Тема 9 «функція організування в менеджменті»

200. Ключовими поняттями організаційної структури є:

1. елементи; зв'язки; рівні; повноваження

2. підрозділи; комунікації; ієрархія; повноваження

3. організаційні одиниці; механізми координації; повноваження

4. рівні; елементи; зв'язки; субординація; повноваження

201. Назвіть, у якій структурі управління найвищий рівень централізації:

1. лінійній

2. матричній

3. мережній

4. функціональній

202. Зазначте, у якій структурі управління порушується принцип єди­новладдя:

1. дивізійній

2. проектній

3. лінійній

4. функціональній

203. Визначте, яка структура управління передбачає створення фун­кціональних служб при лінійних керівниках:

1. лінійна

2. лінійно-штабна

3. матрична

4. функціональна

204. Вкажіть, яка організаційна структура забезпечує високу гнуч­кість фірми при виробництві нею продукції з коротким життєвим циклом:

1. лінійно-функціональна

2. лінійно-штабна

3. матрична

4. функціональна

205. Визначте, яка з перелічених характеристик не належить бюрок­ратичній системі управління:

1. чіткий поділ праці

2. ієрархічність рівнів управління, при якому кожен нижчий рівень контролюється вищим і підкоряється йому

3. наявність тимчасових структур, що створюються для розв'язання конкретного завдання

4. наявність взаємопов'язаної системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання співробітниками своїх обов'язків і координацію різних завдань

206. Процес передавання керівником частини своєї роботи та необхідних для її виконання повноважень підлеглому, який бере на себе відповідальність за її виконання, - це:

1) відповідальність;

2) діапазон контролю;

3) координація робіт;

4) делегування повноважень;

207. Коли в організації є багато самостійних відділень близького профілю діяльності, доцільно застосовувати організаційну структуру:

1. на базі стратегічних одиниць бізнесу

2. лінійно-функціональну

3. холдингову

4. конгломератну

208. Кількість працівників, що безпосередньо підпорядковуються конкретному керівникові, - це:

1) відповідальність;

2) діапазон контролю;

3) координація робіт;

4) делегування повноважень;

209. Зазначте, у якій організаційній структурі домінують вертикальні інформаційні потоки:

1. лінійно-штабній

2. лінійній

3. функціональній

4. дивізійній

210. Дає змогу краще враховувати місцеве законодавство, соціаль­но-економічні особливості регіонів у міру розширення її зони діяльності:

1. матрична структура

2. конгломератна структура

3. дивізіональна структура

4. проектно-цільова структура

Тема 10 «мотивація як функція менеджменту»

211. З точки зору змістового підходу мотивація - це:

1. певні сили (зовнішні щодо людини чи внутрішні), що змушують людину з ентузіазмом і наполегливістю виконувати задану роботу

2. процес спонукання себе або інших до діяльності, спрямованої на досягнення поставлених цілей — особистих чи загальноорганізаційних

3. дії, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей

4. це найважливіший фактор підвищення ефективності діяльності усієї організації

212. Стимули — це:

1. спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами

2. спонукання до дії, викликані внутрішніми факторами

3. спонукання до дії, викликані зовнішніми та внутрішніми факторами

4. немає правильної відповіді

213. Теорія надбаних потреб — це теорія:

1. А. Маслоу

2. В. Врума

3. Д. С. Мак-Клелланда

4. Ф. Герцберга

214. До змістових теорій не відносять:

1. теорію очікувань В. Врума

2. теорію ЖВЗ К. Альдерфера

3. двочинникову теорію Ф. Герцберга

4. ієрархію потреб А. Маслоу

215. До процесуальних теорій не відносять:

1. теорію очікувань В. Врума

2. теорію ЖВЗ К. Альдерфера

3. теорію Портера — Лоулера

4. теорію справедливості Дж. Адамса

216. Валентність — це:

1. цінність заохочення чи винагороди для працівника

2. вірогідність отримання бажаної винагороди

3. очікування того, що витрачені зусилля мають бути винагороджені

4. отримання винагороди

217. Суб'єктивна оцінка індивідом співвідношення отриманої ним винагороди і витрачених зусиль та порівняння цього з винагородою ін­ших людей, що виконують аналогічну роботу, — це основне положення те­орії:

1. очікувань

2. справедливості

3. постановки цілей

4. надбаних потреб

218. Мотиви — це:

1. спонукання людини до трудової діяльності

2. зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності

3. внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах

4. винагорода за працю

219. До мотивуючих чинників теорії Ф. Герцберга не належать:

1. просування по службі

2. висока і стабільна заробітна плата

3. висока відповідальність

4. цікава робота

220. Теорія справедливості передбачає:

1. порівняння валентності і ефективності роботи

2. порівняння співвідношення зусиль та винагороди щодо себе і своїх колег, що виконують аналогічну роботу

3. формування однакової винагороди для всіх працівників одного відділу

4. виплата винагороди за виконану роботу

221. Твердження, що бажана поведінка людини сприяє припиненню застосування до неї певних негативних дій, — це основа:

1. методу позитивної підтримки бажаної поведінки

2. методу негативної підтримки бажаної поведінки

3. покарання

4. ігнорування

222. До числа стимулів зі знаком «мінус» не входять:

1. штрафні санкції у випадку поганого виконання роботи

2. зниження соціального статусу працівника

3. направлення працівника на курси підвищення кваліфікації

4. звільнення працівника з роботи