1.2. Функції стратегічного управління фінансами та механізм їх реалізації на підприємствах

Системний підхід до стратегічного управління фінансами управління підприємства передбачає виділення із процесу управління його основних функцій. В основу такого підходу покладена концепція управління як сукупності заходів спрямованої дії на фінансово-господарські процеси шляхом здійснення функцій управління.

Функція управління – це спосіб виконання, здійснення, досягнення поставлених цілей шляхом розробки і реалізації суб'єктом управління управлінських рішень|розв'язань|.

Порівняльний аналіз функцій стратегічного і оперативного управління фінансами наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльний аналіз функцій стратегічного і оперативного управління фінансами

Функції стратегічного рівня

Функції оперативного рівня

· визначення корпоративної стратегії; · розробка і затвердження стратегічних планів бізнес-напрямів|направлень|; · постановка тактичних завдань|задач|; · розробка і затвердження фінансової політики; · розробка цінової політики, визначення системи внутрішнього ціноутворення; · розробка податкової політики; · затвердження напрямів|направлень| використання прибутку, розробка дивідендної політики; · формування системи показників виконання стратегічних планів, контроль їх виконання; · оцінка ефективності діяльності

· розробка оперативної фінансової стратегії; · розробка системи бюджетного управління; · розробка єдиних стандартів обліку і звітності; · управління грошовими потоками операційної, фінансової та інвестиційної діяльності; · контроль розрахунків з дебіторами і кредиторами; · внутрішній аудит діяльності; · формування системи показників фінансово-господарської| діяльності, контроль їх досягнення; · оцінка ефективності поточної діяльності

Функції стратегічного управління фінансами виникають і реалізуються при взаємодії суб'єкта й об'єкта управління. При цьому розрізняють загальні й конкретні функції стратегічного управління фінансами (рис. 1.5). Загальні функції пов'язані з діяльністю суб'єкта управління й містять у собі фінансове прогнозування й планування, аналіз, організацію, регулювання, координування й контроль фінансової діяльності.

Рис. 1.5. Функції стратегічного управління фінансами

Механізм формування інструментарію стратегічного управління фінансами підприємства наведено на рис. 1.6. Реалізація конкретних функцій стратегічного управління фінансами безпосередньо пов'язана з функціонуванням об'єкта управління, окремих його підсистем і елементів. До конкретних функцій фінансового менеджменту відносять забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, аналіз ринку капіталу й інвестиційних пропозицій, формування основного й оборотного капіталу підприємства, організацію управлінського обліку й бюджетування, організацію в цілому фінансової роботи на підприємстві, включаючи конкретні заходи щодо прискорення оборотності його капіталу й активів.

Рис. 1.6. Механізм формування інструментарію стратегічного управління фінансами підприємства

Функції стратегічного управління фінансами на підприємстві реалізуються через фінансовий механізм.

Фінансовий механізм підприємства являє собою багаторівневу ієрархічну систему взаємопов'язаних елементів (методів, важелів, стимулів) та забезпечуючих систем (правове, нормативне й інформаційне забезпечення), використання яких спрямоване на досягнення стійкого фінансового забезпечення діяльності та відтворювальних процесів на підставі збалансованості інтересів всіх груп учасників ринкових відносин.

Мета фінансового механізму - ефективна дія (вплив) на фінансову стійкість підприємства.

У фінансовому механізмі забезпечуючі підсистеми за допомогою важелів і методів діють на фінансові відносини та процеси (виробничо-господарські, фінансові та інвестиційні) для досягнення поставленої мети - забезпечення стійкого розвитку (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Фінансовий механізм підприємства

Стосовно проблеми забезпечення ефективної реалізації фінансами підприємств своїх функцій через фінансовий механізм, тобто забезпечення максимальної його дієвості, слід акцентувати особливу увагу на оптимізації складу і структури фінансового механізму (рис. 1.8).

Методи фінансового механізму визначають спосіб дії фінансових відносин на господарський процес, господарську діяльність структурних підрозділів і окремі бізнес-процеси на підприємстві. Найважливішими змістовними аспектами фінансового методу в системі фінансового механізму є: формування і використання фінансових ресурсів підприємства. Дія фінансових методів реалізується шляхом управління рухом фінансових ресурсів на основі порівняння цілей і результатів, результатів і витрат, та матеріального стимулювання персоналу для підвищення ступеня його відповідальності за ефективне використання фінансових ресурсів. Фінансові методи охоплюють фінансове прогнозування й планування, різні інструменти й форми фінансування інвестицій, оподатковування, страхування, а також передбачають використання таких фінансових операцій, як заставні, трансферні, трастові, лізингові, форвардні, ф'ючерсні, факторингові.

Рис. 1.8. Основні елементи фінансового механізму стійкого функціонування підприємств

Фінансовий важіль – це конкретний прояв, спосіб дії методу фінансового механізму.

Основу фінансового механізму становлять системи забезпечення: правове, нормативне та інформаційне. В підсистемі нормативного забезпечення найважливіша роль належить діючій на підприємстві системі норм і нормативів. Правове забезпечення реалізації фінансового механізму складають нормативно-законодавчі акти, у тому числі укази Президента України, постанови Верховної Ради, накази міністерств і відомств, якими керуються органи управління підприємством у процесі впливу на його фінансову систему.

Інформаційне забезпечення фінансового механізму формується за рахунок використання економічної, фінансової, комерційної та іншої інформації, що циркулює у фінансовій системі підприємства.

Фінансовий моніторинг забезпечує безперервне спостереження за реалізацією функцій фінансового управління та ключовими показниками діяльності підприємства, оцінку якості управління за певний період часу і розробку превентивних заходів зі створення запасу фінансової міцності та зниження ризиків.

До початку лекції