7. Основні прийоми роботи з казкою

Казкотерапія як засіб - це системний процес, який починається під час ознайомлення з літературною основою казки і підготовки дитячого сприймання, супроводжується детальним аналізом сюжету і вчинків героїв, обговоренням стратегій їх поведінки.

Кожен етап процесу казкотерапії супроводжується педагогічними прийомами, які допомагають дітям емоційно цілісно сприймати сюжет, бути його повноцінним учасником. Використовуючи розвиваючий потенціал казки, допоможуть вихователеві, педагогічно грамотно сприяти розвитку моральних якостей та емпатії дітей дошкільного віку.

Основними прийомами роботи з казкою є:

1. Аналіз казок.

Мета: усвідомлювати, інтерпретувати те, що приховане за кожною казковою ситуацією, за конструкцією сюжету, за поведінкою героїв.

Аналіз казок і казкових ситуацій може бути побудований у формі як індивідуальної роботи, так і групової дискусії, де кожна дитина висловлює свою думку щодо того, що «зашифровано» в тій чи іншій казковій ситуації.

2. Розповідь казки.

Мета: розвивати фантазію, уяву, здатність до творчої самореалізації, зв’язне мовлення.

Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої або від третьої особи.

Можна запропонувати дитині розповісти казку від імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участь у казці.

3. Переписування казок.

Переписування і дописування авторських та народних казок має сенс тоді, коли дитині чимось не подобається сюжет, розвиток подій, ситуацій, кінцівка казки тощо.

Переписування казок – важливий діагностичний матеріал. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або вставляючи необхідні персонажі, дитина сама обирає найбільш відповідний її внутрішньому стану розвиток подій і знаходить той варіант розв’язання ситуацій, що дозволяє їй позбутися внутрішнього напруження – у цьому полягає психокоригувальний сенс переписування казки.

4. Постановка казок за допомогою ляльок.

Мета: удосконалити і проявляти через ляльку ті емоції, які зазвичай з якихось причин дитина не може собі дозволити проявити.

Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її дія негайно відбивається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно коригувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною.

5. Складання казок.

Мета: виявити внутрішні конфлікти та ускладнення.

Дитина може складати казку, самостійно обираючи тему або за заданою першою фразою. У першій фразі дорослий може повідомити про головних героїв і місце дії. У власній казці дитина відображає свою проблемну ситуацію і способи її розв’язання.

За допомогою казкових сюжетів дошкільники вперше опановують основні життєві принципи, можуть порівняти добрі та погані вчинки, вони вчать дітей доброти, чуйності, співчуття. Діти можуть самостійно вирішувати, хто позитивний герой, а хто – негативний. І хоча діти не відразу зможуть це зрозуміти, однак, саме в дошкільні роки вони отримають перші уявлення за допомогою казок.

У роботі з казками необхідно продумати її обговорення (етапи психологічного аналізу казок):

1) Основна тема. Важливо зрозуміти основні ідеї казки, тобто, що через казку нам хотіли передати наші предки, який досвід, про що попереджали, як підбадьорювали. Через основну тему нам передаються загальні, моральні цінності, стилі поведінки та взаємодії з іншими, загальні відповіді на загальні питання. Про що ця казка? Про що вона вчить?

Основна тема може бути подана на декількох рівнях:

- ціннісному, що містить загальні життєві цінності, виявлені у казці;

- ментальному, що відображає розуміння, ступінь свідомості автором подій, покладених в основу сюжету казки;

- емоційному, що демонструє якість смислового змісту основної теми;

- вітальному, що свідчить про ступінь задоволеності автора у зв’язку з актуалізацією основної теми казки; до цього рівня належить вплив подій, що відбуваються в казці, на життєдіяльність героїв.

2) Сюжет казки. Проаналізувати його, визначити його жанр, зясувати послідовність подій.

3) Лінія героїв казки. Мотивація вчинків. Важливо зрозуміти поверхневу і приховану мотивацію героїв казки. Можна розмірковувати, проводити обговорення – окремо для кожного героя або про взаємозв’язки героїв один з одним. Проаналізувати лінію головного героя, що розглядається з 4-ьох сторін: відображення себе, образ мети, мотиви вчинків героя, взаємини з навколишнім світом.

4) Лінія героїв казки. Засоби подолання труднощів. Важливо «скласти» список засобів подолання труднощів героями казки. Маючи низку засобів вирішення проблем: прямий напад на ворога, хитрість, використання чарівних предметів, групове вирішення проблеми тощо, важливо оцінити, в яких ситуаціях реального життя ми можемо використовувати той чи інший засіб вирішення труднощів.

5) Лінія героїв казки. Ставлення до навколишнього світу і до себе. Важливо зрозуміти загальну спрямованість героя: він творець чи руйнівник у своєму ставлення до навколишнього світу, інших героїв. Важливо під час обговорення розвивати гнучкий підхід до творчих і руйнівних тенденцій. Прояв базової тенденції багато в чому залежить від конкретної ситуації в житті.

6) Актуалізація почуття. Важливо усвідомити, яку емоційну реакцію викликає у героя певна ситуація і чому. Розмірковуючи над казкою з позиції почуттів, які вона викликає, можна робити акцент на джерелі почуттів усередині нас.

7) Образи і символи в казках. Важливо усвідомити, які тенденції, повчання, засоби поведінки несе в собі кожен герой казки. Можна залучити не лише особисті роздуми, але й словники образів, символів. Необхідно визначити найяскравіші образи і визначити їх символічне значення.

8) Складання висновку про конфліктний і ресурсний зміст казки. Проаналізувати ключові характеристики з позиції віддзеркалення конфліктного і ресурсного змісту.

9) Перспективні завдання. Визначити ці завдання психологічної роботи, виявити його «основну проблему» і знайти ресурси для роботи з нею.

В казкотерапії виділяють декілька можливостей роботи з казками:

- робота з готовою казкою;

- робота з казкою, складеною дітьми.

Ці два напрямки дають змогу:

• використовувати казки як метафору. Текст викликає вільні асоціації;

• образотворча діяльність. Вільні асоціації проявляються в малюнку, і в подальшому можливий аналіз отриманого графічного матеріалу;

• обговорення поведінки і мотивів дій персонажів;

• використання казки як притчі-повчання;

• творча робота за мотивами казки.