадії суспільного розвитку характерне виділення соціуму з природи і виникнення протиріч між природними і штучними факторами розвитку суспільства. На даному етапі превалюють соціальні чинники життєдіяльності людини, прогресує раціоналізація мислення. Для цього етапу розвитку характерне переважання штучних продуктивних сил над природними.
Культурологи використовують дану категорію в процесі вивчення історико-культурного процесу. В цьому випадку цивілізація розглядається як певна характеристика народів світу і макроодиниця для теоретичного аналізу.
20. Соціокультурна динаміка поняття, сутність та основні моделі.
Динаміка культури характеризує трансформаційні процеси всередині культури й у взаємодіях культур, які специфічні цілісністю, закономірністю, спрямованістю і впорядкованістю провідних тенденцій. Для динаміки культури характерною є усталеність взаємодії компонентів, періодичність і стадіальність. Динаміка культури є відображенням здатності складних соціальних організмів адаптуватись до мінливих зовнішніх і внутрішніх умов існування.
Циклічна модель культурної динаміки — зміни у світі підпорядковані закону повторюваності, оборотності. Кожна культура проходить певний життєвий цикл від народження до смерті, рухаючись по замкненому колу до початкового стану хаосу.
Лінійна модель культурної динаміки представлена еволюціонізмом - соціокультурна динаміка як частина незворотного процесу еволюції, що проявляється в ускладненні, диференціації та вдосконаленні первісно примітивних культурних систем.
Хвильова модель соціокультурної динаміки - кожен елемент культурної системи, за його концепцією, проходить три фази єдиного циклу. Після проходження всього циклу він поновлюється.
21. Основні теорії та ідеї розвитку культури та сталих соціокультурних систем.
Найбільш поширеною науковою моделлю культурної динаміки на протязі ХІХ – ХХ ст. був еволюціонізм. В основі - концепція філософа Г. Спенсера. Еволюція розглядається як загальнокосмічний процес, складниками якого є надорганічна, органічна і соціокультурна еволюція. Незворотні зміни культурних феноменів здійснюються в напрямку більшої упорядкованості і ускладнення. Виділяють три типи еволюційних концепцій: однолінійна, універсальна і багатолінійна.
В основу циклічних концепцій покладено узагальнене уявлення про універсальну форму соціокультурної макродинаміки – цикл або хвилю. Кожна культура за такого підходу проходить певний життєвий цикл від виникнення до занепаду.
В концепції П. Сорокіна соціокультурна динаміка розглядається як зміна типів культур, фаз життя великих культурних систем. Кожен тип культури виокремлюється на підставі виявлення характерних уявлень про природу реальності та методу її пізнання. Виділяє типи культурних систем: ідеаціональну, чуттєву та змішану.
Згідно з синергетичним підходом, еволюція культури як складної системи, відбувається шляхом підвищення рівня самоорганізації її структури, встановлення більш досконалої ієрархії множини складаючих її елементів.
