32.Становлення естетики як феномену культури та філософської дисципліни.

Естетика , філософська дисципліна, що вивчає область виразних форм будь-якої сфери дійсності (у тому числі художньої), як самостійна і почуттєво безпосередньо сприймана цінність.

Як особлива дисципліна формується у 18 ст. в А. Баумгартена, який ввів самий термін "естетика" для позначення "науки про почуттєве знання" - нижчої теорії пізнання, що доповнює логіку.

У Канта естетика - наука про "правила чуттєвості взагалі". Поряд з цим у німецькій класичній естетиці 18 - початку 19 ст. розвивається розуміння естетики як філософії мистецтва, що закріплюється в Гегеля. Осн. проблемою філософсько-естетичної думки стародавності, середньовіччя і значною мірою нового часу є проблема прекрасного.

Завданням і змістом науки естетики є дослідження великого кола проблем сучасної естетики – від аналізу сутності мистецтва, естетики повсякденності до естетики космічних процесів – як в історичному, так і в актуальному для сучасності аспектах. 

Гол. елементами естетики як науки є естетичні категорії– найбільш загальні і фундаментальні поняття, які відображають, загальні властивості і відношення явищ дійсності і пізнання.

33.Предмет, основні категорії та проблеми естетики.

Предметом естетики є виразні форми дійсності, зокрема мистецтво, що мають безпосередню цінність для почуттів. Одне з прийнятих визначень естетики: "наука про становлення чуттєвої культури людини".

Категорії естетики – ступені стан-ня та руху естетичної діял., тобто логічні щаблі руху естетичної практики. В категоріях фікс-ся якісна визначеність естетичного – розвиток естетичних почуттів на певному етапі їх істор-го розвитку.

Естетичні категорії – це почуття всього людства;в категоріях естетики відобр-й досвід роботи творчої уяви всіх минулих століть, всіх поколінь людства. Категорії естетики фіксують норму людського ставлення до світу, міру засвоєння людиною світу за законами краси.

Проблема систематизації категорій пов’язана з пошуком такої об’єктивної основи, яка може бути покладена як “початок”.

Категорії :

1. Естетичне та байдуже. 2. Прекрасне і потворне.

3. Піднесене і низьке. 4. Трагічне і комічне.

Основні пробл., які становлять систему естетичного знання:

Перша проблема, що є фундаментальною основою естетики як науки, — це категорія "естетичне". її варто визначати з огляду ролі в системі естетичного знання як "метакатегорію", або засадним у категорію.

Другий блок проблем — проблеми естетичної свідомості. Специфіка естетичного відношення конкретизується в її своєрідності — особливої форми сусп-ї свідомості у поняттях: естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетична теорія.

Третій блок проблем, котрі утворюють зміст естетичної теорії (естетичного знання), — це категорії естетики.

Четвертий великий блок проблем,котрі становлять зміст естетичного знання, - мистецтво як специфічний вид людської діяльності.

Зрештою, проблеми теорії естетики — дослідження закономірностей творення краси у людських взаєминах, краси середовища, краси побуту, краси виробничої діяльності, доцільної краси предметності, створеної людиною. Це проблеми, що обґрунтовують засади наповнення людського життя красою, виразними доцільними формами.