Призначення логічних випробувачів
Відсутність в умовних позначеннях типів транзисторів відомостей про структуру, а на їх корпусах – вказівок про призначення висновків нерідко ускладнює роботу, вимагає звернення до довідників, які, на жаль, є не у всіх радіоаматорів.
Пробники-випробувачем можна перевірити працездатність діода і транзистора, визначити структуру і призначення висновків транзистора (емітера, колектора, бази) або діода (анода і катода), а також виміряти коефіцієнт передачі струму бази h213 транзистора, включеного за схемою з загальним емітером, в режимі посилення сигналу. Пробник призначений для перевірки та випробування кремнієвих транзисторів і діодів малої і середньої потужності.
Прилад складається з двох незалежних частин: визначника структури і вимірювача коефіцієнта передачі струму.
Принципова схема визначника структури представлена Мал. 17. Він працює в автоматичному режимі і дозволяє дізнатися тип провідності кожної з областей транзистора, а отже, його структуру.
Мал. 17 Схема визначника структури
Визначник містить тактовий генератор на елементах DD1.1-DD1.3, двійковий трехразрядного лічильник на тригерах DD2-DD4 і дешифратор на елементі DD1.4 на мікросхемах DD5-DD9. На входи дешифратора надходять сигнали з прямих виходів лічильника. З цими ж входами з’єднані затискачі «1» – «3», до яких підключають перевіряється транзистор або діод. На виходах деш і ф ра-тора включені світлодіоди HL1-HL6, індиціюється тип провідності. Кожному вхідного затискача «1» – «3» на лицьовій панелі відповідають два світлодіоди: червоний («р»), що позначає провідність р-типу і зелений («п») – n-типу.
Принцип роботи визначника ілюструє (Мал.18). На висновки перевіряється транзистора, підключеного довільно до вхідних затискачів «1» – «3», через обмежувальні резистори з виходів двійкового лічильника надходять послідовно в двійковому коді комбінації напружень, які відповідають рівням логічного 0 і 1: 000, 100, 010, 110, 001, 101, 011, 111, знову 000 і т. д. (очевидно, що стану лічильника, описувані кодами 000 і 111, викликають в обох випадках однакові напруги на вхідних затискачах, і їх можна не розглядати). Певні поєднання стану лічильника з напругою, що виникають на вхідних затискачах, відповідають цілком певного типу провідності одній з областей транзистора
Мал. 18 Принцип роботи визначника
На (Мал.19) показано, як розшифрувати свідчення світлодіодного індикатора визначника структури. Так, якщо при перевірці транзистора горить один червоний світлодіод і два зелених (Мал. 19, а), це означає, що транзистор справний, має структуру п-р-п, а його база підключена до затискача «1». Аналогічно визначають справність і базовий висновок транзистора структури р-п-р (Мал. 19, б). При подклю-чении до вхідних затискачів діода або при обриві в ланцюзі одного з переходів транзистора горять тільки два світлодіоди (Мал. 19, в), а при короткому замиканні двох затискачів світяться відразу чотири світлодіода (Мал. 19, г).
Мал. 19 Світлодіодного індикатора визначника структури
При вимірюванні імпульси з виходу генератора, що задає, зібраного на елементах DD1.2-DD1.4, через резистор R4 надходять на висновок бази перевіряється транзистора, в колекторних (або емітерний) ланцюг якого включений навантажувальний резистор R2. Напруга на цьому резисторі вимірюють приладом РА1, підключеним до нього через випрямляч за схемою подвоєння напруги на діодах VD1, VD2 і конденсаторах С2, СЗ. Змінюючи тумблером SA3 опір в ланцюзі бази, можна змінювати її струм і, отже, межі вимірювання коефіцієнта передачі. Тумблером SA1 вибирають полярність напруги живлення перевіряється транзистора: якщо він структури п-р-n, на колекторних навантаження подають напругу логічної 1, а якщо структури р-п-р, – логічного 0. Тумблер SA2 служить для визначення висновків емітера і колектора. Одне з його положень відповідає прямому включенню транзистора (резистор R2 включений в ланцюг колектора), інше – інверсному. Оскільки, як відомо, коефіцієнт передачі струму при прямому включенні набагато більше, ніж в інверсному, то положення («1» або «2») ручки тумблера SA2 при більшому показанні приладу РА1 однозначно вказує на колекторний висновок транзистора («1» або «2» відповідно).
Конструкція. Прилад виконаний в корпусі розмірами 200x110x80 мм. Світлодіоди закріплені в планці з органічного скла, пригвинченої до лицьової панелі. В якості вхідних затискачів застосовані латунні стрижні з поздовжнім розрізом, закріплені в ізоляційних втулках на лицьовій панелі.
Налагодження приладу зводиться до підбору резисторів R4 і R5 таким чином, щоб граничні показання приладу РА1 відповідали коефіцієнтам передачі струму 50 і 200. Для цього необхідно мати транзистори з відомими значеннями коефіцієнта передачі.
Для живлення приладу підійде будь стабілізований джерело живлення з вихідною напругою 5 В і струмом навантаження до 100 мА.