Місцеве самоврядування в Україні
Місцеве самоврядування - це право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України).
Місцеве самоврядування різновид політичної, але не державної впади. Воно визначається і гарантується Конституцією України, є однією з засад конституційного ладу.
Обмеження прав на місцеве самоврядування може бути застосоване лише в умовах воєнного часу чи надзвичайного стану.
Місцеве самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 р., а також Європейською Хартією місцевого самоврядування, ратифікованою Верховною Радою України.
Місце самоврядування здійснюється в таких організаційних формах:
1) безпосередньо населенням шляхом референдумів, виборів, зборів і сходів жителів;
через виборні органи місцевого самоврядування.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада.
Територіальна громада - це сукупність жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох з них.
До органів місцевого самоврядування Конституція України відносить:
сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи - виконавчі комітети, районні та обласні ради;
будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, що наділенні частиною компетенції, майно та фінанси даної ради.
Порядок утворення та діяльності органів самоорганізації населення регулюється Законом України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 р.
Ініціюють створення органу самоорганізації населення збори (конференції) жителів за місцем проживання, якщо в них буде брати участь не менше половини жителів відповідної території, що мають право голосу, а дозвіл на створення такого органу надає сільська, селищна, міська, районна у місті рада.
Лекція №4 Форми безпосередньої демократії в Україні.
План
Основи виборчого права України
Поняття виборів та їх принципи
Поняття виборчої системи
Поняття і види референдумів
Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:
поняття виборів та референдумів;
суть поняття "виборче право", "виборча система";
принципи виборів та основні етапи виборчого процесу;
порядок проведення в Україні президентських, парламентських, місцевих виборів та референдумів.
розрізняти види виборів, референдумів та виборчих систем;
показати особливості проведення різних видів виборів та референдумів в Україні.
. Поняття виборчого права України
Виборче право має два значення:
сукупність юридичних норм, які регламентують участь громадян України у виборах представницьких органів влади, організацію та проведення виборів, взаємовідносини між виборцями, депутатами і представницькими установами;
право громадян обирати (активне виборче право) і право бути обраними (пасивне виборче право), тобто суб'єктивне право громадян.
Виборче право - один із найважливіших інститутів конституційного права України. Норми виборчого права встановлюються Конституцією України, законами України "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про Центральну виборчу комісію України", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим", Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Цивільним процесуальним кодексом України, Положенням про статус офіційних спостерігачів від інших держав та міжнародних організацій України та кандидатів у народні депутати на виборах народних депутатів України, рішеннями Конституційного Суду України та іншими нормативними актами. Важливим джерелом виборчого права України є постанови Центральної виборчої комісії України.
. Поняття виборів та їх принципи
Вибори - це демократичній спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади та місцевого самоврядування або підтвердження повноважень на повий строк; це процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних громадян шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановленого законом порядку.
Вибори є сучасною правовою цивілізованою формою завоювання влади, зміни здійснюваного нею курсу. Вибори не зводяться до самого тільки голосування. Це масова кампанія, широкий комплекс заходів та процедур з формування керівних органів у державі. Головними серед них є:
- призначення виборів та визначенні! дати їх проведення;
- визначення меж виборчих округів та виборчих дільниць;
- утворення виборчих комісій;
- складання списків виборців;
- висування та реєстрація кандидатів;
- проведення передвиборчої агітації;
- голосування;
- підрахунок голосів;
- оприлюднення результатів голосування;
- проведення у разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.
Безумовно, така складна процедура потребує для своєї ефективної, результативної реалізації законодавчого регулювання, що й здійснюється національним виборчим правом.