2.26. Результати розрахунків звести в таблиці по тупиковим гілкам.

Таблиця 11.

Таблиця значень n заг для БЗ.

№ тупикової гілки	t,год.	nс	lo,км
			2		5		10
			nр	n заг	nр	n заг	nр	n заг

2.27. На схемі-графіку з лівої сторони по осі абсцис побудувати шкалу коефіцієнта зниження концентрації nзаг, виконану в логарифмічному масштабі, нанести точки значень nзаг взяті з таблиці 11 і побудувати криві nзаг=f(t) для розрахункових ділянок тупикової гілки і таким чином отримати розрахункову номограму.

2.28.По номограмам для кожної тупикової гілки визначити загальний коефіцієнт зниженя концентрації(nзаг) в мить підходу передньої межі хмари до розрахункового створу.Для визначення nзаг з точки, яка відповідає місцю знаходження розрахункового створу на осі абсцис L, провестит вертикаль до перетинання з лінією передньої межі хмари. З отриманої точки провести горизонтальну лінію до перетинання з відповідною кривою nзаг=f(t),звідки опустити перпендикуляр на шкалу nзаг,де і отримують необхідне значення коефіцієнта зниження концентрації.

2.29. Для розрахункових створів визначити середню концентрацію забруднення в мить перетинання створу передньою межою хмари Сt = Со n заг.

2.30. Результати розрахунків по усім тупиковим гілкам записати в таблицю 12.

Зведена таблиця оцінки бактеріологічної обстановки зрошувальної системи

Таблиця 12.

№ розр. створу	Х-ка розр. створу	Відстань від забрудн. км	Час проход. Хмари,год	Довжина хмари, км	Концентрація бактерій,кл\мл
					α = 0,0001			α = 0,001			α = 0,01
					При lm\lo
					0,1	0,4	0,8	0,1	0,4	0,8	0,1	0,4	0,8

2.31. По результатам розрахунків необхідно побудувати номограму зниження концентрації бактерій по усій довжині тупикових гілок (Додаток 6). Для цього необхідно нижче осі абсцис шкалу концентрації бактерій виходячи з того, що її максимальне значення буде відповідати значенню початкової концентрації в місці влучення забруднення.

Приклад Со =1000бакт.клітин\мл,тобто це буде максимальне значення(дивись приклад номограми на мал.6).

Результати оцінки бактеріологічної обстановки показують, що чим далі від осередку забруднення, тим більше розповсюджується хмара і тим менша концентрація бактеріальних клітин. Концентрація бактерій в хмарі забруднення в залежності від активності процесів розчинення та самоочищення змінюється в(20-10)⁷ раз. Таким чином інтенсивність інфікування при зрошенні забрудненою водою зменшується по мірі віддалення від осередку забруднення, але збільшується час проходження хмари через зрошувальну систему. Так на прикладі мал.6 це видно, що на початку хмара знаходиться в межах 15-16 год. в середині – 20-25, а вкінці – 45-50 год.

Між масштабністю є обратна залежністьf : чим далі від осередку ураження, тим більша масштабність ураження зрошувальних систем і менша зрошувальної площі.

3.Оцінка стійкості роботи зрошувально-обводнювальних систем.

А. Загальні положення

3.1. Оцінка стійкості роботи системи проводиться з метою визначення ступеня її працездатності. В результаті аналізу необхідно визначити гілки системи, де можливо проведення зрошування, де виявлені гілки і де продовження нормального функціонування системи створює небезпеку.

3.2. На основі проведених прогнозованих розрахунків визначити створи, де концентрація радіаційних або отруйних речовин досягає допустимих значень для питних потреб. Потім оцінку проводити тільки до створів з допустимими концентраціями.

3.3. При прогнозуванні бактеріального заблудження для якого немає допустимих концентрацій або коли концентрація РР і ОР не досягає допустимих значень ні в одному з створів системи, оцінку проводити по всій довжині зрошувальної мережі.

3.4. У зв’язку з тим, що кожен вид забруднення має свої специфічні особливості, оцінку стійкості системи для кожного виду проводити окремо.

3.5. Основою для проведення досліджень стійкості системи є використання збірника таблиць по оцінці радіаційної, хімічної і бактеріологічної обстановки, які узагальнюють результати прогнозованих розрахунків по всіх створам зрошувальної системи.

3.6. На основі аналізу працездатності зрошувально-обводнювальної системи (ЗОС) оцінюють стійкість роботи системи в сучасному стані по слідуючим параметрам :

- ступінь само знезаражування води, як показник протистояння системи уражуючим фактором надзвичайних ситуацій, які викликають забруднення води;

- рівень стійкості системи по ділянкам в цілому по всій системі;

- ступінь забезпеченості обслуговуючого персоналу від дії уражуючих факторів НС, які вилучаються з водою;

- режими поливу й режими роботи обслуговуючого персоналу;

- можливості знаходження с/г культур без поливу (оцінювати часом, добою).

Приміток:

1. оцінку можливостей режиму полива рослин і часу знаходження їх без поливу необхідно проводити при участі спеціалістів по рослинництву і служб захисту тварин і рослин, управлінь цивільного захисту і надзвичайних ситуацій;

2. в загальному плані проводити оцінку готовності ЗОС. До виконання робіт по дезактивації, дегазації і дезінфікації системи і забезпеченості надійного управління роботою системи в умовах НС.

3.7. Кінцева мета роботи по оцінці стійкості ЗОС в аналізі можливого стану системи в умовах НС з урахуванням небезпечних місць, які виявлені при проведені робіт. Ці висновки треба покласти в основу розробки конкретних заходів по підвищеню стійкості ЗОС в умовах НС.

Б. Оцінка стійкості роботи системи при радіаційному забруд-

нені води.

3.8. Зробити зведену таблицю оцінки радіаційної обстановки на ЗОС.

3.9. Критерієм використання води каналів зрошувально-обводнювальної системи для питних і комунально-господарських потреб є допустима концентрація РР, яка встановлена Нормами радіаційної безпеки України НРБУ-97.

Шляхом порівняння отриманих на основі прогнозованих розрахунків концентрації РР і допустимих концентрацій оцінюють можливості використання води з різною метою.

3.10. На схему зрошувальної системи нанести зони де концентрація РР на перевищує допустимих концентрацій, що відносно використання води забрудненої РР для зрошування, необхідно враховувати можливості утворення локальних осередків забруднення на зрошувальних ділянках. Тому при аналізі необхідно оцінювати можливу потужність дози і очікувані дози опромінення обслуговуючого персоналу.

3.11. Розрахунок можливої потужності дози проводити в слідую чому порядку:

- визначення часу проходження хмари в зрошувальному каналі t=lt /Vз, год., де lt – довжина хмари в каналі вищого порядку в мить підходу передньої межі до початкового або кінцевого розрахункового створу зрошувального каналу, км;

Vз – швидкість руху задньої межі хмари забруднення в мить перетинання передньої межі розрахункового створу, км/год;

- визначити щільність забруднення Д, яке утворюється при поливі радіаційної водою на розрахунковому створі Д=0,36 q Ct·lt /Vз, Кі/м² .

Середня щільність забруднення зрошувальної ділянки при поливі з зрошувального каналу приблизно визначається по формулі Дср=Дн+Дк/2, Кл/м, де Дн – можлива щільність забруднення при поливі забрудненою водою, Дк – можлива щільність забруднення при поливі на останньому розрахунковому створу зрошувальника.

3.12. Очікувана доза випромінювання для людей, які знаходяться на зрошувальній ділянці визначають, виходячи з слідуючих положень: щільності забруднення Д=1Кі/м² відповідає потужності дози на місцевості Р=10рад/год, тоді розрахункова потужність дози (Рр) на зрошувальній ділянці буде Рр=10Дсер., рад/год.

Визначення прогнозованих доз однократного опромінювання працюючих на забрудненій ділянці проводиться по формулі:

Д=Р_р·t_заг.

де t_заг – час перебування людей на забрудненій ділянці, год (за 4 доби).

Допустима доза однократного опромінення (від 1-4 діб) – 50 рад.

В розрахунках треба призначити допустиму дозу на 25 – 50 % нижче з урахуванням великого часу проведення с/г робіт на полях.

Таким чином, час перебування опромінення працюючих на забрудненій ділянці визначити по формулі:

t_опр =4·t_зм.

де t_опр – час роботи зміни, год.

З урахуванням формули (27) прогнозована доза однократного опромінення буде: Д= 40·Д_сер· t_зм.

3.13. Прогнозовану дозу однократного опромінення порівняти з допустимою дозою і на основі аналізу безпечного часу роботи на забрудненій місцевості зробити висновок про можливості полива з зрошувального каналу.

3.14. Висновки про працездатність зрошувально-обводнювальної системи в осередку радіаційного забруднення зробити на основі загального аналізу – забруднення води РР и можливого радіаційного забруднення місцевості.