Товариськість дітей

Яками засобами володiє дитячий садок для розвитку в дiтей почуття товариськостi, тобто приязні, дружба, любовi, вiрностi і поваги до особи? В дитячому садку не всi дiти працюють однаково швидко. Роботи дитячого садка повиннi здебiльшого проходити спiльно, одночасно i рiвномiрно, особливо на початку, колище немає навичок. Наприклад, йде плетiння. Доки не затягнуто першу стрiчку у всiх дiтей, не слiд розпочинати другу, в противному разi довелося б з кожною дитиною займатися окремо, що неможливо у дитячому садку, коли вихователька тiльки одна. Багато спритних дiтей затягли свою стрiчку швидко, вiдстаючим доводиться поспі- шати, а спритним чекати вiдсталих. Оце перше випробуванна терпiння на користь других. Тi, що вiдстають через незвичку до роботи, напружують свої сили і привчаються внаслiдок цього не вiдставати вiд iнших. Вправнi і жвавi дiти з нетерпiнням чекають, поки закiнчать вiдстаючi, але поступово привчаються до того ,що слiд чекати слабших; час очiкування не минає для них у неробствi, вони придивляються до роботи iнших дiтей, порiвнюоть із своєю і в такий спосiб дiстають новi враження і новi поняття. Інколи вони внаслiдок порiвняння знаходять самi у себе помилки допущені через поспiшливiсть, i виправляють їх. Як це важливо для життя, зрозуміє кожний. Якщо деякi дiти закiнчують свою роботу ранiше за iнших, то вони допомагають тим, якi працюють поволi. Наприклад,. iде робота- з клеєм. Одна дитина вже наклеїла всi папiрцi (скажiмо, жовтi на червоному фонi), друга в цей час тiльки розкладає свої жовті папiрцi, але не встигла ще приклеїти їх; сильна дитина допомагає слабшiй, вони починають працювати удвох, сильна пiдганяє слабшу. Знов-таки подвiйна користь: як для тієї, котрiй допомагають (вона намагається iншим разом швидше працювати, бо iй приємно закiнчити роботу самiй.), так i для тiєї, яка, допомагає вона знає, що не може розпочати нову справу, поки iншi не закiнчать; отже, вона усвiдомлює, що не тiлъки для неї існують дитячi садки і вихователька а для всіх що для руху вперед їй треба допомагати слабшим.

Так дiти привчаються поважати права iнших, бути доброзичливими. У дитячому садку дiти 3 i 4 років, які не допомагають одне одному в зазначений спосiб, тому що ніколи не виконують робiт, які потребують допомоги (вони не плетуть, не клеять, їхнi роботи можуть бути закiнченi в будь-який час), ще неспроможні виконувати гуртом одну і ту ж роботу. При викладаннi кiлець або кольорових квадратикiв і трикутників кожна (З і 4 років) дитина працює окремо від іншого, всі зайняті своїми фігурками і своїм матеріалом. Діти ж 5, 6 і 7 років, якi допомагають однин одному, спроможні разом робити одну і ту ж роботу. З цiєю метою ми даємо пiвкiльце чи кольоровi квадрати і .трикутники (інколи й палички). Коли дiти досхочу награлися кiльцями поодинцi, ми пропонуємо їм працювати попарно, скласти в загальну суму півкільця. Треба бачити, як виконується ця робота. Це справдi спiльна праця; нема того, щоб сильний захоплював у свої руки більше матеріалу, нiж мав раніше, і працював один,— нi, обоє працюють. І як розумiють одне одного дiти під час подібних робіт! Тут доводиться робити симетричними більше половини фігур. Одна дитина кладе півкільця, друга бере інше пiвкільце і кладе його у відповiдне місце, щоб було симетрично; діти дуже уважнi, стежать за роботою інших і рахуються з думками інших.

...Спiльнi ігри дитячого садка розвивають у дітей почуття терпiння, яке необхідне в будь-якому суспільстві. Граються, припустимо, у «як молодець коня напував»; тут доводиться тiльки двом дітям відігравати активну роль: молодцевi і коневі, решта дітей ходять у колі, спiвають, дивляться на iнших тощо. Роль усіх, за винятком двох, пасивна; але це їхнє тимчасове пасивне становище дуже корисне для розвитку в них терпiння, необхiдного для жертви громаді. Є люди, які гадають, що дитячий садок повинен займати в будь-який час усіх дітей, щоб усі працювали або щоб усi гралися; вони вважають, що діти нудьгують, коли їм доводиться дивитись, як iншi бігають, i чекати своєї черги. По-перше, дiтям не сумно дивитись, як iншi зрозуміло, було б веселiше самим бігти, але все-таки їхня увага зайнята, вони пiдстрибують від радості перемоги тiєї чи iншої дитини, вони зацікавленi в тому, хто кого пiймає; по-перше, якщо б і цього не було, то все-таки дітям корисно привчатися до терпіння. Дитині, яку не привчили терпіти заради інших, звичайно, важче буде в життi.

В життi дiтей у дитячому садку також iнколи бувають сутички й більш серйознi. Ними вихователька повинна неодмiнно скористатися для змiцнення в дiтях почуття дружби. Наприклад, одна дитина необережно користуватиметься голкою, ножицями і вколе чи поранить когось. У таких випадках не слiд відбирати в дитини дану їй рiч,а тільки треба вказувати їй, звертаючи при цьому увагу всiх дітей на те, що сталося: Коля мимоволі вколов палець Саші, подивіться, дiти, у нього навіть кров їде з пальця; Коля не бачив, як уколов Сашу. Дiти, якщо б він дивився, як тримати голку, він би... Діти додають: «Він би не вколов його .— "Так, діти, коли голка в руці, треба добре дивитись, тим більше що навколо діти. Одна дитина правильно скаже (а якщо нi, то вихователька скаже): «Якщо б він був тут один у кімнаті, він міг би тримати голку, як йому подобається». Через деякий час, коли йде така ж робота й той самий матеріал у руках у дітей, вихователька звертається до них: «Пам’ятаєте, дiти, що сталося минулого разу з голкою?» Діти прекрасно пам’ятають і роблять належні висновки...