Тема 6. Валютні системи.

Валютна система — це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами. Розрізняють світову, національну, регіональну валютні системи. Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків. її розвиток регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. Національна валютна система — це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. Регіональна валютна система — договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн. її елементи:

• регіональна міжнародна розрахункова одиниця;

• спеціальний режим регулювання валютних курсів;

• спільні валютні фонди;

• регіональні валютно-розрахункові установи.

Етапи становлення Європейської валютної системи:

І етап:

• ратифікація 1994 р. усіма країнами-учасницями угоди, що визначила інституційні та правові засади фундації ЄВС;

• лібералізація в межах ЄС міграції капіталу;

• здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до рівня країн з найкращими показниками;

• скорочення торговельних дефіцитів.

ІІ етап:

• створення основних органів і виконавських структур ЄВС;

• формування Європейської системи центральних банків — "Євросфер".

III етап:

• створення Європейського центрального банку;

• введення єдиної валюти;

• реальне зближення країн-учасниць за показниками рівня інфляції, розміром державного дефіциту (не більше 3 % ВВП), рівнем процентних ставок за довгостроковими кредитами, коливанням обмінних курсів національних валют.

Головне завдання валютної системи - ефективне опосередкування платежів за експортом й імпортом товарів, капіталу, послуг та інших видів діяльності у відносинах між країнами і створення сприятливих умов для розвитку виробництва на основі ефективного міжнародного поділу праці. Отже, валютна система є однією з могутніх ланок, яка значною мірою може сприяти розширенню або, навпаки, обмеженню інтенсивності міжнародних економічних відносин. За допомогою валютної системи здійснюється переміщення економічних ресурсів з однієї країни в іншу або навпаки - цей процес блокується; розширюється або обмежується ступінь національної економічної самостійності, «переміщуються» економічні труднощі (наприклад, безробіття, інфляція тощо) з одних країн в інші. Розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою визначається характером, рівнем зрілості валютної системи держави і дієвістю функціонування її інститутів.

Види валютних систем та їх складові елементи

Оскільки валютна система, як зазначалося вище, - це державно-правова форма організації валютних відносин, то види валютних систем прийнято поділяти на:

• національну валютну систему;

• міжнародну (регіональну) валютну систему;

Національна валютна система - це складова грошових відносин окремої країни, яка охоплює державно-правові форми організації валютних відносин однієї держави з іншими, а також з міжнародними економічними і політичними структурами.

Функціонування національної валютної системи юридично визначається і регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права, її призначення полягає в забезпеченні безперебійних розрахунково-платіжних відносин всіх економічних суб'єктів із зовнішнім світом, накопиченні золотовалютних резервів і їх використанні на користь суспільства, регулюванні співпраці країни зі світовою економічною спільнотою.

Національні валютні системи регулюються шляхом поєднання інтересів різних держав і їх угруповань, а також у результаті досягнення компромісів між ними.

Елементи національної валютної системи:

• національна валюта - грошова одиниця країни;

• режим конвертованості національної валюти і характер обмежень;

• валютний паритет і режим курсу національної валюти;

• склад, режим формування та використання золотовалютних резервів;

• форми та організація міжнародних розрахунків;

• статус національних установ, що регулюють валютні відносини, режим внутрішнього валютного ринку і ринку золота тощо.

Міжнародна (регіональна) валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між державами будь-якої однієї групи. Прикладом такої системи є створена в 1979 році Європейська валютна система, до складу якої входять країни - члени Європейського економічного союзу (ЄЕС), або валютна система країн - членів СЕВ, яка проіснувала з 1963 до 1990 року. Міжнародна (регіональна) валютна система розробляється групою держав і закріплюється відповідними договорами між ними, а також тісно пов'язується з національними валютними системами і є складовою частиною світової валютної системи.

Основними елементами міжнародної (регіональної) валютної системи є:

• міжнародна розрахункова одиниця (євро);

• спільні міжнародні валютні фонди;

• злагоджений режим регулювання валютних курсів;

• регіональні кредитно-розрахункові установи тощо.

Світова валютна система - це спеціально розроблена державами і закріплена міжнародними договорами форма організації валютних відносин між всіма країнами або значною частиною країн світу, в рамках якої формуються і використовуються валютні ресурси та здійснюється міжнародний платіжний обіг.

Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. Світовий рівень валютної системи включає низку окремих елементів, кожний з яких юридично визначається відповідними міжнародними договорами та угодами.

Міжнародні валютні системи - це сукупність правил і механізмів, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв 'язків і повинні забезпечувати співвідношення різних валют у міжнародних відносинах. Тобто валютні системи покликані встановлювати "правила гри" для всіх країн, економіка яких є відкритою.

На сучасному етапі держави організовують у певних правових формах і залежно від складу країн-учасниць такі види валютних систем, як національні, регіональні та міжнародну. Юридично діяльність цих систем регулюються державними правовими актами, що мають узгоджуватися з нормами міжнародного права. Національна валютна система організовується однією країною. Регіональні та міжнародна валютні системи функціонують у межах міжнародних інтеграційних угрупувань і були створені як інструменти економічної інтеграції, що поступово розвиваються, змінюються й вдосконалюються залежно від економічних потреб окремих країн та світової спільноти.

Практика свідчить, що валютні системи повинні ґрунтуватися та змінюватися на основі міжнародних угод і не повинні існувати де-факто (коли не існує писаних правил). Відсутність належного державного контролю та регулювання валютних систем може ставити під загрозу добробут країн.