3. Еріх Фромм

Фромм, представник гуманістичного напрямку, стверджував, що поведінка людини може бути зрозумілою тільки у світлі впливу культури, що існує у даний конкретний момент часу.

Фромм визначив п'ять основних екзистенційних потреб людини:

◊ у встановленні стосунків. Кожній людні властиве прагнення турбуватися про когось, співчувати комусь.

◊ в подоланні. Людині властиве прагненні виявити власну творчу діяльну сутність і подолати пасивність. Оптимальний спосіб задоволення потреби - це діяльність і творчість.

◊ у вкоріненні. Важливою потребою людини є прагнення бути в єдності із навколишнім світом.

◊ в ідентичності. Суттєвою для людей є внутрішня потреба власної ідентичності, завдяки якій вони відчувають свою унікальність та усвідомлюють, хто вони є насправді.

◊ в системі поглядів та відданості. Об'єктивний і раціональний погляд на природу та суспільство має величезне значення для особистості, необхідний для збереження психічного здоров'я.

Подолання почуття самотності, власної незначущості і відчуженості вимагають відмови від свободи і пригнічення своєї індивідуальності. Фромм описав декілька стратегій “утечі від свободи”: - авторитаризм, що визначається як “тенденція поєднати самого себе з кимось або чимось зовнішнім, щоб набути сили, втраченої індивідуальним “Я”: мазохічна форма авторитаризму виявляється в надмірній залежності, підпорядкованості і безпомічності, садистська форма - в експлуатації інших, домінуванні і контролі над ними; - деструктивність - подолання почуття неповноцінності шляхом знищення, підкорення або приниження інших; - конформність - абсолютне підпорядкування соціальним нормам, що регулюють поведінку, через що людина стає такою, як всі інші, поводиться загальноприйнято.    Проте Фромм вважав, що люди можуть бути автономними й унікальними, не втрачаючи при цьому відчуття єдності з іншими людьми та суспільством, називаючи це позитивною свободою. Досягнення позитивної свободи вимагає від людей спонтанної активності в житті, дій відповідно до внутрішньої природи.

Фромм виділяє п’ять основних соціальних типів характеру:

• Рецептивний тип

• Експлуатуючий тип

• Накопичувальний тип

• Ринковий тип

• Продуктивний тип

1.1.4 Карен Хорні

Соціокультурна теорія особистості Хорні, направлена на те, що вирішальним фактором розвитку особистості є соціальні відношення між дитиною та батьками, які передусім стосуються тенденцій прагнення до задоволення бажань та до безпеки.

Вона виділяє три стратегії спілкування:

• орієнтація на людей – поступливий тип

• орієнтація від людей – відособлений тип

• орієнтація проти людей – ворожий тип

Невротичні тенденції особистості за К. Хорні

Надлишкова потреба	Прояви у поведінці
1. У любові і схваленні	Невгамовне прагнення бути улюбленим і бути об’єктом захоплення з боку інших; підвищена чутливість і сприйнятливість до критики, знехтування або недружелюбності.
2. У керівному партнері	Надмірна залежність від інших і страх одержати відмову або залишитися на самоті; переоцінка любові – переконаність у тому, що любов може вирішити усе.
3. У чітких обмеженнях	Превага такого життєвого стилю, при якому першорядне значення мають обмеження і встановлений порядок; невимогливість, задоволення малим і підпорядкування іншим.
4. У владі	Домінування і контроль над іншими як самоціль; презирливе ставлення до слабкості.
5. В експлуатуванні інших	Побоювання бути використаним іншими або страх виглядати «тупим» у їхніх очах, але небажання почати що-небудь, щоб перехитрити їх.
6. У суспільному визнанні	Бажання бути об’єктом захоплення з боку інших; уявлення про себе формується залежно від суспільного статусу.
7. У захопленні собою	Прагнення створити свій прикрашений образ, позбавлений вад і обмежень; потреба в компліментах і лестощах з боку оточуючих.
8. У честолюбстві	Сильне прагнення бути найкращим, незважаючи на наслідки; страх невдачі.
9. У самодостатності і незалежності	Уникнення будь-яких відносин, що припускають взяття на себе будь-яких зобов’язань; дистанцюнування від усіх і всього.
10. У бездоганності і незаперечності	Спроби бути морально непогрішним і бездоганним у всіх відношеннях; підтримка враження досконалості і чесноти.

Жіноча психологія:

Заздрість чоловіків жінкам:

• Вагітності

• Дітонародженню та материнству → творчість - гіперкомпенсація

• Жіночим груддям і процесу ссання

Страхи чоловіків перед жінками:

• Приниження чоловічої гідності

• З приводу розмірів чоловічого пеніса

• З приводу чоловічої потенції