- •Розділ 1 поняття та правове регулювання відпусток у зв’язку з навчанням
- •Розділ 2 особливості правового регулювання окремих видів навчальних відпусток
- •2.1. Відпустки для здобуття освіти
- •2.2. Відпустки для професійної підготовки та підвищення кваліфікації
- •2.3. Особливості інших видів відпусток, пов’язаних з навчанням
- •Розділ 3 гарантії реалізації права на відпустку у зв’язку з навчанням
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 2 особливості правового регулювання окремих видів навчальних відпусток
2.1. Відпустки для здобуття освіти
Чинне законодавство зобов’язує кожного роботодавця (незалежно від виду його діяльності та форми власності) створювати працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, необхідні умови для поєднання роботи з навчанням (ст. 202 КЗпП).
Залежно від типу закладу, де проходить навчання працівник, розрізняють відпустки у зв’язку з навчанням в:
— середніх навчальних закладах (ст. 211 КЗпП, ст. 13 Закону про відпустки) — ця відпустка, на відміну від інших навчальних відпусток, надається незалежно від успішності навчання працівника, а її тривалість залежно від конкретної підстави, складає від 4 до 28 календарних днів;
— професійно-технічних навчальних закладах (ст. 213 КЗпП, ст. 14 Закону про відпустки) — надається за умови успішного навчання для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року;
— вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону про відпустки) — надається за умови успішного навчання, а її тривалість, залежно від конкретних обставин, складає від 10 календарних днів до чотирьох місяців;
— аспірантурі (ст. 216 КЗпП, ст. 15 Закону про відпустки) — за умови успішного виконання індивідуального плану підготовки, протягом навчального року надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів для складання кандидатських іспитів й виконання роботи над дисертацією.
Статтями 211 КЗпП та 13 Закону України «Про відпустки» передбачені підстави надання відпусток у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах. Так, працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:
1) випускних іспитів в основній школі (це іспити по закінченню 9 класу) – тривалістю 10 календарних днів (пункт 1 частини 1 статті 211 КЗпП та пункт 1 частини 1 статті 13 вищевказаного Закону);
2) випускних іспитів у старшій школі (це іспити по закінченню 11 класу) – тривалістю 23 календарних дні (пункт 2 частини 1 статті 211 КЗпП та пункт 2 частини 1 статті 13 вищевказаного Закону).
В пункті 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про відпустки» зазначено, що на період складання перевідних іспитів в основній та старшій школах надається додаткова оплачувана відпустка від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних. Пункт 3 частини 1 статті 211 КЗпП містить положення «на період складання перевідних іспитів в основній та старшій школах надається додаткова оплачувана відпустка від 4 до 6 календарних днів». Слова «без урахування вихідних» були виключені з КЗпП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 6 лютого 2003 року № 490-IV. Таким чином, до КЗпП були внесені зміни, а до Закону України «Про відпустки» такі зміни не вносилися, в зв’язку з чим виникає колізія в законодавстві [25, с. 54].
Загальне для пункту 3 частини 1 статті 211 КЗпП та відповідного пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про відпустки» слід зазначити наступне. Конкретна тривалість відпустки, наданої на період складання перевідних іспитів, повинна визначатися колективним договором, і критерієм доцільності бажано брати ступінь школи: в основній школі – 4 дні, в старшій школі – 6 днів. Хоча сторони колективного договору можуть самі визначити тривалість такої відпустки.
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів. Екстерн – це особа, яка навчається за формою отримання освіти, яка передбачає самостійне вивчення загальноосвітніх програм загальної, середньої освіти з подальшою проміжною та державною (підсумковою) атестацією у загальноосвітньому закладі, що має державну акредитацію. Перевага екстернату полягає в тому, що він надає учню можливість зробити натиск на потрібних предметах, звільняє час для підготовки у вищий навчальний заклад, дозволяє суміщати навчання у школі з роботою, з навчанням в іншому учбовому закладі чи у гуртку; можливе повністю самостійне навчання, екстерн складає лише іспити [18, с. 20].
Відповідно до статті 213 КЗпП та статті 14 Закону України «Про відпустки» працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
Право на відпустку у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах освіти мають працівники, які успішно навчаються у вечірніх відділеннях професійно-технічних закладах освіти, на вечірніх (змінних) відділеннях (у групах) при денних професійно-технічних закладах освіти. Інформація про успішність працівника зазначається у довідці-виклику на сесію навчального закладу, в якому працівник навчається. У цьому документі зазначається також період, протягом якого дана особа має брати участь в екзаменаційній сесії. Тими, хто успішно навчаються, є особи, які не мають оцінок «незадовільно» за підсумками семестрового контролю на момент виникнення відповідного права [15, с. 46].
Окремо виділяються відпустки працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації, згідно з Законом «Про освіту». Додаткові оплачувані відпустки студентам на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, а також аспірантам, які навчаються без відриву від виробництва, надаються протягом навчального, а не календарного, року (ч. 6 ст. 216 КЗпП).
Згідно зі ст. 216 КЗпП та ст. 15 Закону про відпустки працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки. Такими, що успішно навчаються, у даному випадку визнаються студенти, які не мають оцінок «незадовільно» за підсумками семестру. Відомості про відсутність у працівника, який навчається, академічної заборгованості містить завірена вищим навчальним закладом довідка-виклик на сесію. Якщо ж така заборгованість є, то довідка-виклик не видається і, відповідно, працівник втрачає право на оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням — за таких обставин він може лише за погодженням з роботодавцем узяти відпустку без збереження заробітної плати [29, с. 429].
Тривалість додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням залежить від рівня акредитації навчального закладу, форми навчання (вечірня, заочна) та курсу, на якому працівник навчається. Так, працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки такої тривалості:
на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів; на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 30 календарних днів, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 40 календарних днів;
на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації — 30 календарних днів;
на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, — два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації — чотири місяці [4].
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
Для працівників, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством встановлені інші правила надання відпусток у зв'язку з навчанням [5, с. 52].
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів надається впродовж навчального року відповідно до ч. 4 статті 216 КЗпП та ч. 4 статті 15 Закону України «Про відпустки» працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки.
Наприклад індивідуальний план роботи аспіранта згідно Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. №309, передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності – додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика. Відповідно до пункту 42 вказаного Положення до відпустки не включається час проїзду від місця роботи аспіранта до місця знаходження вищого навчального закладу, наукової установи і назад [7, с. 10].
Частиною 5 статті 216 КЗпП та частиною 5 статті 15 Закону України «Про відпустки» встановлено, що для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах за вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, чинним законодавством України може надаватися інша тривалість навчальних відпусток.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634 затверджено Порядок, тривалість і умови надання відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах за вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості [5]. Так, понад відпустки, визначені статтею 15 Закону, для працівників, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації за вечірньою та заочною формами навчання, передбачено надання додаткових відпусток за такими напрямками:
– культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові інструменти та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання) – щорічно по 10 календарних днів із збереженням заробітної плати та по 10 календарних днів без збереження заробітної плати;
– театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство) – щорічно по 20 календарних днів із збереженням заробітної плати та по 10 календарних днів без збереження заробітної плати;
– філологія (мова та література) – щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати.
Такі відпустки надаються відповідно на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи).
На відміну від щорічних відпусток, відпустка у зв’язку з навчанням не може бути поділена на частини, перенесена на інший період, продовжена на святкові й неробочі дні. Конкретна тривалість навчальних відпусток встановлюється навчальними закладами згідно з навчальними планами. При цьому вона може бути меншою, ніж гарантовано законодавством, але за невикористані дні навчальної відпустки, на відміну від щорічної, грошова компенсація не виплачується [15, с. 47].
Якщо відпустка у зв’язку з навчанням збігається зі щорічною відпусткою, то остання повинна бути перенесена на інший період (п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). До того ж, згідно зі ст. 212 КЗпП, працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою [2].
Окрім цього, працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки, за їхнім бажанням, надаються повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві (ст. 212 КЗпП, ст. 10 Закону про відпустки).
