2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави

Державний лад являє собою організацію (будівництво) і ді­яльність держави.

Конституційним, офіційним та легітимним можна вважати той державний лад, який передбачається і закріплюється Кон­ституцією та реально існує. Державний лад є складовою консти­туційного ладу.

Державний лад охоплює структурні (організаційні) та функ­ціональні основи держави, насамперед політичну, економічну, соціальну, культурну та інші основи. Так, наприклад, політичну основу державного ладу утворюють політичний механізм і від­повідна політична функція держави тощо.

Конституція України передбачає такі основні принципи дер­жавного ладу:

1. суверенності і незалежності держави;

2. демократизму держави;

3. соціальної держави;

4. правової держави;

5. унітарності держави;

6. республіканської форми правління.

Характер державного ладу також опосередковується у функ­ціях держави, які визначають суть, тип, природу і призначення держави.

У Конституції України ці функції закріплюються як прямо, так і опосередковано і мають різну назву:

• зміст і спрямованість діяльності держави (ст. З Конституції України);

• обов'язок держави (ст. 3);

• здійснення державної влади (ст. 6);

• державне забезпечення, піклування (статті 11, 12, 13);

• найважливіші функції держави (ст. 17) тощо.

Функції держави не закріплюються в якомусь одному роз­ділі Конституції України, а є змістом практично всіх розділів Конституції України, однак найбільше їх закріплено у розділі І Конституції України.

Функції держави поділяють на об'єктні (внутрішні та зов­нішні) — політична, економічна, соціальна, культурна, екологіч­на тощо, та «технологічні» — законодавча, виконавча, судова. Усі основні функції держави мають бути системно закріп­лені в Конституції або законах України, що сприятиме поси­ленню ролі і відповідальності держави в усіх сферах її діяль­ності¹.

3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України

Суспільний лад — це організація і діяльність суспільства, пе­редбачені та гарантовані Конституцією та законами України.

Поряд із державним ладом суспільний лад є складовою кон­ституційного ладу кожної країни².

Однак не всі дослідники підтримують необхідність виокрем­лення поняття суспільного ладу. Так, О. Ф. Фрицький зазна­чає, що поняття «суспільний лад» є досить вузьким за змістом, а тому його варто замінити поняттям «громадянське суспіль­ство», яке є більш широким і під яким розуміють систему від­носно автономних щодо держави інститутів, які забезпечують конкретні способи соціального існування людей на підставі їх осо­бистої свободи, обумовленої правом демократичної держави³.

За своєю суттю суспільний лад є певним типом суспільних відносин. Так, сучасний суспільний лад України характеризуєть­ся як перехідний до утвердження громадянського суспільства, змішаний.

Не кожне суспільство можна назвати громадянським. Гро­мадянське суспільство — це спільність вільних і рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливос­ті бути власником і брати активну та всебічну участь у політич­ному житті.

Основними принципами суспільного ладу, відповідно до Кон­ституції України, є:

1. принцип суверенітету Українського народу (ст. 5 Консти­туції України);

1. принцип демократизму (ст. 5);

2. принцип політичного, економічного та ідеологічного плю­ралізму (багатоманітності) суспільного життя (ст. 15);

2. принцип конституційності та законності (ст. 19);

3. принцип гуманізму (ст. 3);

6) принцип гарантованості суспільного ладу (ст. 17). Право встановлювати і змінювати суспільний лад належить

Українському народові і не може бути узурповане державою чи її суб'єктами^1.