- •Об’єкт та предмет культурології. Структура культурологічного знання.
- •Методологія культурологічного пізнання. Функції культурології.
- •Місце культурології в сучасній системі економічної освіти.
- •Поняття «культура» етимологія слова та понятійні альтернативи.
- •Походження людини і генезис культури проблеми, концепції, методологічні підходи.
- •Первісна культура та її визначальні риси.
- •Типологія культури, як наукова проблема.
- •Формаційний і класовий типи культур.
- •Історико – етнографічна типологія культур.
- •Історичні типи культур як змінюючи одна одну епохи в розвитку суспільства.
- •Національна культура і націоналізм.
- •12. Поняття мови культури. Мова як елемент соціалізації та аккультурації. Функції мови.
- •13. Типологія знакових систем природні, функціональні, конвенціональні, вербальні (природні) та знакові системи запису.
- •14. Елементи семіотики культури семантика, син тактика та прагматика.
- •15. Культура, як текст. Проблема символу в культурі
- •16. Структуралізм як методологія.
- •17.Генезис терміна і поняття «цивілізація». Співвідношення понять «культура» і «цивілізація» в історії соціально – гуманітарної думки.
- •18.Різноманітність підходів до визначення сутності цивілізації (соціологічний, етнопсихологічний, географічний, культурологічний) та багатоваріантність інтерпретації поняття «цивілізація».
- •19.Цивілізація як одиниця історичного процесу та розвитку культури.
- •20. Соціокультурна динаміка поняття, сутність та основні моделі.
- •21. Основні теорії та ідеї розвитку культури та сталих соціокультурних систем.
- •22.Сутність та основні поняття української культури.
- •23.Історико – культурне становлення. Зв'язок минулого і сучасного української культури.
- •24.Цінності і ціннісні орієнтації українців, їх діяльнісна (праксеологічна) свідомість.
- •25.Відродження та перспективи розвитку української культури доби будівництва української держави.
- •26.Сучасна соціокультурна ситуація, майбутнє культури, комізм, антропокосмізм, гуманізм, екологічний гуманізм. Творчість як основа самореалізації особистості.
- •27.Людина як об’єкт і суб’єкт культури.
- •28.Культуротворча сутність людини та її статус в Східній та Західній соціокультурній традиції.
- •29.Духовність особистості та суспільства.
- •30.Перспективи особистості в культурі та фактори її формування в українському суспільстві.
- •31.Походження та зміст поняття «естетика».
- •32.Становлення естетики як феномену культури та філософської дисципліни.
- •33.Предмет, основні категорії та проблеми естетики.
- •34.Місце естетики в системі гуманітарних наук та філософського знання.
- •35. Структура естетики та її функції.
- •36. Художня культура сутність та механізми її функціонування.
- •37. Історія розвитку Світової художньої культури. Загальна характеристика.
- •38. Мистецтво як феномен культури. Види, функції мистецтва.
- •39. Художній твір як форма буття мистецтва.
- •40. Проблеми художньої культури ххi ст.
- •41. Масове та елітарне мистецтво.
- •42. Психологічний підхід до проблеми культури.
- •43. Структуралістичний підхід до культури.
- •44. Ігрова концепція культури й. Хайзінга.
- •45. Природа спілкування і комунікації.
- •46.Тлумачення символів.
- •47.Компоненти (вербальні і невербальні) спілкування.
- •48.Феномен культур Сходу.
- •49.Людина в античній культурі.
- •50.Культура середньовіччя та доби Ренесансу.
- •51.Умови розвитку української культури.
- •52.Головні проблеми модернізації українського суспільства та розвитку культури в умовах глобалізації.
- •53.Охорона культурної спадщини в Україні основні завдання, напрямки, форми та механізми.
- •54.Зміст поняття «соціалізація» особистості.
- •55.Сутність соціалізації особистості.
- •57. Діалектичний зв'язок потворного та прекрасного.
- •58. Піднесене та низьке.
- •59. Художня культура, як складова духовної культури.
- •60. Структура художньої діяльності.
- •61. Художня творчість, як джерело розвитку культури.
- •62. Зв'язок етики з іншими гуманітарними науками.
- •63. Соціальні функції моралі.
- •64. Історія етичної думки в Україні.
- •65. Поняття моральності в сучасному світі.
- •66. Основні глобальні проблеми людства і шляхи їх розв’язання.
- •67. Мораль, як основний аспект відносин сучасного суспільства
34.Місце естетики в системі гуманітарних наук та філософського знання.
Естетику можна розглядати як цілісну систему наукового знання яка містить три основні розділи:
· про природу естетичного об'єкта та види естетичної цінності (продукти в-ва, явища природи, суспільства і мистецтва);
· про природу естетичної свідомості та її форми (естетичне почуття, ідеали, смаки, теорії та ін.);
· про природу естетичної діял. та її види (художнє конструювання, або дизайн, художня творчість, естетичне виховання ).
Естетика як система має і свій категоріальний апарат: естетичні категорії, естетичні поняття та естетичні закони. Естетичні категорії – це вузлові пункти в історії освоєння людиною дійсності «за законами краси». В них збережені осн.типи естетичних відносин «я» людини до навк. світу, узагальнені характерні естетичні властивості предметного світу.
Естетичні категорії под. на парні і непарні. Парні категорії: прекрасне та потворне, трагічне та комічне, низьке та піднесене (високе); непарні, наприклад, такі як: зміст, форма, художній образ, художній метод, естетична свідомість, естетична діяльність, естетична культура тощо. До естетики як науки належать і такі поняття, які відобр. окремі риси естетичних категорій, вони характ-ть відтінки естетичних властивостей. Наприклад, категорія «прекрасне» – поняття гармонійного, красивого, чарівного та ін., категорія «потворне» – поняття некрасивого, брутального, бридкого тощо.
УСІ категорії та поняття естетики тісно зв'язані, між собою, між ними існує логічний зв'язок та підпорядкування.
Естетика як система містить, крім естетичних категорій та понять, ще й естетичні закони. Естетичні закони – це естетичні відношення між естетичними явищами. Вони розкривають зв'язки, тенденції, суперечності, які існують між естетичними явищами.Естетичні закони – це закони естетичної діял., закони мистецтва як форми сусп. свідомості, закони художньої творчості, закони художнього процесу, закони художнього сприйняття, закони естетичного виховання та ін.
Таким чином, естетика – це системне знання, що охоплює певні закони, категорії, поняття, дослідження яких і розкриває її зміст.
35. Структура естетики та її функції.
Естетика — філософська наука, яка народилась у надрах філософії, вийшла з неї і зберегла міцні зв'язки з нею.
До найважливіших функцій естетики належать:
- світоглядна - полягає у формуванні цілісної системи ідейно-естетических принципів, які художник втілює в образ.
- пізнавальна - дозволяє опанувати основними властивостями і законами розвитку естетичних явищ, ознайомитися з естетичними концепціями, і з допомогою художньої мови нагромаджувати борги і передавати знання наступним поколінням.
- формуюча (виховна) - сприяє формуванню естетичних поглядів, ідеалів, уявлень, допомагає орієнтуватися у світі естетичних цінностей, виробляє ціннісні уявлення, якими люди керуються у своїй практичній діяльності.
- методологічна - розкривається у основні принципу пізнання естетичних об'єктів, визначальних методів їхнього дослідження.
Структура естетичної діяльності: естетична реалізація, естетична активність (також і художня творчість), художнє творення та сприйняття.
