1. Дискретність;

2. Циклічність;

3. Оперативність;

4. Цілеспрямованість;

152. Єдиний на сьогодні систематизований спосіб побачити варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень, що дає змогу їх ефективно порівнювати:

1. Моделювання

2. Формулювання гіпотези

3. Прогнозування

4. Економічний аналіз

153. У випадку, коли треба з'ясувати найважливіші чинники, що впливають на прийняття рішення в умовах конкурентної боротьби, застосовують:

1. Моделі управління запасами

2. Теорію ігор

3. Модель лінійного програмування

4. Імітаційне моделювання

154. Ці моделі використовують для визначення оптимальної кількості каналів обслуговування відносно потреби в них, щоб збалансувати витрати у випадку їх занадто великої чи малої кількості:

1. Моделі теорії черг

2. Моделі управління запасами

3. Теорія ігор

4. Платіжна матриця

155. Модель прийняття рішення, яка застосовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб:

1. Моделі теорії черг

2. Моделі управління запасами

3. Модель лінійного програмування

4. Імітаційне моделювання

156. Схематичне зображення проблеми прийняття рішення:

1. Дерево рішень

2. Платіжна матриця

3. Графік беззбитковості

4. Модель лінійного програмування

157. Один з методів статистичної теорії рішень, який корисний за умови, якщо керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей:

1. Моделі теорії черг

2. Платіжна матриця

3. Графік беззбитковості

4. Модель лінійного програмування

158. Метод, у якому використовують накопичений в минулому досвід і поточні передбачення щодо майбутнього для визначення рішення:

1. Прогнозування

2. Платіжна матриця

3. Імітаційне моделювання

4. Економічний аналіз

159. Метод, що використовується для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об'єктивних обставин, що невідомі або мають випадковий характер:

1. Метод платіжної матриці

2. Метод "дерева рішень"

3. Метод теорії статистичних рішень

4. Метод теорії ігор

160. Кількісні методи прогнозування можна використовувати, якщо:

1. Інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірної залежності між змінними

2. Є переконаність, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжувати в майбутньому

3. Результати одного рішення впливають на наступні рішення

4. Керівник установлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей

161. Згідно з якою моделлю організація визначається як об'єктивний, самовдосконалюваний процес, у якому наявний суб'єктивний елемент:

1) механістичною;

2) інституціональною;

3) соціотехнічною;

4) кібернетичною;

162. Організації, які являють собою об'єднання працівників з метою одержання прибутку, - це:

1) холдинги;

2) кооперативи;

3) товариства;

4) асоціації або спілки;

163. Управлінські рішення класифікуються за часом дії на:

1. Стратегічні, тактичні, оперативні

2. Планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні

3. Директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні

4. Оптимальні, раціональні

164. Управлінські рішення класифікуються за напрямом впливу на:

1. Стратегічні, тактичні, оперативні

2. Внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування

3. Планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні

4. Директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні

165. До якої функції підприємництва відноситься діяльність, пов'язана з ефективним використанням трудових, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів:

1. Новаторської

2. Господарської

3. Соціальної

4. Організаційної

166. До функцій технічного рівня управління відносяться:

1. Щоденні операції й дії

2. Координація роботи структурних підрозділів організації

3. Довгострокове планування

4. Зв'язки організації із зовнішнім середовищем

167. До функцій управлінського рівня управління відносяться:

1. Щоденні операції й дії

2. Координація роботи структурних підрозділів організації

3. Довгострокове планування

4. Зв'язки організації із зовнішнім середовищем

168. До функцій інституційного рівня управління відносяться:

1. Щоденні операції й дії

2. Координація роботи структурних підрозділів організації

3. Довгострокове планування

4. Безпосереднє використання матеріальних ресурсів

169. Менеджери низової ланки управління відповідають за:

1. Керівництво функціональними підрозділами

2. Визначення цілей і стратегій організацій.

3. Безпосереднє використання матеріальних ресурсів

4. Управління маркетингом

170. Топ- менеджери відповідають за:

1. Керівництво функціональними підрозділами

2. Визначення цілей і стратегій організацій

3. Безпосереднє використання матеріальних ресурсів

4. Контроль за виконанням виробничих завдань