Теоритичні основи для виконання курсової роботи

Тема: Оцінка стійкості роботи зрошувально-обводнювальних систем в умовах радіаційного, хімічного або бактеріологічного забруднення води.

Курсова робота включає:

Вступ
І розділ. Оцінка стійкості роботи зрошувально-обводнювальної системи в умовах надзвичайних ситуацій (НС)
1.1. Підготовчий етап
1.2. Прогнозування розповсюдження радіаційного, хіміч Хімічного або бактеріального забруднення зрошу- вально-обводнювальних систем.
1.3. Оцінка стійкості роботи зрошувально-обводнювальних систем в умовах радіаційного, хімічного або бактеріального забруднення
ІІ розділ. Висновки та пропозиції по підвищенню роботи зрошувально-обводнювальних систем.

Вступ.

1. Дати коротку характеристику надзвичайним ситуаціям (НС), які виникли за останній час в Україні і в світі.

2. Дати визначення цивільному захисту України.

3. Дати визначення оцінки стійкості зрошувально-обводнювальних систем.

Поняття стійкості роботи.

1. Під стійкістю роботи різних суб’єктів господарчої діяльності треба розуміти можливість суб’єкта протистояти дії надзвичайних ситуацій та робити заплановану продукцію в короткий час, після наслідків надзвичайної ситуації.

2. Радіаційні, хімічні отруйні речовини та збудники інфекційних захворювань визивають ураження людей, забруднення території, будівель, споруд, джерел водопостачання. Тому необхідно оцінити забезпеченість населення і робочих засобами індивідуального та медичного захисту, можливості герметизації будівель, сховищ.

3. Забруднення води каналу зрошувально-обводнюваної системи радіаційними і отруйними речовинами в концентраціях вище допустимих або при наявності в воді бактеріальних засобів може порушити функціонування системи якщо нормальні умови роботи усіх гідротехнічних споруд на каналах.

4. Оцінку стійкості роботи зрошувально-обводнювальних систем треба проводити, виходячи з умов:

- оцінка стійкості роботи зрошувально-обводнюваної системи в умовах дії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій. При цьому використовується методика оцінки стійкості гідротехнічних споруд системи та виявляють можливість подальшого нормального функціонування систем.

5. Під стійкістю роботи зрошувально-обводнюваної системи при дії РВ, ОР, БЗ треба визначити можливість її нормального функціонування, тобто виконання планового розподілу води необхідного якісного водовикористання без проведення спеціальних заходів і при відсутності механічних руйнувань гідротехнічних споруд, які входять в систему.

6. Зрошувально-обводнюваної системи розподіляють по параметрам: площа зрошування, зрошувальні культури, по потребам води в магістральному каналі, місцю розташування системи відносно особливого важливих суб’єктів.

7. Відносно аналізу народногосподарського призначення зрошувально-обводнювані системи розподіляють на системи:

І тип - зрошувально-обводнювані системи з плановим водозабором для водопостачання міст, населених пунктів міського типу, великих сільськогосподарських підприємств;

ІІ тип - зрошувально-обводнювані системи зі зрошувальною площею понад 6 тис. га;

ІІІ тип – зрошувальні системи площею до 10 тис. га;

ІУ тип – зрошувальні системи для зернових культур з площею понад 10 тис. га.

8. Оцінку стійкості роботи зрошувально-обводнювальних систем проводити в три етапи:

- перший – підготовчий;

- другий – проведення прогнозування забруднення води радіаційними, отруйними речовинами та бактеріологічними засобами;

- третій – оцінка стійкості роботи системи.

Підготовчий етап

1.1. Зробити повну характеристику системи. В характеристиці повинні бути необхідні дані для проведення розрахунків по прогнозуванню та оцінці стійкості:

- найменування та місце знаходження системи. Джерела зрошування (обводнення). Іригаційна карта в масштабі 1:1000 або 1:25000 в залежності від площі системи;

- гідравлічні елементи, лінійні розміри, розрахункові витрати і швидкості руху води в каналах системи;

- розрахункові координати гідромодуля для основних зрошувальних культур та розрахунки води для водозабезпечення;

- природнокліматичні умови (середні за рік та середньомісячні температури води, напрямок і швидкість повітря, опади – час та їх кількість).

1.2. Для розробки конкретних заходів по підвищенню стійкості системи необхідні такі дані:

- наявність і розташування населених пунктів, тваринницьких ферм, промислових підприємств в зоні дії системи;

- наявність в зоні дії системи міст, віднесених до групи по ЦО та інші суб’єкти особливої важливості;

- склад зрошувальних культур, режим зрошування, способи поливів;

- тип зрошувального грунту, його водопроникнення. Рівень ґрунтових вод. Тип дренажу та місця збросу дренажних вод;

- встановлена черга роботи каналів різних порядків;

- наявність місць, які використовують для збросу забрудненої води. До характеристики треба прикласти необхідні схеми та графіки, які дають порозуміння про взаємне розташування системи та суб’єктів особливої важливості, зміни по часу витрат води, розташування населених пунктів та тваринницьких ферм в зоні дії системи, наявність машин та механізмів, які використовуються в разі аварійного положення в системі (які вузли автоматизовані) та інше.

1.3. При прогнозуванні можливої обстановки приймають такі початкові вимоги:

- забруднення РР, ОР, БЗ проходить через весь магістральний канал, зрошувальний масив не забруднений;

- всі гідротехнічні споруди нормально функціонують;

- розглядають два можливих варіанти забруднення магістрального каналу;

* початкова хмара забруднення формується в голові каналу;

* початкова хмара забруднення формується в середині магістрального каналу;

- при прогнозуванні радіаційної обстановки розглядають можливість застосування ядерних вибухів 0,5 або 1 Мт;

- вихідними даними при прогнозуванні хімічної і бактеріальної обстановки є умовні величини щільності забруднення місцевості d_m (г/м²), l_m / l_o (l_m – довжина забрудненого берега каналу, l_o – довжина початкової хмари забруднення в воді).

При розрахунках рекомендують приймати можливі максимальні і середні значення щільності забруднення місцевості.

Довжину початкової хмари забруднення l_o приймати 2, 5 або 10 км, а значення параметра l_m / l_o знаходиться в межах 0,1-0,8.

Розрахунки проводити для усіх каналів транспортуючої мережі до останнього постійного каналу, трубопроводу або лотка, звідки воду забирають водопостачальником для зрошування комунально-господарських потреб.

1.4. Мета прогнозованих розрахунків в визначенні основних показників:

- місце розташування хмари забруднення і її довжина (l_τ) вмить підходе передньої межі хмари до розрахункового створу;

- концентрація речовин та мікроорганізмів в хмарі забруднення вмить перетинання передньої межі хмари розрахункового створу (С_τ);

- час проходження хмари від осередку забруднення до місця перетинання його передньою межею розрахункового створу (t);

- час проходження хмари через розрахунковий створ (Δt);

1.5. На міліметровому папері збудувати лінійну схему мереж постійних каналів, трубопроводів і лотків з вказаними населеними пунктами та тваринницькими фермами, які використовують воду для питних потреб.

1.6. На схемі цифрами і літерами відмічені розрахункові створи, до яких віднесені точки виходу води з каналів вищого порядку в канали, які розташовані нижче, населені пункти розташовані на каналах, тваринницькі ферми і місця планового забору води для комунально-господарських та інших потреб.

1.7. Ділянку каналу між розрахунковими створами зображати початковим і кінцевим індексом створу, наприклад, ділянка І-ІІ, І-1, 1-а та інші.

1.8. Магістральний канал і канали нижчих порядків розбити на ділянки з однаковими гідравлічними і геометричними параметрами. Вихідні дані для ділянок звести в таблиці 1, виконану по формі:

Таблиця 1

Ділянки з однаковими гідравлічними і геометричними параметрами	Гідравлічні елементи						Довжина ділянки, Li, км	Коефіцієнт розповсюдження хмари Кі
	ширина каналу по верху В, м	глибина наповнення каналу h, м	гідравлічний радіус R, м	швидкість руху води Vі, км/год	коефіцієнт шершавості n	коефіцієнт Шезі С, м0,5/с

Примітка:

1. R = ω/x, де ω – живе сечіння каналу, м²; х – змочений периметр, м.

2. Значення коефіцієнта Шезі (с) визначати по формулі Павловського Н.Н. (див. додаток 1).

3. Значення коефіцієнта розповсюдження хмари в потоці (К_і) визначати по таблиці (додаток 2).

4. Індекс ( і )визначає номер ділянки.

* Тут і далі номера розрахункових отворів і ділянок каналу взяті зі схеми гідротехнічної системи (мал. 2, додаток 6).

1.9. На основі табл. 1 визначити розрахункові ділянки, для яких відхилення середини коефіцієнта розповсюдження К і середньої швидкості V не більше 20 %. Розрахункові ділянки призначають по тупиковим гілкам (див. мал. 2, додаток 6).

Примітка:

1. Середня швидкість руху води у тупикової гілки визначити по формулі

, (1)

де m – кількість ділянок тупикової гілки.

2. Середній коефіцієнт швидкости розповсюдження хмари для тупікової

гілки знаходять за формулою

( 2)

1.10. Після розбивки траси каналу на розрахункові ділянки для кожної ділянки розраховують швидкість розповсюдження хмари і швидкіть руху передньої та задньої її меж за формулами

Vpacпл=KV, (3)

Vn=V(1+K/2), (4)

V3=V(1-K/2), (5)

де Vpacпл – швидкість розповсюдження хмари в межах розрахункової ділянки, км/ч;

V – середня швидкість течії води на розрахунковій ділянці каналу, км/ч; Vn і V3 – швидкості руху передньої та задньої межі хмари, км/ч; K – середній коефіцієнт розповсюдження хмари для даної розрахункової ділянки.

1.11. Розраховують тривалість проходження розрахункових ділянок каналу передньої ( tn ) і задньої (t3) межами хмари :

Для 1-ї ділянки

Для 2-ї ділянки

Для m – ї ділянки (крім 1-ї)

Тут індекси (1), (2)….. ( і ) вказують належність до розрахункових ділянок

1,2….m, які мають довжину L1, L2.

1.12. Результат розрахунків по перерахованим формулам для всіх розрахун – кових ділянок заносять у таблицю2, виконаній у наступній формі:

				Таблиця 2		Таблиця 2
№ тупіко-	Індекс	Довжина	Середня	Середній	Середня	Швидкітсь	Швидкість
вих гілок	гілки	ділянки	швидкість	коефіцієнт	швидкість	руху зад -	руху перед-
		(L1), км	руху води	швидкості	розпов-	ньої межі	ньої межі
			(V), км/ч	розповсю-	сюдження,	хмари,V3,	хмари, Vn,
				дження, К	Vраспл, км/ч	км/ч	км/ч
1	2	3	4	5	6	7	8

			Продовження таблиці 2 Продовження
	Довжина початкової хмари зараження (L0), км
L0=2		L0=5			L0=10
9	10		11	12		13		14
Час про-	Час про-		Час про-	Час про-		Час про-		Час про-
ходження	ходження		ходження	ходження		ходження		ходження
ділянки	ділянки		ділянки	ділянки		ділянки		ділянки
перед -	задньої		перед -	задньої		перед -		задньої
ньої межі	межі		ньої межі	межі		ньої межі		межі
обл.(tn)	обл. (tз)		обл.(tn)	обл. (tз)		обл.(tn)		обл. (tз)

1.13. На міліметровій бумагі будують в зручному масштабі схему-графік

тупікової гілки в прямокутній системі координат. На вісі абсцис відкладають випрямлену в плані трасу тупикової гілки системи з виказанням розрахунко – вих ділянок і межових створів. На вісі ординат відкладають час, тобто тривалість процесу в часах.

На вісь абсцис від початку координат наносять початкову хмару зараження довжиною L0. На графік наносять точки розрахованих значень часу tn і t3 : для першої ділянки на межевому створі між 1 і 2 ділянками, для 2-ї ділянки на межевому створі - між 2 і 3 ділянками і т.д. та з’єднують відповідні точки від – різками прямих між собою та межами початкової хмари ( рис. 3,4,5, додаток 6).

ΙΙ етап. Прогнозування розповсюдження радіаційного, хімічного і бактеріологічного забруднення води зрошувально-обводнювальної системи.

А. Методика прогнозування розповсюдження хімічного забруднення води зрошувально-обводнювальної системи.

2.1. Прогнозування розповсюдження отруйних речовин на зрошувально-обводнювальній системі при забрудненні магістрального каналу треба починати з визначення середньої початкової концентрації забруднення С_о по формулі:

, (12)

де - щільність забруднення місцевості, г/м²;

Н – середня глибина води в каналі в місцях потрапляння забруднення, м;

- коефіцієнт, який враховує екранізуючи дію на рослин, виступаючих берегів та інше. ( = 1).

Для відкритої місцевості і без рослин = 1.

Відношення l_m / l_o знаходиться в межах, від 0,1 до 0,8, а іноді до 1,0.

Розраховані по формулі значення при різних щільностях забруднення звести в таблицю 3по формі:

Таблиця 3

Значення середньої початкової концентрації ОР

dm (г/м2)	dmax	dcep
Co (г/м3)	0,1 0,4 0,8	0,1 0,4 0,8

в водній хмарі забруднення межах

2.2 Визначення коефіцієнта зниження концентраціі за рахунок розбавлення n_р для ряду значень часу (t ) I-оі ділянки по формулі: .

Якщо для визначення часу (t) хмара знаходиться в межах 2-го, 3-го... і взагалі m-ої ділянки, то n_р визначати для кожної з цих ділянок; при цьому формула буде:

, (14)

де - довжина попередньої ділянки;

- швидкість проходження передньої межі хмари;

t – розрахунковий час проходження хмари по ділянці, розраховується з миті проходження попередньої межі хмари розрахункового створу.

Коефіцієнт розчинення в цьому випадку розраховується як множник двох коефіцієнтів

, (15)

де - коефіцієнт розчинення попередньої ділянки.

2.3. Визначити коефіцієнт знищення концентрації за рахунок гідролізу, осадження та інших процесів самоочищення води п для різних значень часу (t)

,

де а – параметр процесу за різний час, год^-.

Примітка:

При прогнозуванні розповсюдження забрудненої води зарином або Vx- газами, процеси осадження і сорбції за рахунок їх малого значення по відношенню до гідролізу, в тому разі і при розбавленні можна не враховувати.

Коефіцієнт зниження концентрації за рахунок гідролізу для цих речовин визначати по формулі:

, (16)

де а – константа гідролізу, год^-1.

2.4. Загальний коефіцієнт зниження концентрації буде:

. (17)

2.5. Результати розрахунків по формулам звести в звідну таблицю, виконану по формі.

Таблиця значень для отруйних речовин

Таблиця 4

N тупикової ділянки	t, год	nг
			2		2		10
			nр	nзаг	nр	nзаг		nр	nзаг

t – інтервал часу, який вибирають вільно, наприклад, 5 або 10 год.

Кінцевим значенням часу t є час проходження кінцевого створу тупикової гілки задньої межі хмари забруднення.

2.6. На схемі-графіку з лівої сторони по осі абсцис зробити шкалу коефіцієнта зниження концентрації n_заг, виконану в логарифмічному масштабі і нанести точки значень n_заг, які внесені в таблиці, збудувати криві n_заг = f(t) для розрахункових ділянок тупикової гілки, і таким чином отримати розрахункову номограму (Приміток № ).

2.7. По номограмам для кожної тупикової гілки визначити загальний коефіцієнт зниження концентрації (n_заг) та довжину хмари забруднення в мить підходу передньої межі хмари до розрахункового створу.

Для визначення n_заг з точки, яка відповідає місцезнаходженню розрахункового створу на осі абсцис L, провести вертикаль до місця пересікання з лінією попередньої межі хмари. З цієї точки провести горизонтальну лінію до місця пересікання з відповідною кривою n_заг = f(t), звідти опустити перпендикуляр на шкалу n_заг, де і отримуємо необхідну величину коефіцієнта зниження концентрації.

Відстань між лініями передньої та задньої межі хмари в напрямку осі абсцис дорівнює довжині хмари (l_t) в мить підходу передньої межі до розрахункового створу.

Відстань між лініями передньої та задньої межі хмари в напрямку осі ординат дорівнює часу проходження хмари (Δt) через розглянуті створи каналу, в годинах. Довжина від осі абсцис до передньої межі хмари на розрахунковому створі дорівнює часу проходження хмари від осередку забруднення (t) до місця пересікання з передньою межею розглянутого створу.

2.8. Для розрахункового створу визначити середню концентрацію забруднення (С_t) в мить коли він пересікається з передньою межею хмари

С_t = С_о * n_заг. (18)

2.9. Результати прогнозованих розрахунків по усім тупиковим гілкам занести в зведену таблицю, в якій представити дані розрахунків по усім розрахунковим створам. Такі таблиці побудувати для усіх довжин хмари (l_о). які можуть бути 2, 5 або 10.

Зведена таблиця оцінки хімічної обстановки на зрошувальній системі

Таблиця 5

№ розрахункового створу	Відстань від осередку забруднення (км)	Характеристика розрахункового створу	Час проходження хмари від осередку забруднення передньої межі розрахункового створу (км)	Час проходження хмари через розрахунковий створ (год.)	Довжина хмари забруднення в мить пересікання передньої межі розрахункового створу (км)	Щільність забруднення місцевості
						dmax			dcep
						параметр lm/lo
						0,1	0,4	0,8	0,1	0,4	0,8
						Концентрація отруйних речовин в створі (мг/л)
1	2	3	4	5	6	7			8

Б. Методика прогностичного розрахунку зараження води в каналах радіоактивними речовинами.

2.10. У зв’язку з тим, що методика прогнозування забруднення води каналів радіаційними речовинами має свої особливості порівнянно з отруйними речовинами і бактеріальними засобами, тому вона виділена в окремий розділ.

2.11. При наземних ядерних вибухах утвориться пилова радіоактивна хмара, що є джерелом радіоактивного забруднення місцевості. При влученні у воду радіоактивного пилу до 2% розчиняється й викликає найнебезпечніше забруднення водойм.

2.12. В зрошувальних каналах вдячно виникаючої значної турбулентності потоку нерозчинений радіаційний пил з визначеним розміром часток може знаходитись у зваженому стані і переноситися потоком за десятки кілометрів від місця випадання опадів, далеко за межі радіаційного сліду хмари.

Присутність зваженого радіоактивного пилу може збільшувати загальну радіаційність води в багато разів, тому при прогнозуванні необхідно ураховувати цю частку радіоактивності.

2.13. При прогнозуванні розповсюдження радіаційного забруднення

в каналах прийняті умовно наступні положення:

- cлід радіаційної хмари перетинає магістральний канал під прямим кутом;

- розрахунок проводити за умови потрійного накладення сліду;

- концентрацію розчинного радіоактивного забруднення води при наземному вибуху розраховують, виходячи з 2% розчину радіаційного пилу з з наступним перерахуванням на загальний зміст радіаційних речовин, розчинених і нерозчинених;

- розрахунок проводити по максимальному радіаійному забруднені на сліді хмари в зоні В на ізодозних лініях 5000; 3000; 1200 рад до повного розпаду радіаційних речовин;

- радіаційні опади випадають одночасно.

2.14. Проведення прогнозованих розрахунків починається з виз - начення довжини початкової хмари забруднення у воді l0, яка прирівнюється до ширини сліду радіаційної хмари. Ширина сліду в залежності від потужності наземного ядерного вибуху для швидкості середнього вітру, рівного 50 км/год), визначається по табл.6 або табл.3 Збірника таблиць ДДАУ.

						Таблиця 6
Потужність вибуху, МТ			0,5				1
Ширина сліду ,км			7,7				10

2.15. Початкову концентрацію радіаційного забруднення води С0 зна – ходять за формулою

С0=(2*10^-3*Р1(N0+1)/H,мКи/л, (19)

де Р1 – потужність дози на місцевості через одну годину після вибухуху, рад/год; визначається по табл. 13, 14, 15 Збірника таблиць в залежності від ш

швидкості вітру 25, 50 або 75 км/год.

N0 – коефіцієнт для розрахунку максимального розміру зважених радіа - ційних часток у початковій хмарі забруднення, визначається за допомогою графика 1 і таблиці (додаток 5) або табл. 47,48 Збірника таблиць. Н - розрахункова глибина наповнення каналу в місці формування хмари забруднення, м.

2.16. Для розрахункових ділянок визначають значення коефіцієнтів зниження концентрації за рахунок розчинення (np) по формулам, як при хімічному забрудненні, а також коефіцієнт, який ураховує зниження концентрації по закну радіаційного розпаду речовин у часі (nt) для ряду часу (t).

Коефіцієнт nр визначають по формулі (13), коефіцієнт nt – по формулі

nt= [tп/(tп+1)]^1.2, (20)

де tп - час початку випадання радіаційних опадів в зоні каналу після вибуху , год; t визначають зі співвідношення

tn = S/V, год , (21)

де S - відстань від епіцентру вибуху до місця початкового забруднення каналу, км; V - швидкість середнього вітру, км/год.

У табл. 7 наведені значення відстаней від центра вибуху до відповідних зовнішних меж зони В при швидкості середнього вітру 50 км/год.

				Таблиця 7
Потужність ядерного
вибуху, Мт			0,5		1
Доза до повного розпаду РР		500 3000 1200		5000 3000 1200
Відстань до епіцентру	вибуху	60 80 110		35 50 80

Примітки: 1. Визначення відстаней для інших швидкостей вітру проводити за допомогою таблиці 3 Збірника таблиць. Дані про можливі швидкості середнього вітра одержують у місцевих управліннях і відділах Цивільного захисту населення та надзвичайних ситуацій.

2. Для розрахунку коефіцієнта n можна використати номограму розповсюдження передньої межі хмари по каналу (див. додаток 6 ).

2.17. Загальний коефіцієнт зниження концентрації (nзаг) для ряду часу (t) визначають по кожній тупиковій гілці

nзаг = np*nt. (22)

Дані розрахунку заносять у таблицю 9, виконану за такою формою:

			Таблиця 9		Таблиця 9
		Потужність вибуху, Мт
t, ч
		0,5			1
	np	nt	nзаг	np	nt	nзаг

2.18. На схемі-графіку з лівої сторони по осі абсцис будують шкалу загального коефіцієнта зменшення концентрації nзаг, виконану в логарифмічному масштабі, за даними табл. 9 будують nзаг=f(t) для різних ділянок тупикової гілки й, таким чином, одержують розрахункову номограму.

2.19. По побудованим номограмам на кожній тупиковій гілці для розрахунокових створів визначають nзаг і довжину хмари забруднення (lt) у мить підходу передньої межі хмари до розрахункового створу. Способи графічного розрахунку nзаг і lt див. в п. 2.7.

2.20. Для розрахункових створів визначають середню концентрацію забруднення Сt у мить перетинання створу передньою межою хмари

Сt = C0*nзаг [(Ni+1)/N0+1], (23)

Де індекс i ставиться до відповідної розрахункової ділянки тупикової

Гілки,Ni визначати за допомогою графіка і таблиці (див.додаток 5).

Примітка. Варто мати на увазі, що розміри зважених радіаційних часток на наступній ділянці не може бути вище розміру часток на попередній ділянці, тобто Ni≤Ni – 1.

2.21. Результати прогнозування по кожній тупіковій гілці звести в таблицю 10 по формі:

Зведена таблиця оцінки радіаційної обстановки

в зрошувальній системі

Таблиця 10

№ розра-	Характе -	Відстань від осередку	Час приходу	Довжина хмари	Час проходження
хункових	ристика	Забруднення,км	хмари від осередку	Забруднення в мить	хмари через розра-
створів	розрахун-		Забруднення до	перетину	хунковий створ, год
	кового		перетину перед-	передньої межею
	створу, км		ньої межі розра-	розрахункового
			хункового створу,	створу, км
			год
1	2	3	4	5	6

			Продовження таблиці 10
		Потужність вибуху, Мт
	0,5			1
		Дози до повного розпаду, РР, рад
5000	3000	1200	5000	3000		1200
		Концентрація, мКи/л
7	8	9	10	11		12

Примітка. У графі 2 приводиться найменування каналу, на

якому розташован розрахунковий створ, його призначення – транспортуючий,

Зрошувальний, використання його для питних потреб в містах, водопою худоби, комунально-побутових потреб, культурно-оздоровчих цілей та інше. Наприклад створ 4 на зрошувально-

прогностичного розрахунку створюється організаційні і інженерно-технічні заходи для підвищення стійкості роботи системи.

В. Методика прогнозування забруднення води в каналах бактеріальними засобами. (БЗ)

2.22. Прогнозування розповсюдження БЗ по зрушувально-обводнювальній системі при забрудненні магістрального каналу починати з визначення середньої початкової концентрації забруднення (Со).

Со =( dm/H )В заг/ sin α lo,

де dm – очікувана щільність забруднення, бакт. клітин/см²;

Взаг-довжитна забрудненого берега

sin α lo – довжина початкової хмари;

Н – середня глибина води в каналі в місці влучення забруднення, см.

2.23. Визначити коефіцієнт зниження концентрації бактеріальних клітин за рахунок їх розчинення для ряду значень (t) також по формулі (13), як при прогнозуванні ОР для розрахунків першої ділянки,а для інших ділянок з урахуванням зниження концентрації на попередній ділянці по формулі: nрm=npm¹npm-1,

де npm¹-коефіцієнт розчинення концентрації бактеріальних клітин для значень часу(t) в межах ділянки m;

час t розраховується з миті перетинання передньої межі хмари розрахункового створу

2.24. Визначити коефіцієнт зниження концентрації за рахунок відмирання бактеріальних клітин з часом(t). З урахуванням того, що в теперішній час не має достатніх обоснованих експериментальних даних по константах відмирання різних бактерій в каналах зрошувальних систем, при проведенні прогнозованих розрахунків розповсюдження БЗ по системі необхідно розглядати декілька варіантів при наступних значеннях узагальненої константи(α) цих процесів.

І варіант α = 0,0001,

ІІ варіант α = 0,001,

ІІІ варіант α = 0,01.

Таким чином, коефіцієнт зниження концентрації БЗ за рахунок процесів самознезаражування визначити по формулі nc = e^{-@уз t}

2.25. Загальний коефіцієнт зниження концентрації БЗ(nзаг) розраховується для ряду значень часу(t). nзаг=np nc