11. Японська система класифікації винаходів.

У 1973 р. класифікація винаходів Японії нараховувала 174 класи, 1093 підкласи і 23 505 рубрик. У ПКВ Японії класи позначено послідовною нумерацією арабськими цифрами від 1 до 136. Остання цифра не змінюється з 1961 р., а нововведені класи отримують додаткові цифрові позначення, наприклад 13(7), 13(9), 13(11). Кожний клас охоплює переважно певну галузь техніки або виробництва. Порядок розміщення класів зумовлений напрямом групування суміжних галузей техніки і виробництва, які різняться подібністю способів або пристроїв. Згруповані таким чином споріднені класи утворюють сім серій.

Зазначимо, що в 1971 р. Японія запровадила відкладену експертизу винаходів, що сприяло значному збільшенню кількості заявок для опублікування, унаслідок чого 1972 р. патентне відомство внесло зміни в розподіл галузей промисловості за тематичними серіями.

Класифікації підлягають усі суттєві ознаки винаходу. Відтак на одному японському описі винаходу може бути проставлено до восьми — десяти індексів. На тих самих винаходах може бути вказана й індексація МКВ. Таку класифікацію подають також США і Великобританія.

12. Міжнародна патентна класифікація (мпк) та її структура.

ієрархічна система патентної класифікації, що була створена відповідно до Страсбурзької угоди про міжнародну патентну класифікацію 1971 року і з того часу регулярно оновлюється Комітетом Експертів, що складається із представників країн-учасниць цієї угоди, а також спостерігачів від інших організацій.

Опублікованим патентам усіх країн-учасниць, а також патентним документам більшості інших країн, надається принаймні один класифікаційний номер, що вказує на предмет, якого стосується винахід. Патентному документу можуть надаватися і додаткові класифікаційні та індексаційні номери з метою уточнити його зміст та спростити наступний пошук.

Перші сім видань МПК виходили із інтервалом приблизно у п'ять років. Починаючи з восьмого видання, що набуло чинності 1 січня 2006 року, класифікацію розділили на «базовий» та «поглиблений» рівні. Базовий рівень буде оновлюватись із інтервалом у три роки, поглиблений — приблизно раз на три місяці.

Кожна нова версія поглибленого рівня МПК позначалась роком і місяцем набрання чинності цією версією, наприклад МПК-2008.01. Починаючи з 1 січня 2011 року поділ Класифікації на базовий і поглиблений рівні було припинено і кожна нова версія МПК позначається роком і місяцем набрання чинності цією версією, наприклад МПК-2011.01.

14. Міжнародна класифікація промислових зразків (мкпз).

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКІВ (МКПЗ) — дворівнева класифікація виробів, що використовуються під час експертизи та реєстрації об’єктів, заявлених і визначених як промислові зразки. МКПЗ було засновано відповідно до угоди, укладеної між країнами — учасницями Паризької конференції з охорони промислової власності на об’єднаній дипломатичній конференції в Локарно (Швейцарія). В Україні МКПЗ затверджена як єдина система класифікації промислових зразків. На сьогодні діє п’ята редакція МКПЗ, вона має 322 класи та 223 підкласи і складається з трьох частин. Перша частина — перелік класів і підкласів, до яких можуть належати об’єкти для захисту патентом на промисловий зразок. Друга частина — показник. Це алфавітний перелік рубрик — назв виробів, що належать до кожного підкласу. Третя частина МПКЗ містить алфавітно-предметний показчик назв виробів із вказівкою на їх належність до відповідного класу та підкласу. До переліку класів промислових зразків стосовно фармації належать такі: Клас 9. Тара, упаковка й контейнери, які використовуються для транспортування і зберігання товарів. Клас 24. Медичне та лабораторне обладнання. Клас 45. Фармацевтичні та косметичні засоби, туалетні речі та прилади.